У Харкові шахраї видають себе за переселенців і просять грошей, але дрібних не беруть

У Харкові шахраї, користуючись напливом переселенців, придумали спосіб, як заробити за рахунок довірливих городян. Розповідаючи зі сльозами історії про життя за межами нібито рідного Донбасу, псевдопереселенці просять допомоги у перехожих. Однак все частіше харків'яни дізнаються, що історії "бідолах" – не більше, ніж вигадки.

З Дмитром Калуцьким за пару днів таке сталося двічі. Біля одного з торгових центрів на пр-ті Гагаріна він допоміг хлопцю, у якого нібито не було грошей на дорогу до Слов'янська. "Коли я сказав, що є всього п'ять гривень, він з радістю прийняв їх, – згадує Дмитро. – Але незабаром я побачив, як він виходить з магазину зі спиртним". В іншому випадку, що стався з Калуцьким, чоловік від "дрібних" відмовився. "Він сказав, що їде із зони військових дій, але виникли проблеми з машиною. Показав авто з відкритим капотом, поруч стояв евакуатор. Але сім гривень його не влаштували, він почав просити більше", – говорить Дмитро.

Аналогічний випадок днями стався з Паном Зубковим. Двоє чоловіків зупинили машину і сказали, що їхній ВАЗ-2106 не заводиться. "Коли я почав фотографувати, вони завели авто і поїхали", – каже Дмитро, додаючи, що зустрічав цих хлопців двічі. Перший раз вони "працювали" в районі Південного вокзалу на ВАЗ-2115.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

А жителі Східної Салтівки могли бачити біля одного з супермаркетів хлопця з табличкою-закликом про допомогу. Дмитро Р. назвав себе біженцем з Луганська, правда, документів при ньому не було, як і мобільного. Тому Дмитро поділився номером телефону своєї матері. "Ми біднувато живемо, так вийшло, що безробітний син вийшов на вулицю. Однак зараз він вже влаштувався маляром, тому все нормально", – каже Лариса. При цьому назвати селище в Луганській області, звідки довелося виїхати її 23-річному синові, вона не змогла. Лариса додала, що перехожі сильно допомогли Дмитру, але купити телефон він поки не зміг.

Скаржачись на шахраїв, харків'яни не поспішають нести заяви в міліцію. Водночас в обласному УВСс подібним діям шарлатанів не дивуються, але розводять руками: мовляв, притягнути їх до відповідальності не так просто. "Адже вони не вимагають, а просять. Люди віддають гроші самі, а отже, складу злочину немає, – говорить радник глави УВС Олександр Сирота. – У Харкові працюють групи шахраїв, які зараз просто користуються ситуацією з переселенцями". Харків'янам, які не відмовляють у допомозі приїжджим із зони бойових дій, у міліції радять довіряти свої гроші виключно перевіреним волонтерським організаціям. До них же за допомогою потрібно відправляти і подібних перехожих, які просять на ремонт авто або квиток додому.

До речі, з псевдопереселенцями стикаються й самі волонтери. Наприклад, у центр допомоги переселенцям "Станція Харків" ледь не щодня приходять недобросовісні харків'яни, які представляються мешканцями Донбасу і просять грошей. "Ми просимо показати документи з пропискою в зоні військових дій. Якщо їх у людини немає, з нею спілкується наш психолог, який швидко визначає, чи правду каже чоловік", – розповідає волонтер центру Єва Гукалова.