Своїх не полишаємо: полонений мічман "Яни Капу", щоб стати моряком, пішов на хитрість

Юрій Будзило вже майже 30 років служить в лавах Українських військово-морських сил. Він – мічман буксира "Яни Капу" і вже чотири місяці перебуває в російському полоні.

За іронією долі Юрій став заручником росіян вже вдруге. У березні 2014 року він був на одному із судів на озері Донузлав. Тоді українські кораблі кілька днів намагалися вирватися на волю. Капітан зрадив присязі, а він тиждень добирався додому разом з товаришами і старшим сином Іваном, теж моряком. Після Криму Юрію дали командувати буксиром "Яни Капу".

Дружина військовополоненого моряка Юрія Будзила Ірина розповіла, що човен був звичайним буксиром, а моряк зробив з нього військову одиницю: доробив палуби, встановив кулемет, здійснював зварювальні роботи. "Він все життя їх ремонтує, називає своїми дітьми, і я зрозуміла, що жити без кораблів і моря він просто не може", – сказала Ірина Будзило.

Мати військовополоненого моряка Любов говорить, що весь одяг сина пройшов через її руки. Юрій просив маму підігнати під себе форму, костюми, сорочки, а вона раділа, коли бачила свого красеня при повному параді.

Щоб стати моряком, Юрій пішов на хитрість, тому що у нього виявили плоскостопість і він міг не потрапити до морфлоту. Але доводив, що його батько був моряком, і він хоче продовжити його справу.

Через тривалу хворобу помер батько Юрія. Йому так і не сказали, що син у полоні. А нещодавно виявилося, що в той рейс до Маріуполя повинен був йти і молодший брат полоненого моряка Олександр.

За час полону з Москви надійшов тільки один лист з поздоровленнями рідним. Близько згадують, що крім моря, Юрій мріяв і про небо. У Криму змайстрував дельтаплан, але вивезти не дали окупанти. Тепер мріє зібрати вертоліт, тому рідні обіцяють допомогти, – але після першої за всі роки родинної відпустки.