Серед можливих суб'єктивних причин, що призвели до розриву снарядів на артскладах Міноборони під Ічнею Чернігівської області, важливим є людський фактор.
Про це в коментарі сайту "Сьогодні" розповів керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
"Цьому є як об'єктивні причини, так і суб'єктивні. До об'єктивних слід віднести величезну кількість боєприпасів, які дісталися Україні з радянських часів, в тому числі і таких, які давно вже слід було б списувати і утилізувати, так як вони становлять небезпеку. Однак завод з утилізації, наприклад, за зразком Швеції, не побудований, і це питання фактично зависло. Суб'єктивні це – відсутність достатнього фінансування на комплексні ремонти та удосконалення військових складів з арсеналами, а також службова недбалість посадових осіб Генерального штабу і Міністерства оборони, так і окремих командирів", – зазначив він.
За словами експерта, на сьогодні Україні необхідна стратегічна комплексна програма вдосконалення умов зберігання на складах і арсеналах, а також будівництво заводів з виробництва сучасних боєприпасів, так і з утилізації старих, списаних і надлишкових.
"Потрібно розуміти, що процеси розмінування та утилізації боєприпасів в результаті таких масштабних пожеж, які траплялися в Україні з часів Новобогданівки, потрібно від трьох до п'яти, а іноді і до 10 років. Слід розуміти, що незважаючи на постійну і професійну роботу українським саперам НЕ завжди вистачає людського, а також матеріального ресурсу, адже ще є території, прилеглі до районів ведення бойових дій на Донбасі, де також потрібно проводити розмінування", – додав він.
Коментуючи можливі причини нової НП, Мусієнко також нагадав, що після розпаду Радянського Союзу, Україна успадкувала величезну кількість різних боєприпасів, які зберігалися на військових складах, причому "арсенали і склади часто не модернізувалися через дефіцит коштів, а системи зберігання не удосконалювалися".
"Така ситуація склалася і тому, що значна частина боєприпасів підлягала утилізації як надлишкова, або така, яка вичерпала свій ресурс, а склади де зберігалися раніше утилізовані боєприпаси підлягали б закриттю з наступною передачею їх землі і майна органам місцевої влади. Отже, навіщо виділяти кошти на те, що і так плануємо закривати?", – зазначив Мусієнко.
На думку голови Центру військово-політичних досліджень, для недопущення аналогічних НП в майбутньому необхідно вжити низку системних заходів.
"По-перше, залучити інвесторів на умовах державно-приватного партнерства, щоб побудувати сучасний, потужний завод з утилізації надлишкових боєприпасів, з огляду на міжнародний досвід, наприклад, такої країни як Швеція. По-друге, звернутися до міжнародних організацій, зокрема ООН, НАТО, ОБСЄ з проханням про надання допомоги в розмінуванні та утилізації надлишкового озброєння, в тому числі шляхом створення відповідних трастових фондів НАТО. По-третє, здійснювати поступову модернізацію умов зберігання боєприпасів на воєнних складах шляхом збільшення фінансування на відповідні цілі", – резюмував Мусієнко.
Як повідомлялося, в ніч з понеділка 8 жовтня на вівторок 9 жовтня близько селища Дружба в Чернігівській області пролунали вибухи на військовому арсеналі Міноборони України. За попередньою інформацією, вибухи сталися на технічній території складів.
Раніше в коментарі сайту "Сьогодні" ветеран зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан підтверджував, що причиною вибухів на артскладах в Чернігівській області може бути диверсія.
Детальніше про ситуацію на Чернігівщині, читайте на сайті "Сьогодні" в матеріалі "Вибухи на арсеналі під Ічнею: всі подробиці онлайн" .
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми