Вже майже тиждень Донецьк живе без мобільного зв'язку. Неможливість зв'язатися з рідними по іншу сторону лінії розмежування доводить людей до стресу, а у величезних чергах за сім-картами місцевого телефонного оператора "Фенікс" (щоб була можливість телефонувати хоча б в межах міста) вже спалахують бійки. Черги за "Феніксом" стоять на вулиці, при морозі до -7 градусів. Перекупники вже продають в інтернеті стартові пакети з 8-10-кратною націнкою.
"Знову над нами знущаються! Хочуть щоб ми тут всі вимерли", – плаче 80-річна Олена Павлівна. Вона живе в Київському районі і вже вхопила горя сповна. 2015-го від інфаркту помер її чоловік, дорослі діти і внуки ще на початку військових дій перебралися до області. Кидати свій крихітний будинок, город і живність в особі собаки Кнопочки і двох десятків курчат Олена Павлівна відмовилася і залишилася, сподіваючись на прихильність долі.
Однак ось уже тиждень вона не може додзвонитися своїм дітям, і це дуже лякає людину похилого віку. Сини вже придумали цілу схему – зв'язуються по інтернету з друзями, ті йдуть додому до Олени Павлівни, передають все, що передали діти, і несуть назад відповідь, передаючи його через інтернет-месенджери. Наскільки "зручна" така схема – годі й казати, але іншого виходу немає.
"Є у мене цей телефон "Фенікс", а як я подзвоню з нього? Я з нього до поліклініки тільки можу зателефонувати, а дітям – ні. Сусіди сказали, що можна дзвонити на мобільні телефони дітей, тільки коштуватиме дорого – 15 рублів за хвилину. І то, якщо додзвонишся... А хвилина – це мало, то що ж, всю пенсію віддавати за один дзвінок. Зовсім вже з глузду з'їхали", – говорить пенсіонерка.
Олена Павлівна переконана, що донеччан кинули напризволяще, позбавивши доступу до найнеобхідніших речей. "Спочатку магазини закривали, потім аптеки. Аптеки відкрили – а ліки там інші, не всім підходять. Я гуманітарну допомогу від Ахметова отримувала – так її теж закрили і сказали по телевізору, що там продукти були погані. Та як же погані, коли я їх сама готувала і разом з сусідкою ми їли – і все було свіже! А тепер ось немає мобільного зв'язку, і якщо щось станеться зі мною – діти не дізнаються", – нарікає в сльозах донеччанка.
Олена Павлівна подумує їхати до дітей, до одного з міст Донецької області, на підконтрольних територіях. У будинку, де влаштувалися сини, для матері завжди знайдеться місце. "Я туди не за їжею хочу поїхати, а щоб нормально життя дожити. Чи не безправною істотою, а людиною! – палко говорить пенсіонерка. – Не можу більше терпіти над собою такі знущання".
Нагадаємо, з 11 січня на окупованих територіях Донецької та Луганської областей відсутній мобільний зв'язок українського телеком-оператора Vodafone. Причина проблем зі зв'язком – пошкодження оптико-волоконного кабелю. Коли зв'язок буде відновлено – невідомо.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми