Поради психологів: Як позбутися від стресу через війну на Донбасі і втрати близьких

Аналізуючи трагедію з люботинським стрільцем Олегом Гапоном, психологи кажуть: якби чоловік вчасно звернувся за допомогою, трагедії вдалося б уникнути. Нагадаємо, 25 травня чоловік втратив над собою контроль, оскільки міг позбутися будинку за рішенням суду. Гапон розстріляв двох осіб, захопив заручників на АЗС і був ліквідований снайпером.

"Недарма в США для людей з такими проблемами створюють окремі групи терапії: наприклад, групи анонімних боржників, людей, які втратили близьких, та ін. на Жаль, таких груп в Україні майже немає, — зітхає психолог Борислав Хомуленко, запевняючи, що останнім часом харків'яни все частіше стали звертатися до фахівців з тривожними станами. — У зв'язку з подіями на Донбасі люди відчувають тривогу з приводу свого майбутнього, з приводу близьких. Дуже багато занепокоєння і щодо фінансового стану".

А ось серед клієнтів психолога Оксани Петренко є навіть люди з шоковими травмами. "Це загострення старих травм, пов'язаних з погрозами життю, складними ситуаціями через тривожну ситуацію", — пояснює психолог. І щоб харків'яни, які переживають через сімейні негаразди і події на сході країни, не опинилися за межею, "Сегодня" підкаже, як допомогти самому собі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ПОРАДИ ЕКСПЕРТІВ. Тривожним дзвіночком того, що людині потрібна допомога, є безсоння тривалістю у три доби, агресія, відсутність апетиту і кошмари. Але дієвим способом заспокоїтися і привести себе в норму, за словами психологів, є практика коригуючого дихання. "Сядьте зручно, заплющіть очі, при цьому спина повинна бути пряма. Робіть вдих протягом чотирьох секунд, потім паузу чотири секунди. Потім видих такої ж тривалості і чотири секунди паузи. Продовжувати потрібно від трьох до двадцяти хвилин. Це допоможе стабілізувати емоційний стан, відчути баланс", — радить Борислав Хомуленко.

Також можна застосувати практику самонавіювання. Склавши коротку фразу, що відображає бажаний стан — наприклад, "я повністю здоровий, урівноважений і спокійний", повторювати її по 20 разів мінімум двічі на день протягом декількох тижнів.

Ще одним прийомом для саморегуляції поділилася психолог Ольга Ладія-Щербакова. "Вибираєте в кімнаті будь-який предмет прямокутної форми. Дивитесь у лівий верхній кут і робите вдих на чотири рахунки. Переведіть погляд у правий верхній кут і затримайте дихання на чотири секунди. Потім переводимо погляд у правий нижній кут, робимо спокійний видих на чотири рахунки і переводимо погляд у нижній лівий кут. Посміхаємося і говоримо: "Я розслабився" або "Я себе контролюю". Вправа "Дихання-антипаніка" у випадках дуже сильного хвилювання добре стабілізує стан", — запевняє психолог.

ТЕРАПІЯ ТЕАТРОМ. Часто психологічної допомоги потребують люди, які переїхали з Донбасу. Для переселенців у Харківській області запустили проект "Вмикай себе в життя!", в рамках якого їхні нелегкі життєві історії стають сюжетами вистави. Розповіді переселенців одразу ж, без репетиції, розігрує харківський плейбек-театр "Живе дзеркало".

"Люди не завжди мають розуміння та можливість йти до психологів безпосередньо. На таких виставах вони розповідають те, що їх хвилює. Найчастіше це історії про виїзд з-під обстрілу, про те, як це страшно, або про те, що хтось з родичів залишився у зоні бойових дій. Розповівши історію, люди звільняються від важких емоційних спогадів. А коли її показують актори, історія виглядає трохи інакше: те, що оповідач вважав найважливішим або страшним, виявляється не найважливішим або страшним. Зміщуються акценти, і людина бачить важливим інше, наприклад, те, що вона впоралася зі складною ситуацією і вибралася", — розповіла координатор проекту, психолог Ольга Ладія-Щербакова.

Вона вже більше року допомагає переселенцям і каже, що люди, які виїхали одразу після початку бойових дій на Донбасі, перебували в стані гострого стресу. Люди ж, які місяцями жили в умовах війни і виїхали на мирні території пізніше, знаходяться у важкому стані. Мовляв, на психологічний стрес наклався ще й фізіологічний — через важкі умови життя в підвалах, обмеження у харчуванні. У переселенців "останньої хвилі", які залишають малу батьківщину у відчаї, фахівці спостерігають депресивні стани й апатію.