В Україні тисячі військовослужбовців очікують демобілізації із зони військових дій. Тільки із Запорізької області на Донбас відправили близько десяти тисяч осіб, багато з них вже повернулися додому і намагаються адаптуватися до мирного життя. Кореспондент "Сегодня.ua" з'ясовував, як на солдатів вплинув військовий досвід і що зробити, щоб знаходження в мирному регіоні не перетворилося на муку.
Алкоголізм і агресія
У Дніпропетровську вже три тижні працює гаряча лінія підтримки бійців. За цей час до психологів звернулися близько 500 осіб. Головні проблеми – депресія, алкоголізм, необгрунтована агресія.
"Рідні повинні розуміти, що повернулися з війни чоловіки більше ніколи не стануть колишніми, – говорить координатор роботи гарячої лінії Ольга Горб. – Головне завдання, допомогти соціалізуватися бійцеві".
За словами запорізького психолога Ольги Іщук, яка безкоштовно проконсультувала десятки військових, головна проблема солдатів – неможливість повернутися в мирне життя.
"Коли боєць повертається з війни, йому здається, що ніхто не розуміє його проблем, що те, що він воював, нікому не потрібно, що його не цінують. У мирних регіонах люди не відчувають, що поруч війна, не живуть цими проблемами, настає розчарування", – говорить психолог.
Найчастіше свої проблеми військові "топлять у чарці", виникає необгрунтована агресія. "Через цієї агресії солдати часто самі нариваються на неприємності, шукають бійок, зіткнень, поводяться аморально. Але не зі своєї вини, не тому, що вони такі погані люди", – зазначає Ольга Іщук.
У першу чергу страждають близькі бійців – дружина, діти. Самі того не розуміючи, вони часто погіршують ситуацію – намагаються з'ясувати, що ж пережив солдат на війні, тиснуть на нього. Практично всім демобілізованим чоловікам необхідна професійна психологічна допомога, але тільки одиниці вирішуються самостійно звернутися до фахівця.
"Дуже рідко військові готові поділитися своїми переживаннями з близькими. Знаю ситуації, коли близькі йдуть на хитрощі, кажуть, що запросили додому подружку, а насправді покликали фахівця психолога або психіатра і в розмові ті непомітно починають сеанс", – говорить психолог.
Шизофренія та суїциди
Стан психологічної пригніченості, відчуття безвиході можуть призвести до суїцидів. Демобілізовані бійці знаходяться в зоні ризику. Днями 51-річний чоловік у Хмельницькому застрелився з автомата Калашникова, який привіз із собою зі сходу. Перед тим, як вчинити суїцид, він залишив передсмертну записку, в якій просив вибачення.
А наприкінці липня боєць Нацгвардії в Львівській області викинувся з вікна медустанови у військовій частині. Від падіння мобілізований "останньою хвилею" військовий загинув на місці.
"Людина не робить суїцид спонтанно. Вона до цього готується, закінчує свої справи, залишає щось на пам'ять про себе, говорить щось на прощання. Цей момент потрібно вловити і негайно звернутися за допомогою", – говорить психолог.
У бійців часто відбуваються флеш-беки (переживання подій минулого в сьогоденні) їм здається, що вони знаходяться під обстрілом, що їм щось загрожує.
"З моєї практики: один солдат їхав у поїзді і коли транспорт зупинився, йому здалося, що він знаходиться в зоні боїв. Він почав кричати, ховатися під сидіння. Він повторював" Чому ми не їдемо? Ми ж потрапимо під обстріл!", поки поїзд не рушив, військовий не заспокоївся", – розповідає Ольга Іщук.
Игнорирование психологических проблем может привести к обострению состояния и даже к психическому заболеванию – шизофрении.
Разводы и проблемы в семье
Психологи советуют, родным демобилизованных бойцов нужно набраться терпения. Психологическую консультацию должен получить не только солдат, но и его родные. Нужно знать, как вести себя и чего делать нельзя.
"По статистике и по данным похожих ситуаций в мире, можно ожидать в ближайшие 5-7 лет большое количество разводов в семьях бойцов. Но нужно делать все, чтобы сохранить семью", – советует психолог.
Для того, чтобы адаптироваться к мирной жизни, понадобиться от 1 до 3 месяцев. Самый сложный период – первая неделя после демобилизации. Однако отношения в семье, убеждают психологи, уже никогда не станут прежними.
Волонтеры жалуются, часто военное командование не допускает психологов к солдатам. А те военные психологи, которые работают при воинских частях, сидят без работы. Солдаты им не доверяют и рассказывать о своих переживаниях боятся.
Советы психолога
Особый период. Первую неделю после возвращения домой солдату нужно обеспечивать комфортные условия – жизни, не расспрашивать у него о том, что не хочется вспоминать, резко не обнимать, не походить сзади, не цепляться за шею, стараться соблюдать личное пространство.
Консультация психолога. Военного нужно убедить пообщаться со специалистом, который расскажет о правилах "психологической гигиены", психологи могут разобраться в себе, смириться с новыми реалиями, не навредить близким и самому себе.
Неспокойный сон и "флэш-бэки". Если у военного ночные кошмары, будить его в таком состоянии нельзя, также нежелательно касаться. В таких ситуациях, говорят психологи, нужно уверенным и спокойным тонном разговаривать с бойцом. Говорить ему, что все в порядке и он в безопасности. Также нужно поступать и в случаях приступов "флэш-бэков".
На работу через месяц. После возвращения домой военному нужно дать время на адаптацию. Нежелательно сразу приступать к работе. "Если боец уже может спокойно отвечать на любые вопросы: чего боялся, как было в зоне боев, многие погибли и т.п, тогда можно возвращаться на работу, если вопросы переносятся болезненно, на работу не пора", – говорит психолог.
Выговориться. В Украине круглосуточно работает "горячая" линия психологической поддержки (0-800-505-085). Те, кто по каким-либо причинам не хочет встречаться с психологами, советуют проконсультироваться со специалистом по телефону.
К слову, в Днепропетровске для участников боевых действий есть бесплатные курсы IT-технологий и английского языка. Курсы длятся семь месяцев и один год соответственно. По окончанию курсов мужчинам выдадут специальный сертификат, который поможет трудоустроиться по новой специальности.
"Конечно, военные могут быть опасными для общества, если не помочь им социализироваться, привыкнуть к новой реальности. На войне есть только "черное" и "белое". В нормальной жизни это ощущение, что есть только два варианта, приводят к обостренному чувству справедливости. Часто говорят "Вот у нас командиром за такое бы…", нужно помогать осознать, что все в реальном мире нет", – говорит психолог.
Напомним, ранее мы писали о том, как военная ситуация повлияла на прифронтовые регионы страны.
Ігнорування психологічних проблем може призвести до загострення стану і навіть до психічного захворювання – шизофренії.
Розлучення і проблеми в сім'ї
Психологи радять, рідним демобілізованих бійців потрібно набратися терпіння. Психологічну консультацію має отримати не лише солдатів, але і його рідні. Потрібно знати, як поводитися і чого робити не можна.
"За статистикою і за даними схожих ситуацій у світі, можна очікувати в найближчі 5-7 років велика кількість розлучень в сім'ях бійців. Але потрібно робити все, щоб зберегти сім'ю", – радить психолог.
Для того, щоб адаптуватися до мирного життя, знадобитися від 1 до 3 місяців. Найскладніший період – перший тиждень після демобілізації. Однак стосунки в сім'ї, переконують психологи, вже ніколи не стануть колишніми.
Волонтери скаржаться, часто військове командування не допускає психологів до солдатам. А ті військові психологи, які працюють при військових частинах, сидять без роботи. Солдати їм не довіряють і розповідати про свої переживання бояться.
Поради психолога
Особливий період. Перший тиждень після повернення додому солдату потрібно забезпечувати комфортні умови – життю, не розпитувати у нього про те, що не хочеться згадувати, різко не обіймати, не бути схожим ззаду, не чіплятися за шию, намагатися дотримуватися особистий простір.
Консультація психолога. Військового потрібно переконати поспілкуватися з фахівцем, який розповість про правила "психологічної гігієни", психологи можуть розібратися в собі, змиритися з новими реаліями, не нашкодити близьким і самому собі.
Неспокійний сон і "флеш-беки". Якщо в військового нічні кошмари, будити його в такому стані не можна, також небажано стосуватися. У таких ситуаціях, кажуть психологи, потрібно впевненим і спокійним тонному розмовляти з бійцем. Говорити йому, що все гаразд і він у безпеці. Також потрібно поступати і у випадках нападів "флеш-беков".
На роботу через місяць. Після повернення додому військовому потрібно дати час на адаптацію. Небажано відразу приступати до роботи. "Якщо боєць уже може спокійно відповідати на будь-які питання: чого боявся, як було в зоні боїв, багато хто загинув і т.п, тоді можна повертатися на роботу, якщо питання переносяться болісно, на роботу не пора", – говорить психолог.
Виговоритися. В Україні цілодобово працює "гаряча" лінія психологічної підтримки (0-800-505-085). Ті, хто з яких-небудь причин не хоче зустрічатися з психологами, радять проконсультуватися з фахівцем по телефону.
До слова, у Дніпропетровську для учасників бойових дій є безкоштовні курси IT-технологій та англійської мови. Курси тривають сім місяців і один рік відповідно. По закінченню курсів чоловікам видадуть спеціальний сертифікат, який допоможе працевлаштуватися за новою спеціальністю.
"Звичайно, військові можуть бути небезпечними для суспільства, якщо не допомогти їм соціалізуватися, звикнути до нової реальності. На війні є тільки" чорне "і" біле ". У нормального життя це відчуття, що є тільки два варіанти, призводять до загостреному почуттю справедливості . Часто говорять "Ось у нас командиром за таке б ...", потрібно допомагати усвідомити, що все в реальному світі немає ", – каже психолог.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як військова ситуація вплинула на прифронтові регіони країни.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми