Що робити, якщо дитину цькують у школі? Ми поговорили з психотерапевтом – інтерв'ю

Чому в школах почастішав булінг і як із цим боротися - розповідає психотерапевт / Фото: Колаж: Сьогодні

В Україні чергова жертва булінгу, 14-річна школярка із Запоріжжя Євгенія Корніченко, про яку ми нещодавно розповідали, заліковує травми після нападу ровесниць. У неї вимагали "відкупні" за те, що дадуть їй спокій. У результаті учениця отримала травми носа, після яких були потрібні складні операції. Правозахисники назвали цей випадок одним із найжорстокіших останнім часом.

Чому такі випадки стали не рідкістю, як виявити, що дитина стала жертвою ровесників і як допомогти у подібній ситуації? Про це нам розповів психотерапевт, радник голови МОЗ Спартак Субота.

Чому все частіше чуємо про булінг серед підлітків?

У булінгу немає безлічі причин. Це явище зрозуміле і добре вивчене. Воно має одну базову причину – це агресія. Вона є причиною насильства і транслюється щодо індивіда для отримання влади, статусу та заволодіння майном. У випадку з булінгом це пов'язано зі статусом.

Наприклад, якийсь хлопчик хоче стати "Альфою", або якась із дівчаток усуває конкурентку. Або ті, хто булять, знаходять слабкішу людину для того, закріпити за собою позицію в очах своїх однолітків. Булінг поширений і серед людей, і у примітивному тваринному світу. Наприклад, мавпи Бонобо (карликові шимпанзе – Авт.). Примати слабкої, нижчої касти піддаються насильству і вони "нерукоподатні", не входять у групу альфа-самок і альфа-самців.

Причиною булінгу в соціальному середовищі може бути потреба в домінуванні, також часто булять для того, щоб самим не стати жертвою булінгу. Таке часто трапляється, це захисна модель поведінки.

Булінгом займаються лише фізично міцні школярі? Чи ні?

Зараз довести, що інші слабші – достатньо прийти у дуже дорогому одязі та нічого не казати. Крім того, виходить, що сильніший не той, хто міцніший фізично, а той, у кого вистачає потенціалу показати свою силу.

В інтернеті все частіше з'являються відео цькування школярів ровесниками. Ці записи часто викладають самі кривдники, принижуючи ще більше жертв. Прокоментуйте, будь ласка.

Опублікування таких записів – це можливість для кривдників закріпити свій статус, зафіксувати, що один сильніший за іншого, примітивна демонстрація сили.

Чи часто до Вас звертаються за допомогою батьки жертв чи кривдників?

Насправді – дуже рідко. Але був і такий випадок, коли батьки дівчинки-підлітка звернулися за допомогою і розповіли, що їхня дитина взагалі не чинить опір булінгу в школі. 13-річна дівчинка була жертвою і коли їй запропонували допомогу, вона відмовилася. Вона дотримувалася такої думки, що, мовляв, нехай хоч цькують, аби звертали на неї увагу. Цькування полягало в тому, що їй не давали сидіти з кимось у класі, цькували її в чатах. Але не минуло й півроку, як все це цькування різко припинилося. Це парадокс. Іноді буває таке, що цькування проходить саме собою.

Як визначити самому, що дитину "травлять" у школі?

У дитини різка зміна настрою, повна апатія, зниження продуктивності у навчанні та фізичної активності, нездатність отримувати задоволення, відмова від гуртків, відмова навіть від гаджетів. Останнє зараз – це мірило здоров'я. Якщо дитина "сидить у гаджеті", то це означає, що вона чимось зацікавлена. Також треба звертати увагу на те, як часто дитина прогулює школу.

Є думка, що булінг дівчаток жорсткіший, ніж у хлопчиків. Чи так це?

Це ілюзія. Хлопчики б'ються по-серйозному, а дівчата хочуть домінувати. Вони частіше використовують принизливі методи: зістригають волосся, принижують, плюють.

Чи буває таке, коли жертви булінгу мстяться кривдникам після випуску зі школи?

Так. Дівчина, яка випустилася зі школи, прийшла згодом на шкільний вечір і вистрілила у вчителя з арбалету. Наскільки відомо, викладач її чимось довів.

Що Ви можете порадити батькам дітей, які стали жертвами булінгу?

По-перше, втрутитися у ситуацію. Для початку, звернутися до класного керівника дитини, до керівництва школи та до служби у справах дітей. Але буває і таке, що у школі "не чують" батьків і відповідають, мовляв, що ми можемо зробити. У такому разі треба обов'язково звернутися за допомогою до дитячого психолога. Дитині не обов'язково пояснювати те, навіщо це робиться. До речі, трапляється і таке, що фізично міцні школярі є об'єктом булінгу.

Як підготувати дитину до середньої школи, де вона може стати об'єктом цькування?

Тут допоможе лише розвиток асертивності (впевненості у собі – Авт.). Викладачі займатимуться цим навряд чи будуть із низки причин.

Психолог може допомогти у випадках з булінгом?

Для дітей, які чинять насильство, він може окреслити те, чим це загрожує. Деякі діти, усвідомлюючи масштаби проблеми, насправді перестають займатися булінгом.

Своєю чергою, жертвам булінгу треба пояснювати, що замовчування – це найгірша стратегія.

Але може й таке бути, що кривдник пообіцяє припинити цькування, а наступного дня продовжить знову?

Найчастіше так і буває. Тоді апелюємо до статусу. Якщо у дитини кумиром є, наприклад, Роналду, то важливо пояснити, що та людина проти насильства і запитати у школяра: "Подумай, що б про тебе сказав Роналду?"

З якого віку може розпочатися булінг у школі?

З шести років, з першого класу. У деяких випадках – навіть із садочка. Іноді достатньо одного дефекту дитини, який вирізняв би її серед інших. Наприклад, не там родимка або родима пляма. Вибирають у жертву найпомітнішого. Таким може стати той, хто намагається бути непримітним.

Частіше стикаюся з тим, що вчителі стають причиною булінгу в класі. Якщо дитина не відповідає уявленню викладача про норму, то ця дитина стає об'єктом глузувань. Наприклад, якщо в нього поганий почерк, то вчитель показує зошит і демонстративно кидає зі словами: "А ще маємо такий зошит". Для дитини це смертний вирок.

Такі випадки є?

Звичайно. Мені знайомий такий випадок. Жертва булінгу, учень, зрештою змінив клас.

Як припиняти таке?

Насамперед потрібно звертатися до директорату школи. Припиняти треба жорстко, аж до того, що писати заяву до поліції. У моїй практиці було чимало випадків, коли з таких причин знімали викладачів із посади. Можу навести приклад: викладач провокувала школярів булити учня.

Чи допомагає боротися з булінгом розголос у соцмережах?

Дуже сильно. Наведу такий приклад: насильство щодо учня спровокувало перевірку всієї освітньої системи у школі. З'ясувалося, що директор "відмивав" гроші, що виділяються школі.

З чого потрібно почати батькам тих дітей, кого булять у школі?

По-перше – написати заяву, зафіксувати побої у разі наявності, зробити скріншоти з фото та відео інциденту, які доступні. Потрібно зібрати якнайбільше інформації. Якщо є інші постраждалі, то слід написати колективну заяву. Такий документ є серйознішим і розглядається швидше.

До речі, а як ситуація з булінгом в інших країнах?

Знаю, що за кордоном булінг дуже жорстко припиняється. У мене є пацієнти з Франції, Британії – там булінг якщо й є, то майже невідчутний. Наприклад, у Франції одна образа з боку учня до іншого школяра означає, що кривдник буде відсторонений на тиждень. За наступну образу вже буде позбавлений права вчитися у цій школі. У Франції це ганьба і тавро.