Запали свічку. В Україні сьогодні вшановують пам'ять жертв голодоморів (оновлюється)

У четверту суботу листопада Україна щорічно вшановує пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років та масових штучних голодів 1921-1923 та 1946-1947 років. У країні пройдуть церемонії покладання квітів, скорботні молитви та запалення свічок на згадку про жертв голодоморів.

Про це пише сайт "Сьогодні".

О 16:00 буде оголошено хвилину мовчання на згадку про жертви голодоморів, а також проведено загальноукраїнську акцію "Запали свічку".

Як пише в Facebook Військова служба правопорядку у Збройних силах України, традицію вшановувати жертв Голодомору засвіченою у вікні свічкою започаткував американський історик Джеймс Мейс, який у 1986-1987 роках очолював Комісію Конгресу США зі збору свідчень очевидців голоду.

Слова історика нині можна прочитати на стіні Зали пам’яті музею: "Україна належить до тих країн, які у своєму підтоталітарному минулому пережили одну з найбільших трагедій в історії цивілізації – геноцид".

Політики нагадали про злочини сталінського режиму

Голова комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації Михайло Радуцький

"Сьогодні запалюємо свічки, вшановуючи пам’ять жертв Голодомору. З біллю у серці згадуємо всіх закатованих та вбитих голодом. Жінок, чоловіків, і, що найстрашніше, дітей. Мабуть, у більшості українських родині зберігається власна трагічна історія, пов'язана з масовим, штучно організованим голодом 1932-1933 років. Про це важливо знати, пам'ятати і говорити. Наш священний обов’язок – зробити все, щоб наступні покоління не забули про страшний злочин проти нашого народу", – написав Радуцький.

Він додав, щоб пам’ять про 10 мільйонів знищених сталінським режимом українців завжди нагадувала, як важливо берегти та захищати нашу свободу та незалежність.

Мер Харкова Ігор Терехов

Терехов сказав, що в історії українського народу є багато трагічних сторінок. І, напевно, найстрашніша з них – це штучно організований голод, який забрав життя мільйонів наших співвітчизників.

"У ці роки – 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 – українці пережили справжній геноцид. Зараз важко уявити, що людина розлучається з життям, бо їй просто нема чого їсти. А 80-100 років тому це була жахлива реальність. Вмирали сім'ї, вимирали цілі села. Ні за що. За забаганки тиранічної влади", – написав Терехов.

Він додав, що українці, як завжди, вистояли і стали ще сильнішими. Світова спільнота вже дала справедливу оцінку тим подіям.

"Ми ж маємо назавжди зберегти пам'ять про безневинно загиблих, передаючи правдиву історію свого народу нашим нащадкам. Нехай свічки, запалені сьогодні в будинках харків'ян з нагоди Дня пам'яті жертв голодоморів, стануть для нас ще одним нагадуванням про те, яку високу ціну довелося заплатити українцям за свою самоідентифікацію, за свою свободу", – наголосив Терехов.

Мер Києва Віталій Кличко

Кличко вшанував пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років.

"Сьогодні ми вшановуємо пам‘ять жертв Голодоморів та політичних репресій. І запалюємо свічку, згадуючи про понад 10 мільйонів українців, закатованих Голодоморами. Це – трагедія нашого народу, яка досі болить. І ми маємо передавати нашим дітям та внукам пам’ять про страшні сторінки нашої історії, які ніколи не повинні повторитися. Про нелюдські злочини радянської влади, що голодом намагалася зламати дух, придушити волю і гідність українців", – написав Кличко.

Він також розповів історію своєї бабусі, яка пережила голод.

"Моє покоління дізнавалось про Голодомор від тих, хто пережив цей жах. Адже про цю трагедію тоді не писали в книжках та газетах. Не розповідали на радіо, не показували по телебаченню. У нашій родині голод пережила бабуся Євдокія Пилипівна. Коли вона розповідала мені малому про ті часи, я думав, що то моторошна легенда. А то була навіть не вся жахлива правда... Бабуся єдина вижила зі своїх семи братів і сестер. І одна з небагатьох у своєму рідному селі", – написав лідер "УДАРу".

Кличко зазначив, що у день пам’яті жертв Голодомору українці традиційно запалюють свічку.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук

"Голодомор… До останнього звуку це слово наповнене болем. Це геноцид проти квітучої нації. Це Голгофа народних страждань. У ті часи, за різними підрахунками, загинуло від 4,5 і аж до 10 мільйонів людей. Щоб вшанувати хвилиною мовчання кожного із них, знадобиться понад 8 років", – зазначив Стефанчук у зверненні.

Він наголосив, що мета тоталітарного сталінського режиму під умовною назвою "смерть і забуття українців" не досягнута.

"Крізь роки тортур було пронесене горде "Я — Українець". Сьогодні ми можемо й маємо голосно говорити правду, яку берегли майже 90 років", – зазначив спікер.

На його переконання, шлях до правди вже прокладено. Голова ВР нагадав, що у 2006 році ухвалено Закон "Про Голодомор 1932–1933 років в Україні", який кваліфікував Голодомор як акт геноциду.

На сьогодні загалом Голодомор в Україні 1932–1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 17 держав, зазначив Стефанчук.

Кабінет міністрів

Команда уряду написала на сторінці у Facebook, що Україна пережила страшну трагедію, штучно організовану комуністичним режимом, яка забрала мільйони людських життів.

Половина загиблих – діти та підлітки. Внаслідок геноциду 1932-1933 померло орієнтовно 1,5 мільйона дітей віком до 10 років.

"Вшануймо жертв жахливого злочину проти народу України та проти людяності – запалімо у своїх вікнах свічку пам’яті", – додали в повідомленні.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова

Денісова зазначила, що Голодомор – одна з найжахливіших трагедій у світовій історії та болюча рана в серці кожного українця. Мільйони невинних жертв є постійним нагадуванням про загрозу режимів, які зневажають права і свободи людини.

"Тоталітарна комуністична влада свідомо пішла на злочин проти людяності та намагалася знищити українців як націю, викорінити нашу мову та культуру", – написала Денісова.

За її словами, сьогодні Україна знову бореться зі спробами руйнування української незалежності: військовою агресією та окупацією значної частини території суверенної держави.

"Ми продовжуємо відстоювати власні права та свободи своїх громадян, адже політика РФ на нашій землі – це не що інше, як геноцид громадян України, винищення їхнього етнічного та національного духу. Тому Україна та весь світ мають пам’ятати про страшну ціну, яку заплатив наш народ у 1932-1933 роках, аби трагедія ніколи не повторилася", – наголосила омбудсман.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь

"Схилімо голови за мільйонами українців, які були вбиті більшовицьким режимом під час голодоморів. Страшна трагедія українського народу назавжди закарбована в нашій пам'яті, яку ми передамо прийдешнім поколінням", – написав на своїй сторінці у Facebook Кремінь.

Лідер партії "Народний фронт" Арсеній Яценюк

У День пам'яті жертв Голодомору Яценюк підкреслив, як важливо захищати незалежність нашої держави та мати саму державу. За його словами, якби ми мали тоді свою державу, ця трагедія ніколи не сталася б.

Також Яценюк опублікував архівний документ – акт про смерть українського колгоспника у 33 році, у якому є запис: "Причина смерті – українець".

"У цій моторошній описці радянських мартирологів вся правда про геноцид, влаштований в Україні з Москви", - написав він.

Програма заходів у Києві

Сьогодні у Києві меморіальні заходи відбудуться на території Національного музею Голодомору-геноциду:

• 15:30 – буде молитва за участю голів українських церков за жертвами штучно організованого голоду – її проведуть на площі біля Свічі пам'яті музею Голодомору.
• 16:00 – загальнонаціональна хвилина мовчання.
• 16:01 – звернення президента у День пам'яті жертв голодоморів, а також розпочнеться акція "Запали Свічку пам'яті".

У Києві до комплексу жертв Голодомору пускали людей, попередньо оглянувши кишені та сумки.

А о 15:30 біля меморіалу жертвам Голодомору розпочалося богослужіння.

Мініпожежа

Від лампадок біля скульптури в Києві задимілися колоски, покладені людьми. Деяким людям здалося, що одна з жінок почала плювати на вогонь, щоб загасити його.

Крім того, після закінчення служби та покладання квітів люди почали красти їжу, яку поклали біля скульптури дівчинки з колосками.

Історія встановлення

• Пам'ятний день на честь жертв голодоморів 1932-1933 років проводиться, згідно з президентським указом від 26 листопада 1998 року, виданому на підтримку ініціативи громадських організацій, Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Спочатку дата називалася День пам'яті жертв голодомору.
• 2000 року дату було перейменовано на День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій.
• 2004-го було встановлено іншу назву – День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій.
• І нарешті, 2007 року з'явилося найменування День пам'яті жертв голодоморів, а в третю неділю травня окремо проводиться День пам'яті жертв політичних репресій.
• У квітні 2010 року ПАРЄ підтримало рішення України встановити національний день вшанування жертв голодоморів і закликало інші постраждалі країни проводити аналогічну пам'ятну дату для вшанування жертв режиму.

Читайте також:

• День пам'яті жертв голодоморів: дата, історія та значення.