Від "дубка" до "варана": в яку форму одягнені українські солдати

28 грудня 2015, 08:04

Ігор Ветров

Волонтери в Міноборони розробляють новий комплект форми для силових структур

Представники "Волонтерського десанту" в Міністерстві оборони впровадили "Єдиний бойовий комплект" для військовослужбовців ЗСУ та інших збройних формувань. Він включає в себе 70 найменувань різних елементів екіпіровки, які розроблялися з урахуванням бойового досвіду і потреб військовослужбовців. Завдяки цьому, норми речового забезпечення української армії максимально наблизилися до стандартів НАТО, хоча досі армія жила за старими радянськими стандартами, переведеними на українську мову і прийнятими ще в 1990 роках. "Сегодня" простежила еволюцію військової форми в Україні, а також спробувала з'ясувати, скільки коштує одягнути і взути українського солдата нинішньою зимою.

Реклама

ІСТОРІЯ "ГЕЛЕТЕЙКИ". За даними Генерального штабу, військовослужбовці української армії повністю забезпечені зимовою формою одягу. "На ній так званий "піксельний" камуфляж. Торік ця форма тільки почала з'являтися у військах, а в цьому році вже налагоджені її масові поставки. Зимовий комплект складається з підстьожки, куртки-парки, а також утеплених штанів. Крім того, солдати отримують рукавиці і шапочки", – пояснили в прес-службі Генштабу.

Форма "піксель" у 2014 році почала змінювати старий армійський "камуфляжний "дубок". Як пояснив військовий експерт Юрій Повх, маскувальні властивості "дубка" були настільки поганими, що людина, одягнена в таку форму, якщо її поставити посеред зеленого поля, "виглядала на ньому як хороша чорна точка". "По ній було дуже зручно прицілюватися. І лише тим фактом, що до війни у нас на армію не звертали належної уваги, можна пояснити, чому солдати 23 роки проходили в цьому "дубку", – заявив Повх.

picturepicture_7469276293775_15996_1___02

Еволюція. Зліва "дубок", праворуч – "піксель". Фото Думская.net

Реклама

Інша назва "пікселя" – "гелетейка". Ймовірно, так її почали називати тому, що вона почала з'являтися, коли міністерством оборони керував Валерій Гелетей. Але екс-міністр не має до цього одягу ніякого відношення. За словами помічника міністра оборони, волонтера Юрія Бірюкова, авторами "пікселя" є представники однієї з норвезьких компаній, які в 2012 привезли до Міністерства оборони відповідні зразки. Норвежці збиралися побудувати в Україні підприємство з виробництва військової форми, але так і поїхали, дізнавшись, що на екіпіровку солдатів (станом на 2012 рік. – Авт) у нас виділяються мізерні кошти, через що їхнє виробництво попросту не окупиться. А ось привезені зразки залишилися в українському Міноборони і пізніше були скопійовані. При цьому, "гелетейка" перейняла різні деталі, на зразок липучок і застібок, призначення яких було зрозуміло норвежцям, але незрозуміло і непридатне для українських солдатів.

Історія з копіюванням "пікселя" отримала несподіване продовження, коли в грудні, в одному зі своїх інтерв'ю Юрій Бірюков повідомив, що норвезька компанія подала на Міноборони в суд за порушення авторських прав. Втім, представники цієї фірми офіційно не підтвердили факт своїх претензій до українського оборонного відомства.

Як би там не було, але військовослужбовці ЗСУ зараз одягнені саме в "піксель". Цю форму, до речі, без проблем можна придбати в різних магазинах військторгу. Зимовий комплект, що включає, як уже було сказано, парку на синтепоні й утеплені штани, обходиться приблизно в 1100 гривень. Армійські шапки і балаклави коштують в районі 70-80 гривень, а різні види флісових рукавичок – від 60 гривень. Крім того, в зимову екіпіровку солдатів входять шість пар зимових шкарпеток, які видаються на сезон. Зазначимо, що річний "піксельний" демісезонний камуфляж, що включає кітель та штани, коштує близько 800-900 гривень.

З недавнього часу бійці почали отримувати нове взуття, яке було впроваджено представниками "Волонтерського десанту" в Міноборони. В інтерв'ю журналістам керівник групи розробників військової форми Костянтин Лесник повідомив, що вартість нових берців для армії становить приблизно 1350 – 1400 гривень пара. "Вони повністю відповідають вимогам, які пред'являються до взуття в американській армії", – уточнив Лесник.

640x480_1__

В тренді
Коронавірус "дав задню"? В Україні все менше нових випадків за добу (статистика)
В тренді
Скрізь грози і до +29 градусів: чого очікувати від погоди в Україні 17 травня (карта)
REUTERS/Gleb Garanich
В тренді
Карантин в Україні: до помаранчевої зони потрапила одна область
Реклама

До зими. Елементи форми "піксель"

ЄДИНИЙ БОЙОВИЙ КОМПЛЕКТ. Паралельно волонтери в Міноборони почали розробляти форму українського зразка. Її приклади були представлені президенту Петру Порошенку в кінці липня. Так, розробники запропонували відмовитися від п'ятикутних зірок, як знаків розрізнення, і повернутися до чотирикутної зірки, прийнятої в Українській Галицькій армії. І тоді ж президент Петро Порошенко заявив, що українська армія відмовиться від радянської системи військових звань: "Заміна молодшого лейтенанта на хорунжого повністю відповідає українським традиціям і стандартам НАТО".

Серед нових зразків військової форми можна було побачити і камуфляж "варан", також розроблений учасниками "Волонтерського десанту". За словами Юрія Бірюкова, в липні експериментальна партія "Варана" була направлена в 79-у аеромобільну бригаду ЗСУ. Бірюков уточнив, що вартість одного комплекту складає 960 гривень. Як зазначив Костянтин Лесник, забарвлення "варана" (що нагадує шкіру рептилії) є універсальним і розроблене з урахуванням особливостей української місцевості та кліматичних умов. Примітно, що "варан", випробування якого у військах повинні були закінчитися тільки в листопаді, вже активно продається в українських інтернет-магазинах. Приміром, вартість зимового комплекту – 2385 гривень. До нього входять кепка, зимова куртка-парка на синтепоні, теплий спідній одяг оливкового кольору, а також кітель і брюки.

Крім того, волонтери під керівництвом Костянтина Лесника розробили так званий "Єдиний бойовий комплект" для військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань ("варан" і нові берці є його частиною). "Це перелік елементів спорядження, до якого входять 70 предметів – від трусів, шкарпеток, ножів і ліхтариків, до окулярів, засобів захисту, спальних мішків і шоломів", – пояснив Лесник. За його словами, перед тим, як сформувати "Єдиний бойовий комплект", були вивчені постанови уряду з питань забезпечення армії. "Всі ці постанови – з 1990 років. Вони перейшли до нас з радянських часів, були перекладені на українську мову – та так і затверджені. Ми розібралися, якого спорядження солдатам не вистачає, що найчастіше закуповували їм волонтери та члени сімей", – пояснив Лесник. За його словами, серед іншого, старі радянські стандарти не передбачали наявність у переліку обов'язкового армійського спорядження бронежилетів.

РІВНЯННЯ НА ЗАХІД. Не секрет, що Збройні сили намагаються відповідати стандартам НАТО. У всякому разі, президент Петро Порошенко поставив завдання до 2020 року забезпечити повну сумісність ЗСУ з арміями країн – членів Альянсу. За даними міністра оборони Степана Полторака, в українській армії вже введено 115 нормативів Альянсу і ще 402 готуються до впровадження. Те, що ми звикли називати стандартами НАТО (Standardization Agreement – STANAG) – це великий набір нормативних документів, які уніфікують все, що стосується військової сфери Альянсу. Ці нормативні акти прийняті всіма 28 країнами – членами Альянсу. Вони припускають уніфікацію всього того, що стосується військової сфери. Перехід на стандарти НАТО зробить українську військову продукцію конкурентоспроможною на західному ринку, а ЗСУ, в свою чергу, зможуть брати на озброєння сучасні зразки західної військової техніки.

Реклама

За словами Юрія Повха, єдиного стандарту для форми в НАТО не існує – кожна країна одягає своїх солдатів залежно від кліматичних особливостей, фінансових можливостей і того, де і як вона взагалі має намір вести війну. Разом з тим у НАТО існують стандарти, що стосуються норм речового забезпечення військовослужбовців, а також найменувань і характеристик різних елементів екіпіровки. Наприклад, захисних шоломів, балістичних очок, а також засобів індивідуального захисту. Міноборони вже прийняло STANAG 2920 – нормативний документ Альянсу, що регламентує принципи випробувань елементів бронезахисту. І в деяких деталях цей стандарт все таки не відповідає українським реаліям.

За словами Юрія Повха, зараз до 80% втрат на полі бою робить артилерійський вогонь, а значить, бронежилети повинні захищати від попадання осколків. STANAG 2920 розрахований на випробування натовським боєприпасом, який під час вибуху розлітається на осколки вагою приблизно в 1,1 грам, що вражають ціль зі швидкістю близько 550 метрів за секунду. "Проте радянські та російські боєприпаси фрагментуються на осколки вагою від 2 до 4 грам. І тоді, на думку українських фахівців, під час випробувань швидкість польоту осколків треба збільшувати до 600 метрів за секунду, адже по наших бійцях у зоні АТО стріляють російськими, а не американськими снарядами", – пояснив Юрій Повх.

Всі подробиці в спецтемі Нове загострення у війні з Росією

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти