Пекло в "Іловайськ котлі": як розвивалися події і хто винен у найбільш масовій загибелі українських військових

У серпні 2014 року розгорнулися запеклі бойові дії за місто Іловайсько Донецької області, які 29 числа закінчилися масовою загибеллю українських військових.

Досі не вщухають суперечки навколо однієї з самої трагічної сторінки війни на Донбасі. Люди задаються питаннями – хто винен, чому ніхто досі не покараний і хто відповість за сотні загиблих солдатів і тисячі покалічених душ їхніх рідних і близьких?

Наступ бойовиків

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Перші повідомлення про наближення ворога до великих міст Донбасу з'явилися наприкінці липня. Так,24 липня 2014 року у військовому керівництві повідомили, що бойовики на сході України перекидають броньовану техніку в Горлівку та Іловайськ.

"Спостерігається подальше зміцнення та обладнання вогневих позицій, оборонних споруд, а також перекидання броньованої техніки в населені пункти навколо Донецька, а саме: Горлівка, Іловайськ", – зазначали тоді в керівництві військової операції.

Звільнення Іловайська та Первомайська було розпочато 30 липня. Проте всі можливості вогневого ураження застосувати було неможливо, так як у містах були мирні жителі.

"Не використовується важка техніка, артилерія та авіація. Звичайно, важка зброю значно спростила б проведення військових операцій зі звільнення міст і сіл. Але це могло б призвести до жертв серед мирного населення. Українська армія не може цього допустити", – говорилося в повідомленні військового керівництва.

Крім того, керівництво відрапортувало про успішне просування армії і "паніку серед бойовиків".

"Розуміючи, що програють, вони намагаються застосовувати фашистську тактику "випаленої землі" і терору проти мирного населення, щоб зменшити опір місцевих жителів", – зазначалося у зведенні військових.

Більш пильна увага на Іловайськ, враховуючи активні бойові дії в багатьох напрямках на Донбасі, була звернута 10 серпня. У цей день під містом у бою загинув боєць батальйону міліції спецпризначення "Азов", чоловік Тетяни Чорновіл – Микола Березовий.

"Кілька годин тому під містом Іловайськ в бою загинув смертю хоробрих Герой України боєць батальйону міліції спецпризначення "Азов", чоловік Тетяни Чорновіл – Микола Березовий. Як завжди смерть забирає першої кращих. Разом з Миколою загинув ще один боєць батальйону "Азов", ім'я якого встановлюється. (В районі бою зараз не працює зв'язок.) не заздрю я тому снайперу, який вбив Миколу. Я особисто знав цього сміливого і мужнього і водночас дуже добру і вразливу людину із загостреним почуттям справедливості. Сумую разом з Тетяною і всіма, хто знав Миколу", – написав тоді на своїй сторінці в Фейсбук радник міністра МВС Антон Геращенко.

Запеклі бої за місто тривали. 17 серпня надійшло повідомлення, що бойовики посилили обстріли українських позицій.

"Поки українським військам не вдається закріпитися в місті", – повідомили тоді у військовому керівництві.

В цей же час тривали битви поблизу населених пунктів Новосвітлівка, Хрящувате, Старобешеве, Красногорівка, Новоаннівка, Весела Гора, аеропорту "Луганськ", який знаходиться під контролем українських бійців. Не вщухали бої і в Пісках...

18 серпня стало відомо про те, що українські силовики звільнили частину Іловайська. "Після запеклого денного бою батальйон "Донбас" увійшов до Іловайська – ключового пункту оборони сепаратистів на захід від Донецька. Бій триває", – говорилося в повідомленні прес-служби батальйону на сторінці в "Фейсбуці". Час вказувався – 19.00.

Тим часом, Донецька міська рада повідомила, що ввечері в місті як і раніше зберігалася напружена обстановка. Періодично були чутні звуки вибухів з боку сусідніх міст – Ясинуватої та Макіївки.

19 серпня українським військовим вдалося прорватися в центр Іловайська і навіть підняти український прапор.

Бойовики всіляко намагалися утримати контроль над Іловайськом. "Його (Іловайськ, – ред.) взяття армією означатиме для "ДНР" втрату комунікацій. А військові зможуть ще більше стиснути кільце навколо Донецька і відкрити собі шлях на Зугрес та Харцизьк. Нині українські сили контролюють дві третини міста. Учора ввечері про вихід з бою через втрати оголосив батальйон "Донбас", який дві доби штурмував Іловайськ. У них четверо загиблих... Відомо про кількох поранених, серед них – і командир Семен Семенченко, його прооперували. Є втрати і серед бійців батальйону "Шахтарськ", – двоє бійців загинули. Близько опівночі журналіст Макс Левін написав у фейсбуці "бої тривають", бійці "Донбасу "закріпилися на позиціях, їх звідусіль обстрілюють з важкої техніки, потрібна підмога. А бійці батальйонів "Азов" і "Дніпро" залишили Іловайськ", – говорилося в новинних зведеннях за 20 серпня 2014 року.

20 серпня Герасимчука Сергія Шкарівского, чоловіка ще однієї відомої журналісти Михайлини Скорик. Сергій загинув під час бою.

"Він хотів піти героєм. Пішов. В Іловайську. За Україну, за друзів, за перемогу і за мирний Донбас", – написала Михайлина на своїй сторінці в "Фейсбук".

"Дзвонити не треба. Писати теж. Досить помолитися за мир і кінець цього кошмару", – додала вона.

Всього в боях за Іловайськ Донецької області 20 серпня загинули 4 бійці батальйону Нацгвардії "Донбас" і 4 солдати із спецбатальйону міліції "Шахтарськ". Про це у своєму "Фейсбуці" написав Антон Геращенко.

"Батальйон "Донбас" контролює половину міста, розділеного залізницею. Залишки терористів закріпилися в іншій половині і запекло сопротівляются. До них через поля дрібними групами просочуються підкріплення з боку Харцизька та Макіївки", – зазначив Геращенко.

Він також повідомив, по периметру міста виставлені блок-пости з метою не допущення підходу до міста підкріплень бойовиків.

Вночі в місті йшли вуличні бої. "Вуличні бої – це найскладніше мистецтво серед всіх інших видів тактики ближнього бою. Ворог може чекати тебе де завгодно і стріляти з горища, з підвалу, з дитячого садка. Терористи ведуть мінометний вогонь з поки контрольованої ними частини міста по нашій стороні, не розбираючись при цьому, куди вони потрапляють – в житлові будинки чи ні", – пояснював тоді радник Авакова.

21 серпня в РНБО заявили, що армія контролює дві третини території міста. Натомість у прес-штабі бойовиків, навпаки, з ранку повідомили, що Іловайськ знову за ними.

В українському керівництві же відрапортували – допомогло підкріплення. На підходах до Іловайська бійці батальйону "Донбас" зупинили прорив бойовиків з шістьма танками і мінометами. "Під час двох годинного бою два танки були підбиті, два підняли білий прапор – ще два – відійшли", – про це повідомлялося на сторінці батальйону в "Фейсбуці".

"Іловайськ заблокований за основними дорогами, але терористи не здаються, скажу відверто, тому що для них Іловайськ – це важливий комунікаційний пункт на шляху в Росію і вони розуміють, що з втратою Іловайська вони значно погіршують оборону Донецька", – сказав тоді радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко.

"Дуже важкі бої, місто знаходиться під постійним під ураганним вогнем, величезну кількість противник витрачає боєприпасів, щоб затримати просування українських частин. Все, що може стріляти, накриває місто постійно десятки, сотні розривів", – розповідали в с ою чергу очевидці бою.

21 серпня Антон Геращенко повідомив, що в цей день всі добровольчі батальйони міліції понесли великі втрати в боях за місто Іловайськ – 19 загиблих і 46 поранених.

"Донбас" – вісім убитих, 12 поранених. "Азов" за вчорашній день – двоє вбитих і семеро поранених. Якщо рахувати з початку боїв за Іловайськ буде – п'ять убитих і 11 поранених. "Шахтарськ" – четверо вбитих і 16 поранених, у тому числі двоє важко. "Дніпро" – двоє вбитих і семеро поранених" – написав він на своїй сторінці в facebook.

"Усі втрати "Азова", "Шахтарська" і "Дніпра" понесені за останні дні під час операцій з блокування Іловайська, яка робилася з метою підтримати дії батальйону "Донбас", який захопив контроль над половиною міста в ході нічного штурму в ніч з понеділка на вівторок", – додав Геращенко.

Разом з тим тодішній спікер РНБО Андрій Лисенко повідомив, що за добу загинули п'ятеро українських військових, ще 21 – був поранений.

А далі було оточення...

27 серпня більше тисячі активістів прийшли пікетувати Адміністрацію президента, вимагаючи відправити допомогу українським бійцям, які вже п'ятий день перебували в оточенні бойовиків під Іловайськ.

Як повідомив повідомив командир батальйону "Донбас" Семен Семенченко, в цей же день до українських силовиків, які потрапили в оточення в Іловайську, нарешті висунулося підкріплення.

"Є інформація про початок руху колон і штурмових груп у бік Іловайська. Радіоперехоплення сепарів підтверджують. Зв'язки з містом поки немає, командування та бійці "Донбасу" поки підтвердити не можуть (зв'язок). Крига скресла", – написав він на своїй сторінці в "Фейсбуці".

"Очевидно, (активісти – ред.) довели до відома президента (інформацію про необхідну допомогу – ред.). Спасибі, друзі, за все", – написав комбат "Донбасу".

Але вже 28 серпня Семенченко повідомив, що підкріплення так і не прийшло.

За його словами, в цей час в Іловайську перебували російські танки, які відкривали вогонь по позиціях українських бійців.

"За інформацією з двох джерел – комбат "Дніпра" і замкомбата "Донбасу" – ніякої допомоги поки не було. Зараз по місту їздять два російських танки і "працюють" по нашим. Хлопці тримаються молодцем, втома позначається, але бойовий дух на висоті. У "Донбасу" – троє поранених", – написав Семенченко на своїй сторінці у" Фейсбуці ".

За його словами, слухати "браві мови генералів і їх прес-секретарів, які не мають ніякого відношення до дійсності, більше не можна". "Не можна, щоб про добровольців "забули", – зазначив він.

"Деякі ЗМІ перебрехали мої слова, що нібито я підтвердив, що допомога прийшла. Це неправда. Така інформація надходила від начальства, але відразу було ясно, що до підтвердження реальними, а не міфічними (як у спікера АТО) бійцями і командирами, робити висновки рано. Так і виявилося", – зізнався Семенченко.

ПЕКЛО 29 СЕРПНЯ

У цей день президент Росії Володимир Путін звернувся до збройним формуванням в Донбасі із закликом звільнити з оточення українських військових. Заява була опублікована на офіційному сайті Кремля. Володимир Путін називав адресатів "ополченням Новоросії" і констатував, що "вони досягли успіхів у боротьбі з українськими військовими". Він також попросив бойовиків "пошкодувати солдатів".

"В результаті дій ополчення велика кількість українських військовослужбовців, що беруть участь у військовій операції не по своїй волі, а виконуючи наказ, потрапило в оточення. Я закликаю сили ополчення відкрити гуманітарний коридор для українських військовослужбовців, які опинилися в оточенні, для того, щоб уникнути безглуздих жертв" , – заявив Путін.

Історія жінки-бійця, яка вижила в "іловайській м'ясорубці"

Після цього звернення один лідерів бойовиків Олександр Захарченко заявив про готовність надати гуманітарний коридор, проте висунув українським військовим ультиматум – потрібно здати все важке озброєння.

Проте ніякого коридору не виявилося: українські бійці опинилися в пастці...

У Службі безпеки України пізніше заявили про те, що доведеним фактом є присутність 3500 військових збройних сил Російської Федерації під час "Іловайського котла".

Скільки загинуло – відкрите питання

Цифри загиблих українських військових в "Іловайському котлі" різняться. Так, 5 серпня 2015 року головний військовий прокурор Анатолій Матіос на брифінгу в Києві повідомив, що в ході боїв під Іловайськом в Донецькій області в серпні минулого року загинули понад 360 військовослужбовців ЗСУ.

Так, за його словами, в "Іловайськ котлі" загинули 366 українських бійців, 429 отримали поранення.

17 квітня цього року Матіос заявляв, що документально підтверджена загибель 459 осіб в боях під Іловайськом.

Читайте також: Одкровення бійців, які вижили під Іловайськом: пили з корит для свиней і терпіли приниження

Командир батальйону "Донбас" Семен Семенченко говорив, що під Іловайськом загинуло більше тисячі українських військових. У свою чергу президент України Петро Порошенко заявив, що інформація про тисячу загиблих під Іловайськом є недостовірною.

9 жовтня голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування причин трагедії в Іловайську Андрій Сенченко заявив, що за період з 23 липня до 23 серпня угруповання сектора Д Збройних сил України, що брала участь в операції в Іловайську, втратила 3,4 тисячі бійців.

"За нашими даними, станом на 23 липня в секторі Д було 4000 бійців, на ранок 23 серпня їх залишалося 600", – сказав Сенченко.

За даними Генпрокуратури, оприлюдненими 11 грудня 2014 року, під Іловайськом загинув 241 український військовий.

Експерти: Трагедії можна було уникнути

У подіях, що сталися під Іловайськом, де в "котлі" загинули українські військові, є дві причини. Про це в інтерв'ю українським телеканалам заявив президент Петро Порошенко.

"Перша – це здача позицій, які дозволили взяти в оточення військових. Друга – тепер я можу про це сказати – ударне угруповання з відновлення боєздатності, яке мала підійти на допомогу – затрималося на три дні", – сказав президент.

"Якби вона підійшла за планом, наші дії б кардинально відрізнялися", – додав він.

12 жовтня 2014 року Порошенко звільнив міністра оборони Валерія Гелетея. В останні тижні перебування на посаді останнього постійно критикували за поразку українських військ під Іловайськом.

У ГПУ заявили, що 5-й батальйон територіальної оборони "Прикарпаття" скоїв злочин, покинувши свої позиції під Іловайськом, це нібито і стало відправною точкою трагедії.

З цією думкою не згоден екс-командувач військами сектору "Д", в який входили дані підрозділи, генерал-лейтенант Петро Литвин, пише zn.ua.

За його словами, загальна чисельність підпорядкованого йому угруповання військ не перевищувала 650 військовослужбовців. "Згідно бойовим завданням і розпорядженням командування штабу, підрозділи були розсіяні на широкому фронті, і не могли надати один одному вогневу підтримку і взаємодію", – відзначає він.

При цьому завданням угруповання, за словами Литвина, було прикривати більше 150 кілометрів державного кордону.

"У нас не було ні сил, ні засобів для забезпечення охорони навіть великих вузлів комунікацій, не кажучи вже про створення оборонних рубежів та ударних угруповань. Підрозділи прикриття були виснажені постійними боями і артобстрілами переважаючих військ противника", – заявив Литвин.

"Я не думаю, що основною причиною трагічних подій, що відбулися,  був тільки відхід без наказу батальйону "Прикарпаття" і підрозділів 51-ї механізованої бригади", – зазначив генерал і закликав дочекатися результатів розслідування.

Також Литвин зазначив, що в тилу угруповання діяла велика кількість диверсійно-розвідувальних груп, які нападали на українські війська і порушували їх постачання.

"Чи була можливість у військ сектору "Д" зупинити атаку чотирьох російських батальйонно-тактичних груп? Чи був 5-й батальйон територіальної оборони "Прикарпаття", що складався з приблизно 300 військовослужбовців, мобілізованих і оснащених тільки легким піхотним озброєнням, здатний відбити атаку повнокомплектних бронетанкових частин РФ? Очевидно, ні", – зазначає автор статті.

Комбат батальйону Віталій Комар був заарештований, проте пізніше вийшов під заставу. Самі ж близько 400 бійців "Прикарпаття" пояснили свій вчинок небажанням воювати автоматами проти "Градів"

На думку президента Атлантичної Ради України, генерал-майора у відставці Вадима Гречанінова, який ма відношення до трагічних подій під Іловайськом, стала відсутність єдиного керівництва, а трагедії можна було уникнути.

"Тоді вийшло так, що у нас певна частина військових формувань, там були добровольчі, пішла прориватися в Іловайськ... Склалася така географічна ситуація, що можна було відламати великий шматок території у бойовиків", – зазначив він у коментарі Сегодня.ua.

Експерт зазначає, що в Іловайську українські військові опинилися в тилу ворога, який посилював свої угруповання. Потім вже перед Генштабом стояло завдання по організації виведення військ з найменшими втратами.

"На мій погляд, вина в тому, що у нас, особливо тоді, відсутнє єдине керівництво всіма угрупованнями, узгоджене єдине керівництво", – сказав він.

На думку Гречанінова, потрібно було організувати все так, щоб і добровольчі батальйони, і Національна гвардія, і ЗСУ підкорялися єдиному головнокомандуючому.

Відповідаючи на питання, чому допомога українським військовим прийшла з такими затримками, він сказав: "Просто тому, що немає єдиного управління, я так вважаю. Бо одні угруповання робили одну справу, інші угруповання робили іншу справу", – сказав він і додав, що в подібних ситуаціях багатоступінчате управління дуже шкодить.

29 грудня 2014 року президент України Петро Порошенко назвав рейд в районі Іловайська "блискучою операцією". "За Іловайськ були покарані сотні вбивць. 25 серпня на нашу територію було вторгнення російських військ. 3 вересня ми зібрали всіх, хто у нас були – дві батальйонних тактичних групи і під керівництвом Муженка (керівник в зоні бойових дій Віктор Муженко, – авт.) більше 1200 українських десантників-штурмовиків пішли в рейд по тилах Іловайська і покарали сотні вбивць", – сказав президент.