4 червня в київському креативному просторі ЩАСТЯ HUB розпочала роботу унікальна і актуальна конференція-практикум соціально активних людей "Війна і мир: народження нових цінностей", організований Благодійним фондом анімалотерапії Маргарити Ващук. Новий час викликало до життя і нові ідеї для суспільства, нові цінності і нових людей.
Для того щоб проаналізувати актуальні і насущні проблеми української благодійності, показати нові відкриття, народжені у воєнний час, створити майданчик для обміну досвідом на конференції зібралися герої нашого часу. Микола Кулеба (Уповноважений Президента України з прав дітей), Леся Литвинова (Волонтерський центр на Фролівській), Олена Нагорна (ГО "Патріот", журналіст, мислитель, волонтер), Альона Лук'янчук (Психологічна служба Гуманітарного штабу Рината Ахметова), боєць Євген Шевченко ( позивний "Письменник"), поділилися своїми думками про мирне соціумі з бойових дій, волонтерської субкультурі, цінностях вимушених переселенців, наслідки війни для суспільства і про багато інших явищах сьогоднішнього життя.
Перший день конференції присвячений війні, проблемам, з якими стикаються українці щодня, і їх вирішення. І головною проблемою була позначена втрата справжніх цінностей у сучасній Україні.
"Займаючись понад 15 років питаннями дітей, я бачу велику проблему – будь-яка дитина в нашій державі не є цінністю, – вважає Микола Кулеба, Уповноважений Президента України з прав дітей. – У цій системі ми кидаємося з крайності в крайність, рятуємо то сиріт, то інвалідів, але при цьому не існує єдиної продуманої дитячої політики. Ми повинні розуміти, що закони, починаючи з Конституції України, повинні гарантувати дитині певний рівень захисту в будь-якій області, будь то система охорони здоров'я або система освіти. Сьогодні ж немає системного державного бачення щодо дітей, ніхто не займається їх вихованням. А тим часом для держави дуже важливо не втратити цю складову. Важливо, щоб дитина не просто здав добре ЗНО з української мови, а вийшов зі школи особистістю".
За словами Кулеби, офіційна статистика гнітюча. За час Незалежності України дитяче населення зменшилося на 20%, зараз їх – менше 8 мільйонів. Дітей з інвалідність – майже 70 тисяч, дітей сиріт – 82 тисячі, у Донецькій і Луганській області імовірно знаходиться близько 20 тисяч незареєстрованих немовлят. Дітей, що проживають у сім'ях з важкими життєвими обставинами, близько 700 тисяч. Це означає, що кожен 10-й дитина живе за межею бідності.
"Я не розумію, що ще має статися і скільки має залишитися дітей в країні, щоб ми, нарешті, прийняли якісь радикальні заходи щодо їх захисту, – говорить Кулеба. – Україна стрімко старіє. І питання захисту дітей потрібно винести першим на порядок денний, як питання безпеки держави. Якщо ми як нація так стрімко вимираємо, то яка ще може бути безпека, кому будуть служити всі діючі програми? Якщо сьогодні не приймати якісь рішення щодо підтримки дітей, то нічого доброго в Україні не буде через 5-10 років".
Що можна зробити в цій ситуації? На думку Миколи Кулеби, потрібно вирішувати питання координації людей в міністерствах і відомствах. На сьогоднішній день дитячі проблеми нікому не потрібні. Немає загальних поставлених цілей. Немає розуміння, чого ми хочемо, до чого прийдемо. Немає чіткого посилу від держави про співпрацю.
"Мене турбує питання – наскільки ми як суспільство виросли, використовуючи критичну ситуацію війни. Наскільки ми стали суспільством? Нещодавно дізнався, що громадяни Америки витратили за рік на благодійність 500 млрд. Доларів. У нас же благодійність Напівпідпільний. І це упущення держави, тому що воно не заохочує благодійну діяльність. А адже зараз найкращий час для того, щоб приймати радикальні закони, щоб допомогти благодійникам отримати якісь преференції. Коли ще, якщо не зараз?" – Вважає Микола Кулеба.
Поділилася своєю думкою і організатор волонтерського центру для переселенців на Фролівській.
"Ми працюємо для переселенців, для самих соціально незахищених верств населення, -розповідає Леся Литвинова. – Перша хвиля переселенців найбільше потребувала базових потребах – одязі, їжі, підтримці. Сьогодні ми вже стикаємося з іншою проблемою – інтеграцією в суспільство, і тут повинна бути якась програма. Не секрет, що суспільство відторгає переселенців, і справа не в тому, що вони з Донбасу – товариство "охололо", все важче стає знайти підтримку. Але потрібно розуміти, ці люди залишаться тут назавжди. І багато хто з них не люблять, коли їх називають переселенцями. Проживши рік у Києві, вони себе вже вважають киянами. Єдине, що ми можемо зробити – любити їх. І там, і тут – НАШІ люди. Ми повинні вчитися жити разом".
Також Литвинова торкнулася проблеми виховання дітей, які виїхали з Донецької та Луганської області. "Майбутнє в наших дітях, в тому числі і в цих дітях. У нашій пам'яті завжди буде війна, не треба себе обманювати, але які цінності ми зараз вкладемо цим дітям в голови – такий і буде наша країна. Серед дітей-переселенців багато справжніх патріотів, які люблять Україну. Коли вони виростуть, то стануть основою держави. Діти – головна цінність для нової України "- впевнена Леся Литвинова.
Читайте також:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми