Роботи на "дистанційці". Чому я вірю у майбутній прорив української науки

Коли мова заходить про освіту та її якість, чомусь мало хто бере до уваги той аспект, що освіта – це не просто набір знань. Точніше – не лише наявність цих знань, а й вміння ними користуватися для того, щоб реалізовувати ці знання у створенні новітніх високотехнологічних проектів.

І сьогодні, коли під час пандемії освіта пішла на "віддалену форму", перетворюючись на таку собі дивну гру чи ерзац навчання, постає питання не лише у якості, а й потрібності цієї освіти в найближчому майбутньому.

Я не даремно почав розмову з освіти, хоча наразі хочу повести мову про речі, які на перший погляд не мають нічого спільного з освітнім процесом. Але насправді – абсолютно залежні від нього.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Отже – мова, зокрема, про те, як одна з передових високотехнологічних компаній, що не потребує в рекламі, дивує увесь світ своїми здобутками.

Я говорю зокрема про Boston Dynamics та їх відомих на увесь світ роботів. На думки мене наштовхнула новина про нового їхнього робота, що використовується замість людини для роботи на складах.

То скільки ж моделей роботів цієї корпорації ви знаєте? Дві? Три? П’ять? Всі пам’ятають чотирилапого робота, схожого на домашню тварину. Чи "двоногого", що вміє робити сальто та грає у футбол. А ще?

Щоб не тягнути інтригу, скажу, що всього існує близько десятка роботів, які є варіаціями цих двох прототипів із тими чи іншими удосконаленнями. Ці роботи сьогодні використовують вже не лише для розваги чи побутової роботи, а й у військових цілях та навіть у промисловості – для моніторингу великих підприємств чи роботі на складах. І якщо взяти часовий проміжок, за який роботи пройшли цей шлях, то він досить короткий – всього 15-17 років. Тобто це всього лише одне людське покоління, та й те не повне.

"А до чого ж тут освіта?" – спитаєте ви. Слушне питання. На перший погляд. Але скажу, що освіта тут – у повній дотичності. Адже найшвидшого розвитку роботи лише цієї корпорації (не кажучи про інші) набули за останні 2-3 роки. Тобто саме під час пандемії. І саме від того, якою буде сучасна освіта, залежить те, на скільки високотехнологічним буде наше суспільство вже за 5-10 років.

Це не просто думка, чи гіпотеза. Це – факт. Згадайте занепад освіти після розпаду совєцької імперії. Коли переформатування навчальних процесів та "чистки" у лавах псевдопрофесури затяглися на роки, тим самим майже звівши нанівець наукові ресурси України на цілі десятиліття. Як наслідок – розквіт плагіату, нікому не потрібних псевдонаукових праць, гонитва за званнями та грошима на посадах та титулами. А майбутнє науки нікого не цікавило. Що отримала Україна? Занепад авіабуцдівництва, автомобілебудування, станкобудування, високих технологій (за винятком кількох людей, котрі спромоглися чогось досягнути за межами країни).

Знову ж таки, підкреслю, чому я пов’язав роботів Boston Dynamics українською освітою. Це я зробив для того, щоб ми могли усвідомити всю важливість якісної освіти, що стає основою для наукових розробок. І коли сьогодні я дізнаюся про якогось нового робота Boston Dynamics, я інстинктивно хочу знайти, а що ж було розроблено в Україні вітчизняними молодими талановитими науковцями. Нехай не такого рівня, як ці роботи, нехай не настільки потужного…

Але принаймні нового та корисного? Звісно, є такий собі рейтинг ІТ-компаній, що мають якусь частку "українського розуму". Це в основному компанії з розробки програмного забезпечення, софту. А решта? Де розробники робототехніки, високотехнологічних "створінь", що допомагають людям? Чи принаймні розробки у машинобудуванні, які можна впровадити принаймні у вітчизняному авіабудівництві? Адже про розвиток українського авіабудівництва говорилося вже не раз.

Як і про те, що Україна – чи не єдина країна, що має майже повний цикл підприємство для виробництва літаків. І що це потрібно якомога швидше модернізувати. Чи купуватимемо роботів Boston Dynamics, щоб вони на складах "Антонова" сортували деталі, виконували роботи зі зварювання чи збірки корпусів? Чи може закупимо цих роботів, щоб вони супроводжували українські бригади аеромедичної евакуації, створеної нещодавно в Єдиній авіасистемі МВС? Погодьтесь, це було би досить дивно, маючи численну кількість інститутів та фахівців, не зуміти реалізувати такий потенціал. Адже ще відносно нещодавно…

І ось ту я знову повертаюся до руйнації старої гнилої системи освіти, що призвела до десятиліть занепаду української науки.

А що сьогодні і до чого тут дистанційне навчання? А до того, друзі, що таким чином, яким сьогодні проводиться це навчання, особливо в регіонах, можна вважати, що ЗНО буде просто "для галочки", бо рівень освіти вкрай низький. А про загальний рівень абітурієнтів та їхню цікавіть до науки на найближчі кілька років взагалі можна забути. От і маємо – роботів Boston Dynamics, яких незабаром найматимемо, щоб підключали нашим вчителям ноутбуки для проведення онлайн-уроків. Даруйте за можливу злість, але виглядає саме так.

"Принаймні у людей робота буде, і їх роботами не замінять!" – скажуть мені апологети "совка", котрі звикли, що робота була завжди і зарплата була завжди. А те, що такі працівники виготовляли 95% браку, який ні на що не був придатний – то дрібниці.

Проте все ж таки я маю статичний позитив навіть у цьому вирі не зовсім життєствердних тенденцій.

А полягає він у тому, що я вірю в нашу молодь. І вірю, що талановита молодь все ж таки зуміє використати навіть ці вади навчального процесу, аби пробитись у майбутнє.

Онлайн уроки? Гаразд! Більше часу на підготовку і не треба гаяти час на походи до школи та додому, зайві теревені з однокласниками, тощо. А ще можна зекономити гроші та відкласти на коледж чи університет.

Дистанційне навчання? Супер! Ніхто не сидить збоку й не вимагає списати, не заважає бубонінням чи дурницями.

Віддалені заняття із ширшим доступом? Так це ж просто неперевершено! Адже тепер не треба йди у бібліотеку за потрібною книгою, і можна отримати доступ до більшої кількості необхідних книг у різних вишах! А ще – зекономлений час витратити на практичне спілкування з однодумцями для власного розвитку та обговорення ідей на майбутнє!

Саме те, що серед сучасної молоді є (а я в цьому переконаний) ті, хто хоче досягнути певних вершин, і дає мені сил та віри у можливість майбутнього наукового українського прориву. А щодо роботів Boston Dynamics – то принаймні вони є чудовим орієнтиром того, як наука повинна створювати щось для людей.