Біженка з Донецька: "Однорічній внучці говорили, що постріли – це салюти"

Сотні жителів захопленого бойовиками Донецька, рятуючись від постійних обстрілів, вже покинули неспокійний місто. У той же час, найбільш незахищені верстви населення – інваліди, жінки і діти – часто залишаються безпорадними в подібних ситуаціях і потребують підтримки.

Як розповіла донеччанка Наталія Сирдюк, вона разом з дочкою Ольгою та внучкою Марьям виїжджали з Донецька в неділю вранці 3 серпня. Допоміг Фонд Рината Ахметова "Розвиток України" – єдиний, хто відгукнувся на звернення жінки.

"Я дзвонила в різні фонди Донбасу, але тільки в Фонді Рината Ахметова мені сказали, що допоможуть, – і вже через день ми їхали на автобусі в Сергіївка, – розповідає Наталя Сирдюк. – Зібралися дуже швидко, взяли тільки найнеобхідніше". В смт Сергіївці Одеської області сім'ю поселили на базі відпочинку "Медик-2". "Ми приїхали пізно вночі, нас зустріли, нагодували, дали тимчасове житло і продовжують дбати донині", – каже Наталя.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Будинки в Донецьку жінка працювала нянею, містила дочка з онукою. Але після подій в Донбасі позбулася місця. Син, у нього своя сім'я, теж залишився без роботи. "Нам не на кого сподіватися. Я дуже вдячна небайдужим людям за підтримку. Тепер я спокійна за дітей", – каже Наталя.

Маленьку Марьям, малятку рік і 11 місяців, бабуся і мама намагалися вберегти від військових спогадів. "Постріли ми називали салютами і намагалися зберігати спокій, хоч насправді було дуже страшно. Гриміли автоматні черги – таке відчуття, що з зброєю бігали під будинком. А вечорами – яскраві спалахи і знову стрілянина. Ми з донькою розуміли, що потрібно їхати з Донецька, тільки куди... А тут ще мені сон наснився: з'явилася покійна мама в нічній сорочці (я з нею тісно пов'язана), говорила все щось на вухо. Я розчула: "Небезпечно". Прокинулася – і вирішила: зволікати більше не можна...", – розповідає Наталя.

В Сергіївці Наталія та Ольга звикають до мирного життя, але планів на майбутнє поки не будують. У Фонді Ахметова їм пообіцяли подальшу підтримку і пристрій на одну з опалювальних баз в осінньо-зимовий період.