Рейтинг українських університетів: у топі – львівські виші і IT-спеціальності

В українські ВНЗ надійшло 1,184 млн заяв від 350,9 тис. абітурієнтів. Нагадаємо, університети приймають заяви до 31 липня, а вже 2 серпня – опублікують список рекомендованих до зарахування. Обсяги держзамовлення цього року зменшилися на 12,6%: замість 310 тис. осіб наберуть близько 271 тис. Зате завдяки можливості електронної подачі документів черг до приймальних комісій немає, запевняє міністр освіти Сергій Квіт. Та й у цілому кампанія проходить спокійно. Те саме кажуть і в громадській ініціативі "Студзахист".

ТОП-ВИШІ. В останні роки все більш популярними стають регіональні вузи, каже Квіт (див. інфографіку): "Їм ми в першу чергу і даємо держзамовлення. За кількістю заяв зараз лідирують західноукраїнські університети, також популярними залишаються виші Одеси та Харкова. Це пов'язано зі створенням сильних регіональних освітніх центрів – адже освіта не може концентруватися тільки в столиці". "Можливо, деякі керуються тим, що в столиці надійти складніше, – говорить ректор "Львівської політехніки" Юрій Бобало. І уточнює: – Відрив в рейтингу зі столичними вузами все одно невеликий".

IT І МОВА. Що стосується популярних спеціальностей, то, за словами Квіта, студенти воліють правознавство та економічні спеціальності: "Але є зростання інтересу до IT-сфері та гуманітарних спеціальностей – культурології, історії та мов". Популярність права та економіки не збігається з реаліями ринку, визнає Бобало: "Щорічно ми закликаємо абітурієнтів подумати, перш ніж вступати на право й економіку – адже тисячі випускників вузів не можуть знайти роботу. Можливо, вони сподіваються, що після факультету права потраплять на роботу в суди і прокуратуру...". Втім, невеликі тенденції до зміни все ж є, каже ректор: "У нас заяв, поданих на факультет міжнародної інформації, – 1029 на 10 місць держзамовлення. Майже аналогічна ситуація – з факультетом програмної інженерії. Так що IT-спеціальності починають потроху витісняти економіку і право".

КРИМ І ДОНБАС. Для випускників шкіл Донбасу ситуація цього року була складною, визнають в МОН. "Там, де треба було піти назустріч переселенцям, ми йшли навіть в індивідуальному порядку, – каже міністр. – Були випадки, коли абітурієнти здали один іспит ЗНО, а на інші не змогли доїхати... Але коли стоять питання війни – головне, щоб всі були живі і здорові". А для абітурієнтів з Криму в наступному році можуть ввести квоти, прийнявши для них закон про спеціальний статус, зазначає він: "У нас є приклад процедур прийняття абітурієнтів зі статусом закордонного українця, наприклад, з Придністров'я. Але Крим – це територія України, тому ми повинні попрацювати над статусом для кримських дітей".

Дипломи і пільговики

Проблемою вступної кампанії цього року стали дипломи: частина вузів не видали їх вчасно, що вдарило по випускникам технікумів, що збиралися продовжити освіту. Їм у підсумку дозволили донести документи пізніше. "Ми викинули з ринку монополіста, який раніше друкував всі дипломи і атестати", – пояснив Квіт. Тепер дипломи замовляють самі виші, а тим керівникам, які не вирішили проблему вчасно, загрожує догана. Зате в цьому році немає проблем з пільговиками, які раніше займали бюджетні місця, запевняють у МОН: категорій пільговиків додалося тільки дві – діти загиблих учасників АТО і учасники АТО, які не могли скласти ЗНО. Для випускників Донбасу і Криму пільги не вводили.