Місцева влада направляє гроші на будь-які цілі, крім екології. / Фото: Колаж: Сьогодні
Екоподаток, який регулярно платять промислові підприємства України, істотно поповнює державний і місцеві бюджети. На що ж витрачають ці гроші, якщо екологічна ситуація не покращується? Експерти розібралися з цим, але результат вийшов занадто неочікуваним.
На що йдуть гроші екоподатку, повідомив сайт "Екопополітіка".
Стан екології – болюче питання для більшості українських регіонів. При цьому місцева влада не може послатися на брак грошей. Адже, крім іншого, вони отримують екологічний податок промислових підприємств. Він пропорційний обсягам різних викидів і обчислюється мільйонами гривень на рік (а загальна сума екоподатку за минулий рік – 5,1 млрд гривень). 45% податку йде в державний бюджет. Решта 55% – осідають в місцевій скарбниці.
Виявилося, що "екологічні" гроші витрачають на все, крім екології.
Хмельницький: танці на пілоні і листівки
Програма охорони навколишнього середовища Хмельницького на 2016-2020 роки передбачала, що на екологічні заходи будуть витрачені 415 тисяч гривень.
І ось як міська влада розпорядилася цими грошима:
- 20 тисяч гривень виділили на організацію молодіжного фестивалю Green Fest. Крім того, що проведення фестивалю складно назвати заходом щодо захисту навколишнього середовища, ніякої інформації про нього журналісти більше не знайшли: ні фото, ні репортажів, ні будь-яких доказів, що він взагалі відбувся;
- близько 25 тисяч гривень пішло на проведення науково-практичних конференцій;
- 50 тисяч гривень на виготовлення та розміщення екологічної реклами;
- 250 тисяч гривень на видання "Еко-бюлетеня" і інформаційних листівок.
Хто, як і навіщо друкував листівки, виготовляв рекламу і влаштовував конференції – невідомо, адже інформаціі про тендери немає у відкритих джерелах.
"Зате в репортажах, зокрема в 2017 році, звітують про рок-концерт і навіть... танець на пілоні! Якби чиновники з інших міст знали, що танці на пілоні – це захід у сфері екологічної освіти, екоосвіта в регіонах, мабуть, процвітала б", – дивується видання "Екополітика".
Миколаїв і голуби
Якщо ви шукали найбільших любителів голубів у світі, то їх вже знайшли. Щороку у Миколаєві проводять "виставку і випуск голубів" і витрачають на це щоразу по 90 тисяч гривень із міського бюджету.
Також у Миколаєві щорічно проводять "екологічні читання" в міській бібліотеці. На засідання цього літературного клубу міська влада щедро віддає 50-60 тисяч гривень.
Ще в документах знайшли медіа-проєкт "Екологічний патруль", що робить ролики для комунального ТРК "Март". На нього віддали 430 тисяч гривень.
"Екополітика" додає: "Також міське керівництво за п'ять років витратило 1,2 млн гривень або десяту частину від надходжень коштів до цільового фонду на "інвентаризацію насаджень у парках і лісопаркових зонах". Хіба це не завдання так званих зеленбудів, які мають свої бюджети? Виконати таку роботу формально дуже просто, а проконтролювати якість роботи – нереально. Хороший спосіб освоїти бюджет".
У міській цільового фонду охорони навколишнього середовища Миколаєва за п'ять років надійшло 12,4 млн гривень.
Івано-Франківщина: мільйон на поліграфію
Замість того, щоб дбати про екологію, Франківщина витрачає гроші на пропаганду турботи про неї.
Дослідники з'ясували: в 2016 році 230 тисяч гривень пішли на проведення фотовиставки, екофестиваль, атлас чагарникових порід дендропарку і фотоальбом "Край чорних лелек".
Але щороку підприємства платили дедалі більше податків, і вже в 2020 році з бюджету пішло 500 тисяч гривень на "заходи щодо пропаганди охорони навколишнього середовища". І отут уже влада не деталізувала жодного заходу, тому на що ж саме пішли півмільйона – невідомо.
Ще 300 тисяч гривень – на видання поліграфічної продукції. В цілому листівки та інший друк коштували близько 1 млн гривень.
"Серед екологічних проблем Франківської області, зокрема, – зменшення лісистості водозборів річок, порушення технології лісозаготівель, захаращення русел водотоків" – нагадує "Екополітика".
Але, мабуть, цьому на Франківщині можуть хіба що присвятити каталог.
Сумщина: стильні охоронці парку
Каталоги, листівки, брошури користуються підвищеним попитом у сумчан! Місцева влада витратила на атлас "Природно-заповідний фонд Сумської області" 100 тисяч гривень у 2016 році. А в 2019-му його перевидали вже за 250 тисяч гривень. На іншу друковану продукцію гроші з місцевого бюджету так само видавалися сотнями тисяч.
А от і сумське ноу-хау: витрачати гроші не тільки на пропаганду, але ще і на її планування. Так 90 тисяч гривень в 2016 році пішли на "наукове дослідження поточного рівня екологічної освіти".
Але все меркне перед почуттям стилю сумської влади: 90 тисяч гривень із екофонду цьогоріч призначені для... форми працівників служби державної охорони регіонального ландшафтного парку "Сеймський".
"Якщо ви думаєте, що на Сумщині просто немає інших проблем – помиляєтеся. Це нафтогазовидобувний регіон, і тут періодично трапляються розливи нафти, які забруднюють поля. Всього в рейтингу основних підприємств-забруднювачів в Україні регулярно входять чотири сумських", – пише "Екополітика".
Крім цього:
- На Полтавщині витратили 260 тисяч гривень на пестициди, щоб боротися з комахами... в лісах!
- Запорізька область з 2016 року віддала 14 млн гривень на напрям екологічної освіти.
- У Донецькій області за рахунок "екологічних грошей" учнів возять на екскурсії, в тому числі... на екскурсію в літературний музей Нечуя-Левицького. На цю дитячу програму виділили 2 млн гривень в 2021 році. Для порівняння: будівництво заводу для знешкодження відходів у селі Новодмитрівка (Херсонська область) коштувало всього 500 тисяч гривень.
- На Львівщині виділили 245 тисяч гривень на виробництво сувенірної продукції (ручок, флешок, термочашок тощо) туристичного проєкту "Ровелове Розточчя", який в цілому фінансує Євросоюз.
Те, що екоподаток повинен мати виключно цільове використання – це не нова ідея, її активно обговорюють і експерти, і нардепи.
Але замість цього в парламенті чекають розгляду кількох законопроєктів, якими хочуть просто підвищити екоподаток підприємствам.
Читайте також:
- На Закарпатті гори сміття скидають у річку біля Синевира. Правоохоронці почали перевірку.
- У Києві річка Либідь придбала дивний яскраво-салатовий колір. Фото і відео незвичайного природного явища публікують кияни в соцмережах.
- У передмісті Києва, місті Васильків, нова напасть – річка Стугна придбала отруйно-червоне забарвлення. Місцеві жителі б'ють на сполох і вже перестали випасати худобу вздовж берега річки.