Революція. Події на Майдані включили в навчальну програму / Фото: Сергій Ніколаєв
Українські старшокласники вже з наступного року вивчатимуть доповнену історію України: в програму включать події на Майдані і військові дії на Сході. МОН вже подбало про створення "додаткових навчальних матеріалів про революцію і російсько-українську війну", а 13 березня відзвітувало про готовність методичок. "Робоча група розробила для вчителів методичну брошуру обсягом близько 40 сторінок, а для учнів 11-х класів – додатковий параграф з історії України, обсягом близько 25 сторінок", – відзвітували у відомстві. У МОН заявляють, що і методичка, і параграф розроблені спеціально з великою кількістю візуальних матеріалів, фото і таблиць: це має мотивувати учнів до активного обговорення матеріалу. Самі методички вже готові до друку, і в МОН обіцяють презентувати їх найближчим часом. Незабаром збираються почати і друк підручників, щоб доставити їх до шкіл до нового навчального року. Видавати будуть без грошей з держбюджету: за підтримки небайдужих волонтерів. Буде і онлайн-версія на сайті МОН.
ЕКСПЕРТИ. Політологів та істориків в ініціативі МОН збентежила термінологія: на офіційному сайті відомства вказано термін "російсько-українська війна". "З історичної точки зору, це неправильно. На цей момент офіційно Україна не визнала конфлікт війною, а РФ війну нам не оголосила. Такий термін можна використовувати тільки в розмовах", – каже історик Ярослав Тинченко. Згодні з ним і політологи. На їхню думку, створювати нові підручники про війну і Майдан ще рано. "Будь-які історичні події вимагають "остигання". Найменування важливі як в політиці, так і в історії. Якщо це АТО, то такі формулювання викличуть тільки питання або суперечки в суспільстві", – каже політолог Вадим Карасьов.
ШКОЛИ. У самих школах, не чекаючи МОНівських методичок, вже обговорюють з учнями останні події. "Я проводила бесіди з учнями для того, щоб почути їхню думку, намагаючись не нав'язувати свою, – розповідає вчитель історії однієї зі шкіл Закарпатської області Яна Шулевко. – Діти повинні вміти формувати своє бачення ситуації, не піддаючись впливу". Але серед батьків є і незгодні з таким вихованням. "Під час революції я обговорював цю тему з учнями, аналізував, що відстоюють українці на Майдані. Давав завдання додому, щоб діти могли обговорити те, що відбувається з батьками, – розповідає Назар Кецко, вчитель історії однієї з шкіл в Дубно Рівненської області. – Деякі батьки в той же день почали говорити, мовляв, ми "зомбуємо" дітей: серед них були прихильники екс-влади. Висвітлювати ці теми в освіті треба, адже сучасна історія відбувається на наших очах: в кожному місті є свої герої".
Переселенці знаходять виші і школи
Через два місяці закінчиться навчальний рік, який багато переселенців з Донбасу провели не в своїх рідних школах і вишах. Більшість зізнається: знайти навчальний заклад складно, але до нового місця звикаєш швидко. "Довго шукали школу: я хотіла, щоб дочки вчилися в одній. Нам пішли на зустріч в одній зі столичних гімназій, незважаючи на те, що і сьомий і другий клас там уже були набрані, – розповідає Ірина, переселенка з Донецької області. – Боялася, що виникнуть проблеми з україномовною програмою, але діти дуже легко адаптувалися – ми відразу звикли". З вузами ж ситуація трохи інша. "Коли довелося переводитися, виявилося, що в Києві близько 6 вишів пропонують навчання за моїм профілем: у двох не було заочного, ще у двох – вартість набагато вище. В результаті вибрала НАУ, а ось в самому виші, крім академрізниці в 10 предметів, ніяких складнощів не було", – розповідає Дарина Златьева, раніше вчилася в ДонНУ.