Фото: архів "Сегодня"
В Україні з початку року зареєстровано 7900 фактів корупції. Таку цифру у вівторок озвучив генпрокурор Юрій Луценко. Водночас борці з хабарництвом зіткнулися з незвичайною проблемою. Нечисті на руку громадяни в умовах інфляції вимагають багатотисячні хабарі, а у силовиків дефіцит грошей, що виділяються державою для фіксації злочинів. "Сегодня" заглянула за лаштунки боротьби з корупціонерами
Муляж хабарнику
Найчастіше силовикам доводиться викручуватись, щоб знайти потрібну суму.
"Нещодавно у мене був випадок, коли громадянин заявив, що у нього вимагають хабар в розмірі декількох тисяч гривень. Почався процес документування. Гроші для цього були взяті з фонду інших силовиків. Але по всіх документах ця сума проходила як особисті гроші потерпілого. Після того , як суд винесе вирок, гроші будуть повернуті силовикам, у яких ми їх брали. Поки ж ця сума – речовий доказ", – розповіла нам прокурор однієї з регіональних прокуратур.
Правоохоронці підтверджують наявність дефіциту спецгрошей.
"В умовах моторошного дефіциту таких грошей наші колеги з МВС навіть іноді просять постраждалого, якщо у того є така можливість, надати під гарантію повернення свої гроші для документування злочину. Добре це чи погано, але таке є, – каже прокурор ГПУ Владислав Куценко. – Якщо таке відбувається, то переписуються номера кожної взятої у громадянина купюри. Такі гроші мітяться. Але, звісно, на подібні заходи згідно із законом гроші виділяються і державою, щоправда, не завжди в достатній кількості. Відомо про випадки, коли частина грошей – справжні, а частина – ні. Використання муляжів викликано дефіцитом таких грошей".
За даними ГПУ, після проведення всіх дій, міченим грошам можна частково повернути колишній вигляд за допомогою хімреактивів. Втім, в фінансових установах нам розповіли, що хоча за законом такі гроші і вважаються платоспроможними засобами, але касири часто утримуються їх приймати.
Не всі попадаються
У свою чергу хабарники стали діяти витонченіше.
"Був випадок, коли чиновник однієї з райадміністрацій при отриманні хабара взяв гроші, схопивши їх аркушем паперу, на пальцях не залишилося спецречовини. В результаті чиновник заявив в суді, що від принесеної хабара відмовився. На жаль, він отримав виправдувальний вирок", – сказали нам правоохоронці.
Високопоставлений співробітник органів у відставці на умовах анонімності розповів "Сегодня", що минулими роками все було ще складніше.
"Тоді в бюджеті країни не передбачалося окремим рядком виділення коштів на ці цілі, – каже експерт. – І в бюджеті, припустимо, МВС, такого не було. Взяти гроші зі статей, призначених на оперативні витрати, теж було дуже проблематично. По-перше , цих грошей виділялося взагалі небагато. по-друге, там були засекречені статті, конкретно що направляються на певні цілі, наприклад, на оплату агентури, на витрати, пов'язані з кримінальною розвідкою (на професійному сленгу іменується "сімкою" – за старим номером відділу, або наружкою) і так далі. Вилучити звідти гроші на інші цілі майже нереально. Ми в МВС не раз ставили це питання перед урядом і одного разу навіть справа начебто зрушила з місця, були дані певні доручення різним відомствам, але в підсумку все вперлося в позицію фінансистів і заглухло".
За словами експерта, ще одна проблема з такими грошима – мічені купюри, що використовувалися для реалізованої силовиками хабара, до суду ставали речовими доказами і зберігалися в органах. А слідство могло тривати роками, як, втім, і зараз. Потім роками міг йти суд, потім апеляція, касація... Тож силовики, які віддали мічені купюри "в справу", які вдалося десь роздобути, не могли толком сказати, коли повернуть їх назад. А якщо через кілька років після суду вдавалося дістати спецгроші, то купюри залишалися міченими і в оборот їх пускати не можна було. Їх передавали до Нацбанку для утилізації, натомість мали надрукувати нові. Все це дуже затягувало процес.