У генпрокурора створили Міжнародну раду з питань воєнних злочинів

Генпрокурор Ірина Венедіктова провела перше засідання Міжнародної ради експертів з питань злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, створеної при Офісі генпрокурора.

Про це повідомила пресслужба Офісу генпрокурора.

Основна мета створення Міжнародної ради експертів – залучення іноземних та міжнародних фахівців, національних експертів з міжнародного гуманітарного і кримінального права, а також представників неурядових правозахисних організацій для вивчення досвіду розслідування військових злочинів і злочинів проти людяності та розробки національних стандартів у цій сфері.

"Міжнародна експертна платформа дасть змогу нам виробити дорожню мапу з розслідування злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту в Криму і на сході України, а також притягнення до відповідальності причетних за вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людяності в усіх юрисдикціях", – зазначила генпрокурор.

Венедіктова додала, що зараз робота відбувається за багатьма векторами одночасно: триває розслідування і направлення справ до національних судів і активна взаємодія з Міжнародним кримінальним судом.

Також Офіс генпрокурора співпрацює з колегами з інших країн, які переслідують своїх громадян за незаконну участь у бойових діях на Донбасі.

"На цьому новому майданчику буде міжінституційна координація і єдине інформаційне поле для усіх зацікавлених сторін", – впевнена генпрокурор.

Хто увійшов до Міжнародної ради

До роботи в Міжнародній раді поки приєдналися:

• заступник міністра юстиції України – уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина;
• заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін;
• постійний представник президента України в АР Крим Антон Кориневич,
• доцентка кафедри міжнародного права Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого та директор Центру міжнародного гуманітарного права і перехідного правосуддя Оксана Сенаторова;
• віце-президент Української асоціації міжнародного права Тимур Короткий;
• перший віцепрезидент Української асоціації міжнародного права Микола Гнатовський;
• засновник ГО "Регіональний центр прав людини" Роман Мартиновський;
• головний редактор сайту "Цензор.нет" Юрій Бутусов;
• журналістка і координатор медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова.

З чого почне Рада

Експерти відзначили, що готові приєднатися до підготовки фахівців слідчих підрозділів, які будуть створені в СБУ і Нацполіції і спеціалізуватимуться на злочинах, вчинених в умовах збройного конфлікту.

Базою для проведення навчання буде Тренінговий центр прокурорів. Також фахівці підкреслили, що необхідно ініціювати поглиблення знань у цій сфері і для суддів.

"Переконана, що з таким потужним експертним складом наша Міжнародна рада зможе напрацювати методологію та рекомендації для прокурорів, слідчих і суддів. Крім цього, ми поставимо за мету розробити бачення або стратегію державної політики в кримінальній юстиції щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту", – заявила Венедіктова.

Вона додала, що серед першочергових завдань також комунікація щодо ратифікації Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Генпрокурор також підкреслила надзвичайно важливу роль представників неурядових правозахисних організацій, які усі роки збройного конфлікту і окупації активно допомагали правоохоронцям у збиранні доказів для передачі до Міжнародного кримінального суду.

За словами Ірини Венедіктової, незабаром Офіс генпрокурора направить в МКС чергове інформаційне повідомлення про події в Криму.

Нагадаємо, у червні Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які передбачають довічне ув'язнення за військові злочини і акти агресії. За ухвалення законопроєкту в четвер проголосували 228 депутатів за 226 необхідних.

Раніше керівник Державного бюро розслідувань розповів про кількість проваджень з розслідування військових злочинів.