До 60-річчя першого польоту людини в космічний простір сайт "Сьогодні" запускає власну багатоступеневу "ракету" – серію публікацій, присвячену тим піонерам космонавтики, які мають українське коріння.
Героями перших серій нашого космічно-публіцистичного серіалу стали академік Володимир Челомей, який створив, крім іншого, шпигунський супутник-винищувач, конструктор ракет Георгій Лангемак, який придумав сам термін "космонавтика", професор Аркадій Мелуа – учасник радянського проєкту колонізації Місяця і створення довгострокової місячної бази, а також Роберта Лінн Бондар, перша канадська жінка-астронавт українського походження і перший лікар-невролог, який побував у космосі.
Наш сьогоднішній герой одесит Валентин Глушко – "батько" космічних двигунів, що працюють на рідинному пальному. На відміну від більшості піонерів радянської космонавтики, які спочатку працювали на оборонну промисловість, Глушко марив космосом з дитинства. Спершу він пройшов через сталінські табори, але потім був обласканий владою за внесок в політ першого у світі космонавта Юрія Гагаріна. Останнє бажання академіка Глушка – розвіяти його прах на марсіанській поверхні, ще належить здійснити нащадкам.
Мрії про космічні польоти почалися з книг Жюля Верна
Валентин Глушко народився в Одесі в 1908 році. У дитинстві майбутній конструктор парадоксальним чином поєднував інтерес до музики (займався в консерваторії у професора П. Столярського по класу скрипки, пізніше навчався в Одеській музичній академії) з захопленням астрономією, теорією відносності, фізикою, хімією – він навіть будує вдома невелику хімічну лабораторію.
Глушко захопився зірками завдяки книгам Жюля Верна про польоти на Місяць, і з часом фантастичні романи змінилися на праці астрономів Каміля Фламмаріона і Германа Клейна. З 14 років починає спостереження за небом у Першій державній народній астрономічній обсерваторії Губрадпартшколи Одеси. Вже до 16 років Глушко встиг закінчити дві книги про космос, а в 20 вступає в переписку з К. Ціолковським, яка тривала з 1923 по 1930 рік.
Незважаючи на те, що Глушко так і не закінчив п'ятий курс фізико-математичного факультету Ленінградського університету (вже після здачі держіспитів з'ясувалося, що студент, який перебивався випадковими заробітками, не зміг внести плату за останній семестр), з 1929-го він працював в Газодинамічній лабораторії (ГДЛ) Військово-науково-дослідного комітету при Реввійськраді СРСР, де сформував підрозділ з розробки ракет на рідкому пальному. Щоправда, випробування найпершого двигуна, побудованого Глушком в 1931 році, закінчилися вибухом.
У 1935 році вчений у співавторстві з Г. Лангемаком написав роботу "Ракети: їх пристрій і застосування". У цій книзі, виданій накладом всього лише 700 екземплярів, були викладені принципи, які згодом ляжуть в основу двигунів перших радянських космічних ракет.
За спогадами сина Глушка, історика космонавтики Олександра Глушка, вперше майбутні співавтори зіткнулися в штабі начальника Озброєнь РККА по Ленінграду і Ленінградській області Миколи Ільїна. Причому зіткнулися в буквальному сенсі слова – лоб в лоб, тому папери з кресленнями двох конструкторів розлетілися по підлозі. Папери в поспіху переплуталися, і так вони заочно познайомилися з розробками один одного.
Їхню книгу оцінили тільки через багато років: після арешту Глушка і Лангемака більшість накладу було знищено на вимогу НКВС. Лангемака розстріляють в 1938 році, Глушко отримає 8 років таборів і в ув'язненні буде працювати над створенням літакових реактивних прискорювачів. Але вже з 1957 року і до самого кінця академік працює на космос.
"Талановитий скандаліст"
"За Глушком закріпилася репутація талановитого скандаліста. Він слухається чи слухає тільки тих, хто в чомусь розбирається краще за нього, інших він не ставить ні в що. Обдурити чи "замилити очі" йому неможливо", – писав О. Глушко.
Вчений-конструктор Борис Черток згадував про Глушка як про людину високої технічної компетентності, широкої ерудиції і загальної культури, що володіє умінням швидко виділити серед поточних проблем головне завдання.
"За будь-якого внутрішнього стану він був здатний зберігати незворушний вигляд; він завжди був підтягнутий і бездоганно одягнений. Хоча щодо своїх підлеглих і колег іноді виявляв зайву прискіпливість. Водночас Глушко (на відміну від запального Корольова) ніколи не кричав на підлеглих. У своїй роботі він керувався принципом "якщо кожен зробить свою роботу добре, спільна робота буде також хорошою", – писав Б. Черток.
Двигуни, створені Глушком, були встановлені на ракетах-носіях, які вивели на навколоземну орбіту штучні супутники Землі та Місяця. З їхньою допомогою вдалося відправити автоматичні станції до Венери і Марса, запустити в космос пілотовані кораблі "Восток", "Восход" і "Союз", а також ракету-носій "Протон", яка зробила близько 300 запусків. Саме на кораблі "Восток" перша людина в космосі Юрій Гагарін облетіла навколо Землі.
Глушко брав активну участь в Місячній програмі: на ракеті "Протон" радянський місяцехід був доправлений на штучний супутник землі. А вершиною як самої Місячної програми, так і конструкторського генія Глушка, стало створення ракети-носія "Енергія" з найпотужнішими в світі ракетними двигунами РД-170 і багаторазового космічного корабля "Буран" – радянського "Шаттла".
Великий конструктор помер через два місяці після успішного польоту "Бурана", в січні 1989-го. На честь Валентина Глушка названа мала планета № 6 357 і кратер на видимій стороні Місяця. А Національний банк України випустив у 2018 році пам'ятну монету.
Про всіх шістьох героїв української космонавтики ви можете прочитати в спецпроекті сайту "Сегодня" "Космос – наш!".
Нагадаємо, 5 квітня члени екіпажу Міжнародної космічної станції вперше в історії перестикувати космічний корабель Crew Dragon американської компанії SpaceX. На борту Crew Dragon перебували три американських астронавти – Майкл Гопкінс, Віктор Гловер, Шеннон Вокер – і японець Соїті Ногуті.