Крістіна Зеленюк
політичний оглядач Напередодні 26-ї річниці Незалежності України Петро Порошенко знову заявив про необхідність розгортання на Донбасі миротворчого контингенту ООН. Президент України особисто презентує ідею введення "блакитних касок" в вересні на Генасамблеї в Нью-Йорку. Але все впирається в Росію – як постійний член Ради безпеки ООН вона має право вето на будь-яке рішення. Про це прямо говорить і Петро Порошенко, але, за його словами, це не означає, що ми не повинні виходити з такою пропозицією до міжнародної громадськості. "Сегодня" неодноразово писав, що система прийняття рішень в ООН відверто кульгає і давно потребує реформування. Все частіше в лавах членів Організації об'єднаних націй звучать пропозиції підкоригувати Статут і виправити відверту експансію на прийняття рішень одними, і абсолютну відсутність права голосу іншими. Щоправда, як зазначають експерти, навіть з таким недоскональним Статутом є способи обійти вето Росії і домогтися згоди ООН на розгортання на Донбасі місії "блакитних касок". І такі приклади в історії вже були.
Росія, офіційно ставши правонаступницею СРСР, продовжує копіювати поведінку радянського тоталітарного режиму в міжнародних організаціях. За статистикою, тільки за перші 10 років діяльності ООН СРСР застосовував своє право вето 79 разів, встановивши абсолютний рекорд. Уже після розпаду Союзу Росія, ставши постійним членом Ради безпеки ООН, скористалася правом вето майже 20 разів. У березні 2014 року після незаконної анексії Криму Росія заблокувала резолюцію, якою "референдум" в Криму (що послужив анексії і окупації півострова. – Авт.) визнавався незаконним (в результаті її прийняли 27 березня 2014 року на Генасамблеї ООН). У липні 2015 року РФ відхилила пропозицію зі створення міжнародного трибуналу для кримінального переслідування винних у катастрофі малайзійського Boeing MH-17. Ще одним кричущим випадком стало застосування Росією права вето до резолюції щодо Сирії, після чого верховний комісар ООН з прав людини Зейд Раад аль-Хусейн виступив за обмеження права вето постійних членів Ради безпеки ООН. Крім Росії, право вето в Радбезі ООН також мають Велика Британія, Китай, США і Франція.
Цікаво, що відразу після підписання перших Мінських угод восени 2014 року Петро Порошенко заявляв, що миротворчі контингенти до України не вводитимуться, посилаючись на досвід Придністров'я, який призвів до того, що Молдова втрачає суверенітет над цією територією. Щоправда, до Придністров'я зайшли переважно російські миротворці, що внаслідок призвело до виникнення там російського військового анклаву – у Москви там є своя військова база. Рівно через рік, восени 2015-го, коли стало зрозуміло, що Росія саботує і Мінськ-2, виступаючи на 70-й ювілейній Генасамблеї в Нью-Йорку, український президент закликав ввести до України миротворчу місію під егідою ООН, нагадавши присутнім про ганебне право вето, за допомогою якого Росія заблокувала створення трибуналу щодо катастрофи MH-17.
На черговій вже 72-й Генасамблеї ООН Петро Порошенко знову має намір підняти питання про розгортання на Донбасі місії "блакитних касок". "Так, країна-агресор є постійним членом Ради безпеки ООН і, на жаль, володіє правом вето, але це не означає, що ми не повинні прагнути до такого рішення. Питання миротворчої місії ООН і збройної місії ОБСЄ (на це також потрібна згода Росії, як члена ОБСЄ. – Авт.) просувається дуже важко. Все впирається в категоричне небажання РФ встановити мир на Донбасі, більше того, в небажання залишити Україну в спокої. Але я впевнений, що вода камінь точить", – заявив Петро Порошенко..
З українським президентом погоджуються і наші друзі в Європі. В інтерв'ю "Сегодня" євродепутат, співголова групи "Зелених" у Європарламенті Ребекка Хармс заявляла, що дискусії про можливість розгортання на Донбасі миротворчої місії тривають, але рішення ще не прийнято. "Бої тривають щодня. Майже кожен день в цій жахливій війні Росії проти України гинуть люди. Жахливо бачити, що Мінськ і численні угоди про припинення вогню не зупинили війну. Україні потрібен мир, але Росія, як і раніше, зацікавлена в розпалюванні війни. Тим часом , я думаю, єдиний вихід – щоб миротворча місія ООН гарантувала і контролювала так звану лінію дотику", – сказала "Сегодня" Ребекка Хармс.
Аналізуючи можливість розгортання на Донбасі миротворчого контингенту ООН, "Сегодня" вже писав, що "блакитні каски" заходять до зони конфлікту, коли там встановлено стійке перемир'я, сторони не стріляють, а важка зброя і техніка відведені.
Під час чергових телефонних переговорів лідерів Нормандської четвірки у вівторок увечері вдалося домовитися про припинення вогню на Донбасі в зв'язку з початком нового навчального року. За словами віце-спікера ВР, представника України в гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи (ТКГ) Ірини Геращенко, це буде вже 11-та заява про перемир'я за ці три роки. Але вперше є публічна спільна заява четвірки про перемир'я. "Адже досі рішення про перемир'я приймали на ТКГ, українська сторона і президент завжди публічно підтримували ці ініціативи, як і наші європейські партнери, але жодного разу президент РФ Путін не робив публічної заяви, що РФ докладе зусиль для припинення кровопролиття на Донбасі, для свого впливу на бойовиків, щоб ті перестали стріляти. Тому, на мою думку, важливо, що за підсумками вчорашньої телефонної розмови є спільна заява", – написала у своєму Facebook Ірина Геращенко.
Якщо режим припинення вогню на Донбасі дотримуватиметься мінімум два-три місяці, а підгрупі з безпеки ТКГ вдасться домогтися відводу важкого озброєння і техніки ще в кількох пілотних точках (на сьогодні розведення здійснили лише в Петровському і Золотому), тоді можна говорити і про можливість розгортання на Донбасі місії "блакитних касок". Та й сам процес прийняття рішення займає не один день. За словами представника України в підгрупі з безпеки ТКГ Євгена Марчука, така місія може почати роботу в кращому випадку через півроку. "Вноситься офіційну пропозицію, Радбез ООН вивчає і приймає рішення. Члени країн ООН повинні вибрати військових, адже військ ООН немає, вони комплектуються кожен раз для відповідної місії. Треба звертатися до якихось країн, які мають миротворчий досвід. Вони вирішують в парламентах, чи братимуть їх військові участь. Потім Радбез призначає військове керівництво. Перед цим велика комісія їде на місце, вивчає фронт", – пояснює Євген Марчук.
У Хорватії свого часу миротворча місія допомогла розвести воюючі сторони по лінії фронту. Але там, як уже писав "Сегодня", був конфлікт між хорватами і етнічними сербами, які проживають в сепаратистські "Сербській Країні". Так, Сербію і тодішнього президента Слободана Мілошевича підтримувала Росія. Але, за словами експертів, Кремль після розпаду СРСР був слабкий і Росію, швидше сприймали як партнера, а не стороною конфлікту.
На Донбасі ми маємо справу з Росією – ядерною державою, військова міць якої в рази перевершує можливості тодішньої Сербії. До того ж, Москва не зацікавлена в мирному врегулюванні ситуації на Донбасі на умовах України. Кремлю важливо створити вогнище постійної дестабілізації, за допомогою якого можна було б стримувати інтеграцію України в ЄС і НАТО. Саме тому Росія в ООН постійно блокує будь-які ініціативи, пов'язані з Україною. І питання про введення на Донбас миротворчої місії винятком не стане.
В одному з інтерв'ю "Сегодня" перший президент незалежної України Леонід Кравчук говорив, що якщо Рада безпеки ООН не може прийняти рішення, тоді має бути рішення Генасамблеї, яка в березні 2014 роки вже прийняла резолюцію щодо Криму в обхід вето Росії.
Представник України в Раді ООН з прав людини в 2006-2010 рр., Уповноважений України в Міжнародному суді ООН Володимир Василенко нагадує про резолюцію Генасамблеї "Об'єднання заради миру" №377 (5). Її ухвалили 1950 року після вторгнення північнокорейських військ до Південної Кореї. На стороні Північної Кореї воювали так звані китайські добровольці, як і на Донбасі сьогодні "російські добровольці". Тоді США на Радбезі ООН марно намагалися провести резолюцію щодо вирішення цієї кризи, але СРСР все блокував. У підсумку питання винесли на Генасамблею, яка і прийняла резолюцію "Об'єднання заради миру" №377 (5). У документі говориться, що якщо Рада безпеки ООН через розбіжності постійних членів нездатна застосувати ефективні заходи з підтримки міжнародної безпеки, Генасамблея зобов'язана розглянути це питання негайно з метою розробки рекомендацій щодо протидії агресії та підтримання миру, включаючи застосування збройної сили.
"Чим резолюція відрізняється від рішення Радбезу? Рішення Радбезу носить юридично зобов'язуючий характер. У резолюції №377 (5) йдеться про рекомендації, це її недолік. Але позитив у тому, що на основі цієї резолюції Генасамблея може прийняти рішення про застосування будь-яких заходів проти агресора, включаючи збройні сили. На основі резолюції до Кореї були направлені збройні сили ООН, кістяк яких становили ЗС США, союзники по НАТО. Після цього було ще 11 випадків застосування цієї резолюції в різних варіантах", – заявляв Володимир Василенко.
Щоб застосувати резолюцію Генасамблеї "Об'єднання заради миру" №377 (5) 1950 року для введення на Донбас "блакитних касок" необхідно заручитися підтримкою 2/3 членів ООН, або 129 держав. Це здається непосильним завданням, але, як каже Петро Порошенко, "вода камінь точить".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми