Хочеш миру – готуйся до війни. В Україні триває реформа оборонно-промислового комплексу. Її головне завдання визначене Радою національної безпеки та оборони – вчасно та якісно забезпечити українську армію усім необхідним.
Що зроблено та які рішення ще потрібно ухвалити, новинам "Сьогодні" розповідає Мирослав Откович у завершальній серії циклу "Українська броня".
До 2014 року українська оборонна промисловість працювала здебільшого на експорт. Через відсутність коштів армія не фінансувала перспективні розробки і не купувала нової техніки. Ситуацію змінила війна. Тепер держава щороку витрачає приблизно один мільярд доларів на модернізацію та закупівлю озброєння. Реформа оборонної галузі полягає якраз у тому, щоб ці кошти потрапили безпосередньо до виробників, аби кожна гривня працювала на оборону.
Нині правила гри на ринку озброєнь змінилися. Ще торік ухвалено закон "Про оборонні закупівлі". На зміну старим корупційним схемам прийшли тендери через систему "Прозорро". Тепер витрати військових можна побачити онлайн: кожен комплект одягу, цвях чи інше обладнання – усе продають і купують прозоро.
Військовий експерт Михайло Самусь розповідає:
"Коли ми говоримо про державне оборонне замовлення, фактично його вже не існує. Тобто новий закон повністю ламає радянську систему і вводить нормальну цивілізовану систему відкритих оборонних закупівель".
Утім, це лише перший крок. Наразі у сфері військової промисловості формують єдину державну політику. Зайве майно виставляють на продаж. Те, що знадобиться для оборони, навпаки, об'єднують у холдинги. Щоб кожен відповідав за свою сферу.
Генеральний директор держконцерну "Укроборонпром" Юрій Гусєв розповідає:
"Першочергові кроки, які ми нині реалізуємо, це проведення інвентаризацій, це підготовка комісій, щоб перетворення підприємств відбувалося найбільш ефективним способом. Щоб корпоратизований "Укроборонпром" міг забезпечувати трансфер технологій, мати доступ до зовнішніх фінансових ринків, створювати спільні проєкти з нашими міжнародними партнерами".
Один із перших прикладів стратегічної співпраці армії та промисловості ми побачили в Харкові. У Конструкторському бюро імені Олександра Морозова втілюють програму "Краб".
Генеральний конструктор КБ Володимир Жадан каже, що Міноборони передало їм танк Т-64, у конструкторському бюро його розібрали. Потрібні для виробництва вузли залишили у себе, а решту повернуть МО.
Cуть програми "Краб" у тому, щоб замінити старі російські комплектові на нові власного виробництва. Таким чином, модернізований Т-64 вже цього року складатиметься на 100% з українських деталей і стане базовим танком Збройних Сил України.
Головний конструктор програми "Краб" Олександр Лазурко розповідає:
"Танк Т-64 піддається глибокій модернізації. Це підвищення рухливості танка за рахунок встановлення двигуна на 1000 кінських сил, а також застосування більш сучасних систем прицілювання і управління вогнем".
Над кожною масштабною програмою у сфері оборони працюють десятки українських підприємств у Харкові та Львові, Києві та Миколаєві.
На заводі "Маяк" навчилися робити потужні снайперські гвинтівки з прицільною дальністю стрільби понад три кілометри. У КБ "Луч" конструюють і виготовляють ракети "Нептун". Бронетанкові заводи готові постачати армії бойові машини "Дозор–Б". Авіаремонтники ставлять на крило і модернізують бойові літаки МіГ-29.
Мало-помалу ціна агресії проти України стає надто високою. Адже кожен, хто хоче миру, має готуватися до війни.