Одесу заполонили байкери: росіян на "Гоблін-шоу" не пустили

Козак. У нинішньому році багато хто приїхав в національному одязі. Фото: М. Бенделюк

Фестиваль. Усі намагалися виділитися чимось особливим. Фото: odessa.ua

Тюнінг. Іноді коштує дорожче самого байка. Фото: odessa.ua

Міць. Змагалися в силі моторів: переміг мотоцикл за ціною машини. Фото: vk.com

Дмитро Волошенков. На фесті засвітився головний регіонал Одеси, якого рідко зустрінеш на людях. Фото: М. Банделюк

Прапори. Традиційні байкерські прапори замінила символіка України. Фото: odessa.ua

Гості. Приїхали в основному з України. Фото: odessa.ua

1/9

На вихідних в Одесі стартував черговий сезон знаменитої мототусовки "Гоблін-шоу" – центральні вулиці міста буквально наводнили байкери та рокери всіх мастей – від любителів, тільки що сіли на "залізного коня", до затятих професіоналів, у яких за плечима кілька сот тисяч намотаних кілометрів.

Традиційно перед початком фестивалю байкери шикуються у величезну колону і об'їжджають центральні вулиці міста, на Дерибасівській, де мотоциклісти роблять обов'язкову зупинку, їх зазвичай беруть в облогу кілька сот туристів. Деякі з них спеціально підгадують свою поїздку таким чином, щоб неодмінно потрапити на шоу.

У нинішньому році мотоциклістів було набагато менше звичайного – всього близько 160 осіб. Тому, напевно, спортивних байків в загальній масі було набагато більше, ніж класичних чопперів і крузерів. Всьому виною напружена ситуація в країні, через яку більша частина запрошених завсідників зльоту попросту відмовилася приїжджати, інших же на кордоні між РФ і Україною розгорнули назад прикордонники.

За словами організатора фестивалю Андрія Федорка (Гобліна), від поїздки вирішили утриматися і європейські друзі. "Вийшло, що ми гуляємо такий собі український корпоратив", – жартує безжурний Гоблін.

А ще в нинішньому році багато хто замість модного в байкерському середовищі прапора конфедератів (косий синій хрест на червоному тлі) привезли з собою український прапор, а хтось навіть одяг йому в тон підібрав. Зустрічалися навіть хлопці в немодних раніше національних костюмах – червоних шароварах і гуцульських сорочках.

"За роки свого життя я навіть не замислювався над тим, подобається мені наш прапор чи ні, просто сприймав його як даність, а ось тепер, коли його бачу, переповнює гордістю. І він завжди зі мною", – каже 34-річний харків'янин Ілля.