"Чорний день" у Маріуполі: як війна розбила долі людей (відео)

Понад 30 загублених життів, сотні скалічених доль. Сьогодні країна згадує тих, хто загинув у "чорний день" — під час обстрілу мікрорайону "Східний" у Маріуполі. Минуло вже сім років, але сотні свідків цієї трагедії досі страждають через психологічну травму війни. Розрадити може музейний проєкт — явище для країни унікальне! Він не тільки збирає найбільший світовий архів спогадів постраждалих, а ще й лікує душі.

"Чорний день"

Ранок суботи. Січень. Сьома річниця обстрілу. Знімальна група "Сьогодні" прямує тією самою дорогою, що і на кадрах з 2015 року. Відеореєстратор автівки зафільмував момент, як густонаселені житлові квартали накривають гради.

В епіцентрі вибухів тоді опинилися майже 36 тисяч жителів Маріуполя. Вікторія Ковальова — одна з них.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Думали, що вже все. Вулицею їхало 20 "швидких", — згадує жителька Маріуполя Вікторія Ковальова.

Надія Харченко того дня мала як і сьогодні сісти в автобус і їхати у справах. Однак не вийшло. За що нині дякує долі.

"Ми зібралися йти з донькою в магазин. І тільки зібралися, слава Богу не вийшли. І тут таке почалося, що тремтіло все на світі: горіло і палало все. Було дуже страшно", — розповідає жителька Маріуполя Надія Харченко.

Навіть 7 років потому можна відшукати сліди трагедії. Отвори від осколків снарядів у парканах приватних будинків, посічені плити багатоповерхівок. Та найглибші шрами — у душах людей.

Наталія Солонець із Маріуполя вже два роки проживає в столиці. Працює в енергетичній компанії.

"Так склалися обставини, що і мій хлопець до Києва переїхав, і на роботі запропонували зростання в Києві. Я не роздумуючи поїхала. Я, звичайно, сумую за Маріуполем. Намагаюся раз на пів року їздити, щоб з батьками бачитися", — каже свідок обстрілу Наталія Солонець.

У 2015 році вона — студентка, розвиває власний блог з візажу, і ще не знає, як будувати майбутнє. Так було до "чорної суботи".

"Зрозуміла, що почався обстріл. Я побачила, підняла голову, як батьки повзли до мене і в цей момент тато нас накрив рукою, і пам'ятаю чітко, єдине, що він сказав: "Кричіть!". Це я вже потім зрозуміла, що снаряди прилетіли з двох сторін. Була така звукова хвиля потужна, і щоб перетинки не лопнули, тато сказав нам кричати. У мене там однокласниця, вона саме на ринку працювала на точці. Я потім вже в списку загиблих побачила її прізвище та ім'я", — розповідає свідок обстрілу Наталія Солонець.

Після трагедії, каже Наталія, змінилося все: цілі, пріоритети.

"Тому що сьогодні ти живеш, а завтра твоє життя може обірватися", — каже Наталія.

Фонд Ріната Ахметова

Того ранку загинуло понад тридцять людей, ще більше сотні — зазнали поранень. Снаряди пошкодили тисячі осель. Наталія хотіла зарадити людському горю, тому без вагань долучилася до найбільшої програми Фонду Ріната Ахметова "Гуманітарний штаб".

"Я саме тільки туди приїхала з хлопцями, зі студентами, ми видавали продукти. Побачила в людях, ну як би сказати, що їм допомогли, приділили їм увагу, не залишили їх самих з цією трагедією. І багато, які приходили, вони разів двадцять говорили: "Спасибі велике!". І у них на очах сльози", — згадує свідок обстрілу Наталія Солонець.

За роки збройного конфлікту Фонд Ріната Ахметова надав жителям Донбасу безпрецедентну допомогу — запобіг гуманітарній катастрофі, врятував три з половиною мільйони життів.

"Чи можна залишити тих, хто опинився сам на сам з війною? Тих, кому особливо складно, – літніх людей, багатодітних мам, дітей? Для мене відповідь очевидна. Тому я не припинятиму допомагати. Треба пам’ятати й робити все, щоб трагедія Мирних Донбасу ніколи не повторилася!", — зазначив засновник Благодійного фонду Рінат Ахметов.

Саме з Маріуполя відправився перший рейс із продуктами для мирних жителів по обидва боки лінії розмежування. Не дивно, що вже за годину після обстрілу Східного благодійна організація першою простягнула руку допомоги.

"У лікарні доставляли необхідні медикаменти для проведення термінових операцій. Волонтери фонду чергували в міських клініках, щоб оперативно розв'язувати всі питання постраждалих та сприяти роботі лікарів. Також заступили на вахту кризові психологи фонду. Вони працювали з тими, хто опинився під обстрілом — з сім'ями загиблих і поранених", — розповідає головна директорка програм Фонду Ріната Ахметова Ірина Блажан.

"Голоси мирних"

Згодом фонд створив унікальний онлайн архів. Збирає свідчення збройного конфлікту. Наразі у Музеї "Голоси мирних" 13 тисяч сповідей. Тут можна залишити не тільки свою історію, а й отримати за потреби кваліфіковану психологічну підтримку. Адже проєкт пам’яті успішно продовжує роботу фонду із подолання травми війни. Наталія порівнює свою сповідь для музею із сеансом психотерапії.

"Коли я розповіла свою історію, я відчула полегшення, що я виговорилася, поділилася з людьми про те, що сталося. І що дійсно дуже важливо. І на це потрібно звернути увагу, що люди пережили трагедію, вони втратили близьких", — каже свідок обстрілу Наталія Солонець.

Надважливий проєкт

Музей Фонду Ріната Ахметова "Голоси Мирних" – це проєкт світового масштабу. Фонд планує зібрати 100 000 свідчень мирних жителів Донбасу до 2025 року.

"Це загальна картина дуже важлива для нас не тільки як для фонду, але й для країни загалом. Тому що з цих свідчень потроху формується колективна пам'ять", — підкреслила членкиня наглядової ради Фонду Ріната Ахметова Наталія Ємченко.

Читайте також

• Онлайн-музей "Голоси мирних" продовжує поповнюватись історіями про війну в Україні.
• Фонд Ріната Ахметова допоміг багатодітній родині зі сходу України.