До суду проти України: через тортури, виплати і зір

Харків'яни все частіше шукають справедливості в Європейському суді з прав людини. Незважаючи на тривалість процедури, яка часом може розтягнутися на 10 років, люди вирішують затіяти суперечку з Україною. "Сегодня" з'ясувала, за що харків'яни судяться в Страсбурзі.

КАТУВАННЯ. Найчастіше в ЄСПЛ звертаються потерпілі від катувань з боку правоохоронних органів і представників установ виконання покарань. За словами юриста Харківської правозахисної групи Олени Ащенко, найчастіше суд стає на сторону заявника.

Харків'янин Сергій Ушаков – один з тих, хто постраждав від насильства правоохоронців у Фрунзенському райвідділі ще в 2008-му. Тоді його звинуватили у вбивстві знайомого пенсіонера.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"До мене додому прийшли представники міліції, забрали мене з дружиною в райвідділ і почали звинувачувати у вбивстві людини. Я не давав необхідних їм свідчень, після чого правоохоронці почали катувати мене. Щоб припинити знущання, довелося написати те, що від мене вимагали", – розповів нам Ушаков.

Після цього чоловік звернувся в прокуратуру, де обвинувачі спочатку забезпечили йому охорону і відкрили справу стосовно правоохоронців, але пізніше обвинувач змінив рішення. За словами правозахисників, українські стражі закону не прийняли до уваги, що Ушакова в черговий раз катували, щоб він відмовився від претензій до правоохоронців. В результаті суд засудив його до 14 років в'язниці. Харків'янин намагався довести свою непричетність до злочинів, залучити правоохоронців до відповідальності в українських судах, але безрезультатно. І тільки в 2012-му він звернувся до Європейського суду.

"Ми судилися близько трьох років і виграли справу. Потерпілому держава виплатила компенсацію 9000 євро. Вдалося домогтися, щоб справа, де він фігурує як обвинувачений, переглянули. На жаль, незважаючи на численні заяви та скарги, не вдалося відновити провадження щодо правоохоронців", – розповідає адвокат, керівник Центру стратегічної захисту ХПГ Геннадій Токарев.

Поки йдуть судові тяжби, Сергій перебуває вдома під підпискою про невиїзд. Зараз він хоче довести, що не скоював злочин, і покарати "перевертнів у погонах" за тортури. Правда, в 2018-му справу можуть закрити після закінчення терміну давності, 10 років.

ГРОШІ. Євросудді розбираються також з питаннями виплат. "До нас часто звертаються діти війни, чорнобильці, ветерани Афганістану, яким держава з тих чи інших причин не виплачує грошову допомогу", – розповідає Олена Ащенко.

Наприклад, справедливості в Європейському суді шукає і керівник апарату одного з районних судів Харкова, якій після прийняття Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", не збільшили зарплату. Належних виплат жінка домагалася в теруправлінні Державної судової адміністрації України в Харківській області та в українських судах різних інстанцій, але в лютому 2017-го їй довелося звертатися до Страсбурга, зараз її документи знаходяться на розгляді.

Серед звернень зустрічаються і прогриміли на всю країну справи. Так, в цьому році на розгляд Європейського суду нарешті потрапила гучна справа про невдале лікування катаракти, яке в 2004-му провели фахівці місцевої офтальмологічної клініки. За словами адвоката Анни Овдієнко, яка веде цю справу, тоді після операції з видалення кришталика та імплантації замість нього гнучкої лінзи постраждали 22 людини. Багато ледь не осліпли, облпрокуратура порушила кримінальну справу за фактом неналежного виконання професійних обов'язків медпрацівниками клініки, але навіть через 13 років винних не знайшли.

"З 2008 до 2016 року постраждалі подавали запити до правоохоронних органів України щодо інформування їх про хід розслідування. Міліція регулярно відповідала, що справа розглядається, але, як стало відомо пізніше, ніяких слідчих дій не здійснювалося з 2008 року. Тому в квітні 2017 го дві заявниці звернулися в ХПГ", – розповідає Овдієнко.

Зараз документи на розгляді в Страсбурзі.

Після подій 2014-го харків'яни, які постраждали на місцевому Майдані, теж вирішили відправлятися до європейських служителів Феміди і судитися з державою. Позови ж проти України і Росії подають постраждалі в результаті бойових дій на Донбасі.

Хто може звернутися до ЄСПЛ

Зараз на розгляді Європейського суду перебуває кілька десятків справ харків'ян. Юристи Харківської правозахисної групи, які допомагають безкоштовно, відповідають на всі запити, але в роботу беруть тільки потенційно виграшні справи. "Не всі звернення можна підвести під пункти Конвенції, а Європейський суд займається виключно питаннями порушення прав людини. Крім цього, шкода, завдана потерпілому, повинна бути переконливою, тільки тоді судді ЄСПЛ розглядатимуть справу. Також велику увагу суд приділяє оформленню документів, але в цьому питанні ми допомагаємо заявникам і намагаємося все робити правильно з першого разу", – кажуть юристи ХПГ.

Незважаючи на складність і тривалість процедури, юристи закликають не закривати очі на відсутність справедливості і, не отримавши підтримки в рідній країні, шукати її на вищих рівнях правосуддя.