Гіпертонія вже давно стала проблемою не тільки старшого покоління. Серцево-судинні недуги стрімко молодшають. Особливо пильнувати за здоров'ям потрібно тим, хто перехворів на коронавірус.
Про це повідомила кардіологиня, професорка Катерина Амосова під час прямої трансляції "Запитай у лікаря" Фонду Ріната Ахметова. Це проєкт, який на диджитал-майданчиках благодійної організації зібрав уже понад 20 мільйонів переглядів.
Серед пацієнтів кардіологині Катерини Амосової багато тих, хто відновлюється після коронавірусної хвороби. Лікарка одразу застерігає їх поберегти серце. Головне – уникати занадто різкого навантаження. Радить нарощувати його поступово.
Якщо у людини хворе серце і проблеми із судинами, у разі захворювання на ковід може статися інфаркт або інсульт.
"Саме пацієнтам з серцево-судинними захворюваннями обов'язково треба вакцинуватися, оскільки вони не тільки належать до групи значно підвищеного ризику смерті від коронавірусу, але й у разі захворювання на COVID-19 у них у кілька разів підвищується ризик інфаркту та інсульту, на жаль", – пояснює Амосова.
Рекомендації кардіологині
Найбільше COVID-19 вражає гіпертоніків. Задовго до пандемії кардіологи прозвали гіпертензію "тихим убивцею". Один стрибок артеріального тиску перевантажує серце у 10-20 разів.
"Нині, на жаль артеріальна гупертензія помолодішала. І тепер у 20 з лишком років вона вже розпочинається", – зазначила кардіологиня.
Тільки пігулками тиск не вгамувати. Потрібно кардинально змінювати спосіб життя. Відмовитися від солодкого в раціоні, позбутися зайвої ваги, вживати менше солі та більше рухатися. Найкращі тренажери для серця – швидка хода та помірний біг!
"Не менше 150 хвилин аеробного навантаження, тобто ходи в пришвидшеному темпі, за тиждень. Ідеально – 300 хвилин на тиждень", – радить кардіологиня.
Приклад здорового способу життя вона бачила змалечку. Її батько – видатний кардіохірург та вчений Микола Амосов, оперував до вісімдесяти років. А ще вправлявся з гантелями і виходив на пробіжку.
"Я роблю фізичні навантаження, я хожу пішки по 5-10 кілометрів майже щодня", – поділилася Амосова.
До речі, багато гіпертоників навіть не здогадуються про свою хворобу. Тож Катерина Амосова радить перевірити свій стан під час найближчого візиту до лікаря.
Серед ускладнень COVID-19 все частіше називають тромбоз
Тромбоз у хворих на COVID-19 – досить поширене явище, яке може мати незворотні наслідки для життя людини.
Зв'язок із COVID-19
Сьогодні все частіше з'являються наукові підтвердження того, що в організмі хворих на COVID-19 порушуються функції зсідання крові, що призводить до утворення тромбів. Окремі дослідження стверджують, що тромбоемболія легеневої артерії є більш ніж у половини померлих внаслідок COVID-19.
Ще одне дослідження, проведене у Франції та Нідерландах, свідчить, що близько 20-30% пацієнтів, які важко перенесли COVID-19, мають тромботичні ускладнення.
Що таке тромбоз
Тромбоз – це стан, у якому в людини утворюються згустки крові в судинах, тобто тромби. Залежно від місця утворення тромбоз може бути венозний або артеріальний. Найчастіше тромби утворюються в глибокій вені ноги і можуть пересуватися кровоносними судинами й потрапляти в легені (тромбоемболія легеневої артерії – ТЕЛА).
Симптоми тромбозу
- біль і/або чутливість у литці або стегні;
- набряк стопи або щиколотки;
- почервоніння і/або помітна зміна кольору тіла.
Задишка, часте дихання, біль у грудях, швидкий пульс, запаморочення і/або втрата свідомості можуть бути ознаками та симптомами тромбоемболії легеневої артерії.
Чинники ризику утворення тромбів
- куріння;
- вживання протизаплідних таблеток;
- варикозне розширення вен;
- малорухливий спосіб життя;
- ожиріння;
- вагітність;
- вживання алкоголю тощо.
Крім того, до факторів утворення тромбів належать: тривале перебування на лікарняному ліжку, хірургічні операції, онкологічні захворювання, спадковість.
Раніше ми писали:
- Коронавірус чи грип? Від чого найчастіше помирають українці.
- Що небезпечніше – COVID-19 чи грип? Ми запитали лікаря-інфекціоніста.