"Нейтральна територія": коли на Донбасі з'явиться 30-кілометрова буферна зона

20 вересня у Мінську був підписаний меморандум, який закріпив нові домовленості щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Як пояснив тоді журналістам екс-президент Леонід Кучма, принципове значення має пункт про створення буферної зони: її загальна ширина складе 30 кілометрів, українська сторона і бойовики повинні будуть відвести свої сили і все важке озброєння – кожен – на 15 кілометрів від лінії зіткнення сторін станом на 19 вересня.

На втілення цього рішення в життя мінський меморандум відводив добу. Однак, за тиждень з гаком "нейтральна територія" так і не з'явилася.

ЗОНИ НЕМА. Основна причина – не був виконаний перший пункт меморандуму про взаємне припинення вогню, пояснює "Сегодня.ua" спікер АТО Владислав Селезньов. "Для того, щоб ми могли реалізувати положення мінського меморандуму, був складений план. Його перший пункт: впродовж 24 годин сторони конфлікту повинні зберігати режим тиші, не повинні вестися обстріли, тоді ми зможемо приступити до реалізації другого пункту – відведення наших сил", – каже він.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За словами Селезньова, протягом усього часу, який пройшов після підписання меморандуму, з боку бойовиків велися обстріли, так, зокрема, в результаті нападу на донецький аеропорт загинуло 9 українських військових – терористи з танка розстріляли БТР з екіпажем. Тому ні про яку "буферній зоні" не могло бути й мови.

"Станом на 7:00 сьогоднішнього ранку ми не фіксуємо обстрілів наших позицій. Якщо цей режим триватиме до наступного дня, то ми зможемо приступити до реалізації другого пункту меморандуму", – додає речник АТО.

ГОТОВНІСТЬ Є. Все необхідне для того, щоб негайно почати відведення, в української сторони є. "Позиції визначені – на карті, на місцевості, створено відповідні інженерні, фортифікаційні споруди. Як тільки ці добу закінчуються, і ми отримуємо відповідні тому підтвердження, ми виходимо на ці позиції. Сподіваємося, що протилежною стороною буде зроблено те ж саме", – заявляє Селезньов.

Його слова підтверджують і в РНБО. "Ми вже підготували позиції, куди відводити. Ми вже готові до цього. Ми тепер хочемо побачити, що у нашого супротивника теж є можливість відводити – і будемо робити те ж саме, якщо вони почнуть відвід. Ми перебуваємо в оборонній позиції, ми не наступаємо, атакували вони постійно. Тому якщо атакуюча сторона починає робити хід назад, оборонна сторона повторює те ж саме. Це логічно. Ми не можемо відвести своє озброєння, поки атакуючий противник залишається на своїх позиціях", – повідомив "Сегодня.ua" спікер РНБО Андрій Лисенко.

Він зазначив, що поки на території ведеться вогонь, сили АТО відводити важке озброєння не будуть. У зоні конфлікту працюватимуть спостерігачі, і коли вони зафіксують початок відводу – це стане сигналом для того, щоб сторони розійшлися, сказав Лисенко. На даний момент інформації про те, що терористи почали здійснювати відвід, у РНБО немає.

ЙДУТЬ ПЕРЕГОВОРИ. За словами джерела "Сегодня.ua", знайомого з ситуацією, ще одна причина, по якій буферна зона досі не створена, – триваючі переговори про контроль над ключовими пунктами. "По суті, триває торг. Є розуміння, що Маріуполь точно залишиться під контролем України, що стосується Донецька і Луганська – то терористи категорично не хочуть їх "віддавати", оскільки створення буферної зони означає повний відвід військ", – розповідає він.

Експерти попереджають: одного тільки відводу військ недостатньо для того, щоб зона стала дійсно демілітаризованій, потрібні чіткі механізми контролю за виконанням домовленостей. "Те, що домовилися відвести за цю зону важку зброю – я вважаю, що цього недостатньо. Необхідний виведення військ, взагалі всіх. Тоді це щось дасть... Це буде буферна зона, тобто зона, де не стикаються війська", – говорить "Сегодня.ua" директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський, додавши, що для її функціонування необхідний хороший механізм зовнішнього моніторингу, в зокрема міжнародні спостерігачі.

На думку Сунгуровського, небезпека, що домовленості не виконуватимуться, дуже велика.

"По-перше, сумнівним є укладення такого меморандуму хоча б з тієї точки зору, що з того боку немає єдиного суб'єкта, з ким можна було перемовлятися. Я вважаю, взагалі Мінський формат – це невдалий формат переговорів. Насправді можна було домовитися про те, щоб тимчасово припинити вогонь, обмінятися військовополоненими, забрати загиблих, поранених із зони і все. Тобто на більшу ті переговорники, які там беруть участь, не здатні. Включення туди питань, які стосуються внутрішнього суверенітету України, – це взагалі було невиправдано, а саме особливий статус, амністія тощо. Це не питання цієї групи", – заявив експерт.

Він зазначив, що українські військові, підготувавши позиції для відводу озброєння, чекають реакції суперника саме тому, що у них немає впевненості, що противник буде дотримуватися досягнуті домовленості. "Якщо ми зараз приберемо звідти війська – ця зона вся буде захоплена противником", – заявив Сунгуровський.

Якщо вдасться здійснити відвід озброєння з обох сторін, 30- км зона перетвориться на зону замороженого конфлікту, вважає Сунгуровський. "А далі це буде заморожений конфлікт. Це буде зона замороженого конфлікту. За типом, не як, а по типу Придністров'я, Абхазії. Нічого доброго це не обіцяє", – попереджає він.