Олег Дорошенко
головний редактор Німецький підрозділ компанії MBDA провело успішне випробування лазера, який в недалекому майбутньому можна буде застосовувати на поле бою. Аналогічні дослідження проходять і в США, де зброю, засноване на нових фізичних принципах, вже намагаються встановлювати на бойові платформи. Лазерну зброю розробляє і Росія, використовуючи для цього зразки, створені ще за часів СРСР. Дія одного з таких зразків несподівано відчули на собі українські прикордонники влітку 2016 року в зоні АТО. В Україні ж створення променевої зброї поки відбувається в ініціативному порядку.
ЗБРОЯ МАЙБУТНЬОГО. Розробка бойових лазерів ведеться з середини минулого століття. Зараз поява цих установок на озброєнні армій провідних країн світу є питанням часу. Так, на початку жовтня, німецький підрозділ компанії MBDA ( Matra BAE Dynamics Alenia ) – провідного європейського розробника і виробника ракетних систем, провело на полігоні в Північному морі випробування лазерного випромінювача, потужністю в 10 кіловат, що дозволяє протягом декількох секунд пропалити мінометний снаряд або 40 -мм сталеву пластину.
"Багатоствольний" лазер Excalibur
Розробка цієї лазерної гармати здійснювалася в інтересах Федерального відомства з питань озброєнь, інформаційної техніки і експлуатації Бундесверу, яке проявило інтерес до оснащення цією зброєю підрозділів німецької армії. Конкурентом MBDA в цьому відношенні є концерн Rheinmetall, який випробував свій лазер ще в лютому 2016 року, змонтувавши його на базі легкого артилерійського корабельного знаряддя. Потужність лазера Rheinmetall також становить 10 кВт .
Вважається, втім, що ефективно вражати наземні і повітряні цілі, а також живу силу противника здатна установка потужністю мінімум в 100 кВт. Але для такої гармати необхідне потужне джерело енергії, який можна розмістити хіба що на великому літаку або кораблі. Тому фахівці американського Управління перспективних дослідницьких програм Пентагону DARPA створили "багатоствольну" лазерну гармату Excalibur, яка складається з 28 волоконних лазерів, об'єднаних в модуль, що складається з 7 випромінювачів. Система здатна фокусувати промінь на відстані більше 7 кілометрів. Потужність установки можна збільшити, поставивши додаткові модулі. Американські фахівці досліджують можливість розміщення Excalibur на борту літаків.
Також в США робляться спроби встановити лазерні гармати на наземні бойові платформи. Зокрема, навесні 2016- го на полігоні в Оклахомі американські військові провели випробування високоенергетичної лазерної мобільної установки High Energy Laser Mobile Test Truck ( HEL MTT ), що представляє собою випромінювач потужністю в 10 кВт, розміщений на важкій восьміколесній броньованій вантажівці. У Пентагоні розраховують, що HEL MTT надійде на озброєння американської армії до 2025 року і буде використовуватися для протиповітряної оборони .
Це, звичайно, далеко не перше випробування лазерної зброї в США. Наприклад, в 2013 році експериментальна установка High Energy Laser Mobile Demonstrator (HEL MD) потужністю в 10 кіловат змогла знищити в польоті 100 мінометних снарядів і кілька безпілотників. У 2014 році ця ж система в умовах поганої видимості вразила 150 цілей. У 2017 році американські фахівці мають намір довести потужність HEL MD до 50 кіловат, а в 2020 році – до 100 кіловат. Проте фінансування розробок подібної зброї в США поступово зменшується. Якщо в 1989 році на ці цілі було виділено $ 2,4 млрд, то в 2014 році всього 344 мільйони. У 2017 році Пентагон запитує $ 90 млн, правда, тільки на створення лазерних установок повітряного базування.
НА БОРТУ КОРАБЛІВ.На багато далі американські вчені просунулися в розробках так званих гармат – рельсотронів. У цих знаряддях снаряд розганяється в електромагнітному полі, яке створюється між двома паралельними електричними провідниками .
Програма розробки рельсотронів почалася в США в 2005 році, а в 2008-му вже була випробувана наземна установка, яка розігнала снаряд до 9 км в секунду, що майже вчетверо перевищує швидкість снаряда, випущеного з найпотужнішої " порохової " артилерійської гармати. Дальність польоту такого снаряда може перевищувати 200 км, і навіть на цих відстанях він може пробити сталевий лист товщиною в 75 мм .
Носій рельсотрона. Есмінець США Zumwalt. Фото: navy.mil
Планується, що електромагнітне знаряддя буде встановлено на новітній американський есмінець класу Zumwalt, який може бути спущений на воду в 2018 році. В цьому випадку рельсотрон буде розміщений в одній з передніх гарматних веж і замінить 155 – мм артилерійське знаряддя, що стріляє реактивними снарядами .
В РОСІЇ І УКРАЇНІ.У Радянському союзі розробки лазерної зброї велися з 1950 років. Випробування проводилися на полігоні Сари – Шаган в Казахстані, але після розпаду СРСР були зупинені. Наявні прототипи потрапили в розпорядження Російської Федерації .
В основному радянські системи були орієнтовані на знищення оптико – електронних систем ймовірного противника. Зокрема, ще в 1982 році на озброєння радянської армії був прийнятий комплекс 1К11 " Стилет ", призначений для виведення з ладу оптичних приладів. Було побудовано дві експериментальні машини, але в серію " Стилет " так і не пішов .
Така ж доля спіткала й інший радянський " сліпучий " лазерний комплекс 1К17 " Стиснення ", який був рекомендований до прийняття на озброєння в 1992 році. Відомо принаймні про один експериментальний зразок " Стиснення ", який стоїть у Військово – технічному музеї в підмосковному місті Іванівське .
У 2014 році колишній начальник Генштабу ВС РФ Юрій Балуєвський повідомив, що в Росії ведеться розробка бойових лазерів паралельно з США. Правда вони змістилися в бік виробництва установок для боротьби з військовими супутниками противника. Передбачається, що спалах лазера здатна вивести з ладу оптичні прилади супутника, перетворивши його в даремний непотріб. Проте в серпні 2016 року голова Держприкордонслужби України Віктор Назаренко розповів про випадки застосування росіянами лазерної зброї в зоні бойових дій. "В результаті три військовослужбовців Держприкордонслужби отримали опіки сітківки ока. Зараз склалася дуже важка ситуація: ми змогли їм відновити лише бічний зір", – повідомив Назаренко.
Яким саме пристроєм здійснювалось опромінення, в Держприкордонслужбі не знають. Проте джерело в цьому відомстві розповів, що поразка очей прикордонники отримали, коли "вели спостереження за допомогою оптичних приладів і бінокля". Прес-секретар ДПСУ Олег Слободян визнав, що захисту від лазерної зброї українські військові не мають. Слободян зазначив, що солдатам потрібні спеціальні фільтри, що захищають очі від опромінення або мінімізують його вплив. "Ми вивчаємо те, що є на ринку, що підходить для нас і що дійсно нам може допомогти зберегти зір нашим хлопцям", – зазначив Слободян.
В Україні розробки "мікрохвильової зброї" ведуться на базі одного з приватних інститутів в Харкові. Ця зброя також направлена на руйнування різної електронної апаратури, проте фахівці інституту розробляють проект зі створення "великих імпульсних струмів в землі". Цей ефект може бути використаний під час антитерористичних операцій для підриву саморобних мін або ж для руйнування енергетичних систем військових об'єктів або навіть цілих міст. Проте всі ці розробки ведуться в ініціативному порядку та безпосередньо з бюджету не фінансуються. Як пояснив директор інформаційно-консалтингової компанії Сергій Згурець, український ВПК поки має намір зосередитися в основному на ремонті і модернізації старої радянської техніки, а якісно новий прорив, принаймні в 2017 році, не передбачається.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми