Зруйновані будинки і надії: чому відновлення Донбасу – складна проблема на мільярди

У цьому році на відновлення інфраструктури населених пунктів, які постраждали в результаті бойових дій з бюджету виділено 2,8 млрд грн, плюс 2,2 млрд грн держава планує залучити з позабюджетних коштів – за рахунок інвесторів або міжнародних фондів. Ці кошти призначені на відновлення 871 об'єкта інфраструктури. Але поки відновлення звільнених населених пунктів на лінії розмежування посилюється продовженням військових дій. Що ближче населені пункти до лінії розмежування, то менше їм приділяється уваги.

Експерти зазначають, що зараз відновленням своїх будинків, важливих об'єктів інфраструктури – лікарень і шкіл, зайняті більше самі жителі постраждалих населених пунктів і благодійні організації.

Люди самі готові відновлювати інфраструктуру, але потрібна допомога держави

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Головна проблема в тому, що бойові дії тривають, хоча і не з такою інтенсивністю, як раніше. Але все ж, доступ до деяких об'єктах через обстріли залишається ускладненим. Ми фотографуємо всі пошкоджені об'єкти та психологічно готуємо жителів зруйнованих будинків до того, що вони можуть побачити", – зазначає начальник центру військово-цивільного співробітництва сектора М, полковник В'ячеслав Богуш.

За словами В'ячеслава Богуша, їх центр займається відновленням населених пунктів від Мар'їнки до Широкого. "Все залежить від розташування населеного пункту або об'єктів. Якщо воно на лінії обстрілу, то відновлення і практично, і теоретично там не може проводитися. На віддалених позиціях роботи ведуться", – додає полковник.

Фото: AFP

Представники центру соціальної адаптації потерпілих під час проведення бойової операції на Донбасі зазначають, що регулярно виїжджають в населені пункти на лінії розмежування. У найбільші села, не кажучи вже про дрібні, немає навіть поставок хліба. Більше половини жителів виїхали в міста, де є можливість заробити.

"Жителі сіл роблять ремонти самі"

"Ми навесні проїхали по трьом селам – це Лебединське, Талаковка і Гранітне. Навесні цього року в Гранітному снаряди знищили дах лікарні, але вона продовжувала працювати і приймати пацієнтів, незважаючи на дощі і холод. У Лебединському під час обстрілу було пошкоджено фасад школи і вибиті всі вікна. Ми звернулися за допомогою в USAID за виділенням коштів на будматеріали для лікарні і для школи. Це великий плюс для села, тому що прямого сполучення ні з Маріуполем, ні з Волновахою, де є найближча лікарня, у них немає. Найцікавіше в тому, що самі жителі сіл роблять ремонти", – розповідає представник Центру соціальної адаптації потерпілих під час проведення бойової операції Валерій Шарамко.

За його словами, багато людей залишилося в своїх селах і готові працювати і рухатися далі. Але у них немає ресурсів, щоб відновлюватися, для цього потрібна державна програма.

"Там необхідна допомога держави або інших структур, щоб до них повернулися обличчям, дали можливість працювати. Там немає роботи і землі. Потрібні державні програми, ми зі свого боку робимо, що можемо, але наші можливості мінімальні", – додає Валерій Шарамко.

"Люди втрачають надію, що їхнє життя колись покращиться"

Великою проблемою в прикордонних до зони бойових дій населених пунктах є безробіття. За словами, представниці Центру соціальної адаптації потерпілих під час проведення антитерористичної операції Марини Пугачової, 47% працездатних жителів зруйнованих районів втратили роботу, інші – поїхали.

"Жителі сіл на лінії розмежування дуже активні і близько 30% готові почати свою невеличку справу і відбудовуватися самостійно. Ми допомагаємо їм отримувати мікрогрантів. Але в цих селах залишається проблемою доставка хліба. Маріупольці та громадські організації допомагають, чим можуть. Але не видно допомоги від офіційних структур: від міськради і облдержадміністрації. Найстрашніше, люди втрачають надію, що їхнє життя колись покращиться", – зазначає Марина Пугачова.

Фото: AFP

Якщо не допомога відновитися селам, вони зникнуть

Представниця Центру соціальної адаптації Анжела Зінченко зазначає, що населення постраждалих районів до військових дій займалося переважно землеробством і поставляло продукти в Маріуполь. І зараз держава повинна допомогу селянам відновити господарство інакше вони зникнуть.

"У Чермалик раніше було багато ферм, селяни тримали великі господарства. Все це було зруйновано і зараз люди намагаються відновити. Якщо держава не допоможе відновити господарства в селах, вони просто зникнуть", – зазначає Анжела Зінченко.

Волонтери відзначають, що в 2014 році робота держави і суспільства була більше налаштована на допомогу у відновленні постраждалих регіонів. Так, БО "Львівська освітня фундація" вже два роки поспіль проводить проект "Будуємо Україну разом". Волонтери проекту з усієї України щоліта їздять на Донбас і допомагають відновити будинки багатодітним сім'ям та воїнам.

"Після того як в 2014 році був звільнений Краматорськ, ми зрозуміли, що не може просто так сидіти. Але і розуміли, що самі не впораємося, тому організували табір "Побудуємо України разом", щоб зібрати не байдужих людей з усієї України і допомогти відбудувати зруйновані будинки", – зазначає менеджер зі зв'язків з громадськістю БО "Львівська освітня фундація" Іванна Діма.

Тільки за літо цього року в проекті "Будуємо Україну разом" взяли участь близько 700 учасників і відремонтувавши 55 будинків в 10 містах.

Фото: facebook.com/burburbuuuuur

"Робота держави і волонтерів, спрямована на відновлення постраждалих районів, в 2014 відчувалася більше, ніж зараз. Ми продовжили свою роботу і в 2015-му, і в цьому році. Унікальність нашого табору полягає в тому, що вранці ми працюємо фізично, ремонтуючи будинки, а ввечері спілкуємося, співаємо, граємо в футбол і ділимося досвідом, тим самим руйнуючи стереотипи, які існують між жителями сходу і заходу", – додає Іванна Діма.

Чому держава не фінансує відновлення приватного житла

За державний рахунок відбудовують і ремонтують об'єкти інфраструктури комунікації, мости і дороги. Більшу частину фінансування відновлення соціальних об'єктів взяли на себе міжнародні організації. За словами директора департаменту інвестицій Донецької ОДА Оксани Головко, населені пункти області безпосередньо працюють з благодійними організаціями з відновлення шкіл, лікарень та інших соціальних об'єктів. Але з відновленням приватного житла, як в містах, так і селах є проблеми в законодавстві.

"На сьогодні проблем із надходженням коштів з державних фондів немає. Зараз в роботі перебувають понад сто проектів відновлення об'єктів інфраструктури і соціальних. Велику допомогу населені пункти отримують від міжнародних організацій, працюючи з ними безпосередньо. На жаль, законодавством України не передбачено механізмів, які б нам дозволив і дав можливість фінансувати відновлення приватного житла. Але це зараз роблять благодійні організації, зокрема найбільшу допомогу надає "Червоний хрест". Житло людей, які живуть в багатоповерхових будинках, відновлюється за рахунок обласного бюджету. Зараз велика проблема з населеними пунктами на лінії обстрілу. Є розпорядження Кабінету міністрів з переліком населених пунктів, які знаходяться на лінії зіткнення. Відповідно до закону нам не дозволяється фінансувати проекти в цих містах", – зазначає Оксана Головко.

За попередніми підрахунками Міжнародного валютного фонду, відновлення Донбасу Україні обійдеться мінімум в півтора мільярда доларів.