Історії героїв: сім оповідань про мужність українських вояків у зоні АТО

Збройний конфлікт на Донбасі почався в квітні 2014 р. З тих пір тисячі кадрових військових і добровольців опинилися в зоні антитерористичної операції, щоб захистити Україну.

У кожного солдата АТО своя історія, і, на жаль, сайт "Сегодня" не може розповісти їх всі, тому до Дня Захисника України ми зібрали для вас кілька вражаючих оповідань про подвиги українських героїв, які захищали свою землю, вижили і отримали ордени за мужність.

Ігор Гордійчук, один з найвідоміших українських героїв. На самому початку війни очолював загін спецпризначення в тилу ворога, командував операцією із захоплення стратегічної висоти Савур-могила. Після захоплення висоти довго утримував її, а коли довелося відступати, загін Гордійчука потрапив під удар ворожих "Градів". Один з осколків влучив йому в потилицю. Бойовики не стали брати пораненого в полон, залишивши його помирати в полі. Однак Гордійчук вижив. Два місяці лікарі боролися за його життя, і все-таки врятували героїчного командира.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Фото: nv.ua

Президент Петро Порошенко присвоїв Гордійчуку звання Героя України і вручив орден Золота Зірка. Також Гордійчук нагороджений орденами Богдана Хмельницького II та III ступенів.

Павло Чорій – десантник з 79-ої аеромобільної бригади. Під час бою йому осколком пошкодило око, але він продовжив битися. Павло затискав вибите око рукою і не припиняв стріляти по ворогам, поки у нього не закінчилися патрони. Він підібрався до кабіни ГАЗ-66, який (з його товаришами всередині) зім'яв ворожий БТР. Поранений солдат допоміг однополчанам і витягнув їх з уламків машини, все так же затискаючи очей рукою. Після цього він зголосився супроводжувати їх в госпіталь і вже тільки там знепритомнів від болю і крововтрати.

Павло Чорій. Фото: news.pn

20 червня 2014 р. Павлу вручили орден "За мужність" III ступеня. Зараз замість втраченого правого ока у нього стоїть тимчасовий протез, але у воїна є надія на те, що йому зможуть поставити більш якісний протез у Франції на пільгових умовах.

Анатолій Маркус був в АТО з 11 листопада 2014 р. по 11 вересня 2015 р. Завдяки йому було евакуйовано 50 бійців, які захищали новий термінал Донецького аеропорту. Незважаючи на те що він десантник, Анатолій сам зголосився бути механіком-водієм багатоцільового легкого броньованого транспортера (тягача) для виконання бойового завдання.

Анатолій Маркус. Фото: bukovyna.tv

Анатолій зробив 13 виїздів в новий термінал Донецького аеропорту, щоб забрати всіх бійців, які там знаходилися. Незабаром він отримав орден "За мужність" III ступеня.

Григорій Дехтяр з групою виконували завдання із розблокування блокпоста в місті Вуглегірськ. Але група потрапила в засідку терористів, і Григорій отримав численні поранення і травми. Незважаючи на це, він продовжив управління своїм підрозділом, завдяки чому групі вдалося придушити вогневий натиск противника і повернутися живими. Григорій був нагороджений орденом "Богдана Хмельницького" III ступеня.

Павло Чайка – повний кавалер ордена "За мужність" (володар всіх трьох ступенів нагороди). Десантник був поранений під Червоним Лиманом, але відмовився від реабілітаційного періоду і повернувся в частину, щоб продовжувати захищати Україну.

Павло Чайка

Воїн вийшов з оточення під Мар'їнкою на відібраному у бойовиків КАМАЗі. Пізніше відбув дві ротації в Донецькому аеропорту, брав участь в боях за Дебальцеве.

Андрій Вахлаев-Висоцький знаходився в зоні АТО з 2016 р. Під час бою з супротивником в районі Світлодарської дуги Андрій отримав серйозні поранення, але, незважаючи на це продовжив виконувати бойове завдання. Він прикривав відхід групи і допоміг евакуювати своїх побратимів із поля бою. За це Андрій недавно був нагороджений орденом за мужність.

Вадим Свириденко – військовий фельдшер 128-ої бригади, який дивом вижив під час боїв під Дебальцевим. Під час бою Вадим намагався вивести з оточення військових на блокпості "Балу", але був сильно поранений – потрапив в зону вибухової хвилі від снаряда. Коли його хотіли евакуювати, машина, на якій везли поранених, потрапила на міну, через що Вадиму довелося ховатися і виживати три дні в 20-градусний мороз. Трохи пізніше фельдшер опинився в полоні ДНР, але незабаром був переданий українській стороні, правда, з обмороженням 4-го ступеня, в результаті якого він втратив руки і ноги. Зараз Вадим отримав нагороду "Народного героя України" та орден за мужність. А також взяв участь в "Іграх нескорених" в Канаді.

Вадим Свириденко

Відзначимо, недавно президент України Петро Порошенко заявив, що в Україні статус учасника бойових дій отримали понад 300 тис. Бійців АТО, державні нагороди отримали понад 16,7 тис. Військових, а звання Героя України – 45.

При цьому, 2 тис. 700 українських бійців отримали нагороди посмертно. Звання Героя України посмертно присвоєно 27 бійцям.

Нагадаємо, раніше повідомлялось про вихід тізера нового документального фільма про АТО "Перехрестя "Балу".

До Дня Захисника України сайт "Сегодня" підготував матеріал про те, як змінилася армія України за три роки війни, а також поговорив з відомим військовим експертом, нардепом Дмитром Тимчуком.