Наступного тижня в Україні починається демобілізація солдатів, які перебували на Донбасі строком від 7 місяців до року. Бійцям, звиклим засинати під артилерійську канонаду, доведеться знову адаптуватися до мирного життя. Експерти попереджають: така адаптація може відбуватися болісно, і радять не відпускати хлопців додому відразу після дембеля.
ПОТРІБЕН КАРАНТИН. Як розповів "Сегодня" глава київської філії Української Спілки психотерапевтів Дем'ян Попов, солдати, які повернуться додому, перший час можуть відчувати агресію. "Буде багато бійців, у яких виникне бар'єр нерозуміння з сім'єю і оточуючими. Наприклад, в маршрутці хтось скаже криве слово – і реакція може бути непередбачуваною. На жаль, частина буде топити важкі спогади про пережите в алкоголі".
Щоб цього не сталося, фахівці мають намір порекомендувати Міноборони та Нацгвардії не відпускати солдатів додому відразу після дембеля. "Ми намагаємося зробити карантинні періоди: для воїна ЗСУ – 5 днів, нацгвардійця – 3 дні. Щоб розповісти їм, що їх очікує в мирному житті, – говорить керівник служби психологічної реабілітації громадської організації "Ліга офіцерів" Вікторія Арнаутова. – Для кожного солдата індивідуально ми будемо складати своєрідні графіки виходу в мирне життя. У них буде план, де ми запишемо можливі стресові ситуації і стратегію виходу з них".
Втім, за словами психолога житомирського госпіталю Олени Масик, набагато важливіше, щоб рідні налагодили життя солдата на мирній території. "Будинки бійцеві знадобиться чіткий розпорядок дня. Можна використовувати навіть звичайний шкільний щоденник, в якому буде розплановано час роботи, відпочинку і дозвілля. Обов'язково разом з родиною, – зазначає Масик. – При цьому перший час ні родині, ні друзям не можна розпитувати солдата про те, що він пережив – адже це додаткова травматизація. Також друзі і знайомі категорично не повинні приходити в гості до солдата зі спиртним, адже алкоголь – сильний депресант. Він не допомагає зняти стрес, а лише поглиблює його. Бажано також відмовитися від напоїв, що містять кофеїн: нервова система бійців і так збуджена, а кофеїн її стимулює ще більше. Краще пити трав'яні збори, соки і компоти. У перші дні повернення додому солдату треба вживати мультивітамінні комплекси, так як в стресових умовах організм швидко розтрачує всі свої запаси. Обов'язкові також щоденні фізичні навантаження: фізкультура, плавання або робота на городі, якщо в селі. Також допомагає, якщо в стресовій ситуації боєць протягом 15 хвилин записує все, що його турбує, на листочок, а потім – спалює його. Новини солдату також дивитися не рекомендується – хоча б у перші кілька тижнів".
ДЕРЖПІДТРИМКА. Радник президента Ольга Богомолець розповіла "Сегодня", що основне завдання держави – створити штат кваліфікованих психологів. "Для цього ми координуємо зусилля волонтерів і посольств тих країн, у яких є досвід виходу з бойової психічної травми, наприклад, Ізраїлю, – каже вона. – Американський ветеран В'єтнаму Френк Пьюселік провів тренінг, на який ми з усієї України зібрали 180 психологів. Френк створив свою систему реабілітації і допоміг ветеранам 6 різних конфліктів. Ми вибрали 30 тренерів, які поїдуть у свої області та будуть передавати знання. Наступний тренінг проведемо для воїнів з медичним або психологічною освітою, адже дуже важливо мати в зв'язці саме солдат. А в госпіталях ветеранів ВВВ ми порекомендували МОЗ відкрити психосоматичні відділення, де працюватимуть ті люди, яких ми навчимо боротьбі з бойовими психічними травмами".
"Мирне життя стала диким"
Ірина Георгіївна, бабуся бійця Івана, демобілізованого жителя Житомира, розповіла "Сегодня", що онук повернувся додому в не хорошому настрої. "Він повернувся, а мирне життя йому стала дикою! Перші пару днів він не міг освоїтися. Адже на Сході йде справжнісінька війна, а тут ми гуляємо вільно по вулицях, ходимо в кіно, театри, кафе, розважаємося... У нього таке враження було, що все відбувається не в нашій країні. Перших пару ночей він практично не спав: зривався з ліжка, кудись біг, йому здавалося, що він досі на війні... Не дай Бог десь стукнеш дверима – він підстрибував від переляку, – говорить Ірина Георгіївна. – Він адже зовсім юний хлопчик. Зовсім недавно він ходив у військовому училищі ладом в їдальню і баню, а приїхавши на Схід, зіткнувся з озброєними бандитами, які мають досвід і знають, як воювати! За дев'ять місяців на війні він дуже швидко подорослішав. Став справжнім чоловіком".
Боєць 8-го батальйону Нацгвардії Віталій Лазебник, який пройшов бійню під Дебальцеве і виїхав із зони бойових дій, зараз перебуває у відпустці. Війна також наклала на нього відбиток, і тепер навіть жителів Києва він називає не городянами, а "цивільними особами". "Зараз трохи незвично, що на вулицях велика кількість цивільних. А мені от, як звичайно, потрібно контролювати все навколо. Це напружує, – каже Віталій. – Я став миттєво реагувати на різкі рухи. У когось задзвонив телефон, він різко лізе за ним в куртку – а ти вже напружуєшся... Потім бачу, що телефон, і заспокоююсь. Це вже професійне".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми