Як стандарти НАТО змінять українську армію

Президент Петро Порошенко поставив перед Збройними силами завдання досягти до 2020 року повної сумісності зі стандартами НАТО. За словами експертів, це дозволить ЗСУ проводити спільні операції з арміями держав-членів НАТО, а також озброїтися новітньою технікою, яка використовується в цих арміях. А продукція української оборонки зможе бути затребувана на Заході. Зараз в Україні вже прийнято понад 100 різних стандартів НАТО. Але попереду ще багато роботи, адже в Північноатлантичному альянсі таких стандартів налічується більше 1300. Вони повинні бути прийняті у військах і на українських підприємствах, які все ще працюють за старими радянськими ГОСТами і практично не виробляють продукцію, відповідну принципам Альянсу.

ТЕРМІНИ ВИЗНАЧЕНО. "Червоною ниткою через цей стратегічний документ (Військову доктрину. – Авт.) йде тема євроатлантичної інтеграції, необхідність приведення всієї нашої оборонної та військової системи у відповідність зі стандартами НАТО, досягнення критеріїв членства. Завдання до 2020 року – забезпечити повну сумісність Збройних сил України з арміями країн – членів НАТО", – заявив на початку вересня під час обговорення нової Воєнної доктрини України Порошенко.

Як пояснив заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Ігор Долгов, стандарти НАТО затверджені усіма 28 країнами-членами Альянсу. "Вони регламентують дуже багато різних речей – від життєвого циклу зброї і питань підготовки військ і до складання протоколів допитів військовополонених. З одного боку, це набір документів, а з іншого боку – впровадження прогресивних практик, без яких ми не зможемо забезпечити спільні дії підрозділів української армії та збройних сил країн-членів Альянсу", – зазначив Долгов.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Крім того, за словами заступника директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР) Антона Михненко, відповідна документація повинна бути перекладена українською мовою і передана в розпорядження вітчизняних підприємств військово-промислового комплексу. Майже всі вони все ще працюють за старими радянськими ГОСТами. "Керівники багатьох підприємств до кінця не розуміють, чим ці ГОСТи відрізняються від стандартів НАТО. Тому треба домогтися того, щоб підприємства почали працювати за новими технологіями. Це підвищить їх конкурентоспроможність на іноземному ринку", – пояснив Михненко.

Щоб зрозуміти різницю, досить порівняти хоча б калібри деяких видів зброї. Наприклад, різні типи радянської стрілецької зброї, який є в українській армії, використовують патрон калібру 5,45 мм. А в Альянсі прийнятий калібр 5,56 мм. Гармати танків, що знаходяться на озброєнні держав-членів НАТО, мають калібр в 120 мм, а знаряддя українських танків "заточені" під 125-мм снаряд. Крім того, в польової артилерії країн НАТО використовуються 155-мм гаубиці, а ЗСУ мають на озброєнні знаряддя калібром в 152 мм. Саме тому, якщо українські підприємства перейдуть на стандарти НАТО, то їх продукція може бути затребувана на Заході. Українська армія також зможе брати на озброєння сучасні зразки західної зброї і військової техніки. "Ми досягнемо сумісності з озброєнням європейських держав", – пояснив Антон Михненко.

ЗМОЖЕМО? Заступник генерального директора держконцерну "Укроборонпром" Сергій Пінькас заявив журналістам, що підприємства, що входять до складу концерну, зараз поки не випускають техніку, що відповідає стандартам НАТО. Проте українська оборонка може похвалитися окремими проектами, виконаними для країн-членів Альянсу. Наприклад, наприкінці 1990-х років Харківське конструкторське бюро ім. Морозова модернізувало старий радянський танк Т-72Б, оснастивши його 120-мм гарматою під натовські унітарні боєприпаси (танк став називатися Т-72-120). Також в інтересах Польщі й у відповідності зі стандартами НАТО, в 2005-2006 роках був модернізований БТР-80 – партію цих машин потім направили до Іраку. Крім того, в 2010 році київське КБ "Луч", на замовлення бельгійської компанії CMI, завершило розробку протитанкової ракети Falarick, пуск якої здійснюється з 105-мм танкової гармати.

"Малюка" уже виготовляють

І нарешті у вересні поточного року українські підприємства приступили до виготовлення дослідної партії нового українського автомата "Малюк". Він задумувався як модернізація автомата Калашникова, але в підсумку став самостійною розробкою. Зброю виконано за системою булл-пап, що дозволяє утримувати його однією рукою. Як пояснив представник компанії розробника "Інтерпроінвест" Сергій Луговський, "Малюк" може використовувати боєприпаси різного калібру – від звичного нам 5,45 і 7,62 мм до натовського 5,56 мм.

РОБОТА ВЖЕ ПОЧАЛАСЯ. Наприкінці серпня спікер Міноборони Вікторія Кушнір заявила, що у військовому відомстві затверджено п'ять наказів з приводу використання угод по стандартизації НАТО. Вони стосуються методики балістичних випробувань персональних засобів броньованого захисту та бойового обмундирування, створення засобів для захисту очей військовослужбовців, вирішення проблем проектування індивідуальних тактичних жилетів, взаємозамінності взуття, а також критеріїв бойового шолома НАТО.

Камуфляж. Комплект форми "Варан"

Вікторія Кушнір також вказала, що, наприклад, характеристики універсальних літніх камуфляжів "Варан" для українських військовослужбовців повністю відповідають стандартам провідних країн світу. Як уже повідомляла "Сегодня", камуфляж "Варан" розроблений учасниками "Волонтерського десанту" в Міноборони. Експериментальна партія "Варана" наприкінці липня була направлена в розпорядження бійців 79-ї аеромобільної бригади ЗСУ. А помічник міністра оборони, волонтер Юрій Бірюков, повідомив на своєму Facebook, що вартість одного комплекту "Варана" становить 960 гривень.

Однак Ігор Долгов зазначив, що всього у військовому відомстві введені в дію вже більше 100 стандартів НАТО. Очевидно, що робота почалася ще до того, як в 2014 році в Україні змінилася влада. "Адже стандарти НАТО – це також зміни принципів військової освіти. А змінювати військову освіту за рахунок програм НАТО ми почали дуже давно. Ця робота йде вже протягом доброго десятка років... А зараз в Україні працюють інструктори з Канади, Польщі та США, які готують наших військовослужбовців. І вони роблять це саме за стандартами НАТО", – зазначив заступник міністра оборони.

Обід. Так тепер годують у Львівській академії

За стандартами Альянсу в Україні намагаються організувати і харчування військовослужбовців. Наприклад, 16 вересня під Львівської академії Сухопутних військ почався експеримент – курсантів годуватимуть так, як це прийнято в західних арміях. Для сніданку, обіду і вечері виділяється певний проміжок часу, протягом якого курсант може з'явитися в їдальню. Там йому запропонують "шведський стіл" з великої кількості страв, включаючи фрукти і навіть солодощі. Курсант може вибрати собі будь-яку страву. На початку наступного року військові планують поширити таку ж практику і на бойові підрозділи, що дислокуються в зоні АТО.

ЧИ ВКЛАДЕМОСЯ У ТЕРМІНИ? І все ж до 2020 року належить виконати ще дуже велику роботу з приведення нашої армії і ВПК у відповідності зі стандартами НАТО. Адже, за словами Ігоря Долгова, в Альянсі існує понад 1300 різних стандартів. "Це величезні томи літератури. Я не виключаю, що все це можна буде імплементувати в задані терміни, але багато чого залежить від економічної ситуації, наприклад, від того, чи зможе Міністерство оборони профінансувати виконання тих чи інших замовлень", – зазначив Антон Михненко.

За словами Долгова, сам процес стандартизації не вимагає великого фінансування, оскільки являє собою впровадження тих чи інших нормативних актів. Інша справа – закупівля зброї і техніки у відповідності з новими стандартами. "Але ми тут не винаходимо велосипед. Шлях Польщі, яка готувалася до членства в НАТО, наприклад, зайняв 7 років. Однак російська агресія і війна змусять нас зробити це швидше", – вважає Ігор Долгов.