Агресія в Азовському морі: чому Захід зволікає з покаранням Росії

Як вирішується питання з введенням санкцій і коли він наважиться

Минуло вже майже два тижні після нападу Росії на українські кораблі в Азовському морі. Висловили підтримку Україні і засудили дії агресора практично всі провідні країни світу. Однак на цьому процес "примусу до миру" відверто загальмувався. Нові санкції проти Росії не введені. Будь-які інші дії, спрямовані на вирішення проблеми, не обговорюються – принаймні, в публічній площині. Чому – в цьому спробував розібратися сайт "Сегодня".

Українські ініціативи

Україна докладає значних зусиль на дипломатичному рівні, щоб наші західні союзники якомога швидше зробили подальші і, головне, практичніші кроки. Варіанти пропонуються найрізноманітніші.

Реклама

У середу, 5 грудня, МЗС України розповсюдив заяву до держав-підписантів Будапештського меморандуму із закликом зібратися на термінові консультації "з метою забезпечення повного дотримання зобов'язань і негайного припинення агресії Росії проти України".

А раніше президент Петро Порошенко закликав країни-члени НАТО збільшити присутність своїх кораблів у Чорному морі як стримуючого фактора для Росії. 

"Міжнародне співтовариство і об'єднана Європа повинні посилити тиск на Росію. Нам потрібна сильна, уніфікована, недвозначна реакція щодо агресивної поведінки Росії", – зазначив глава держави.

Однак експерти серйозно сумніваються, що Захід прислухається до закликів України і піде на кроки, які Кремль може розцінити як прямий силовий тиск.

Реклама

"На те, щоб направити кораблі до Керченської протоки, Захід не піде. Це занадто великий ризик прямого військового зіткнення з Росією. Тому, хотілося б нам цього чи ні, але прямої військової підтримки подібного роду не буде", – зазначає політолог Володимир Фесенко.

Таким чином, на що можна розраховувати Україні на сьогодні – то це на посилення санкцій по відношенню до агресора. Але і тут все не так просто.

Як затверджують санкції в США

Правовою базою санкцій проти Росії в США є укази президента і закони, затверджені Конгресом.

Управління з контролю за іноземними активами, що входить до складу Мінфіну, формує пропозиції щодо включення до санкційних списків тих чи інших осіб, компаній. Після чого міністр фінансів за погодженням з держсекретарем включає ці пропозиції до списків чи ні.

Реклама

"У США політичне рішення може бути досить оперативно прийнято на рівні президента. І потім вже це питання виконавчої влади щодо розширення списку осіб, проти яких будуть санкції", – зазначила в коментарі "Сегодня" голова Української фундації безпекових студій Юлія Каздобіна.

Стосовно Конгресу, то американські законодавці також мають можливість оперативно реагувати на виклики.

"У США 70% конгресменів і сенаторів – це юристи, – розповів сайту "Сегодня" експерт з питань зовнішньої політики і політики безпеки Майдану закордонних справ Олексій Куропятник. – Вони постійно консультуються з неурядовими організаціями та постійно працюють над новими санкціями, не чекаючи, що ось прямо зараз, негайно вони їх введуть. Розробляють різні варіанти різного ступеня "тяжкості" для Росії. І прораховують, як введення цих санкцій вплине на економіку США. Це постійний, безперервний, перманентний процес.

За словами експерта, маючи вже готові, прораховані варіанти реакції, американська влада може їх в разі потреби без зволікання використовувати.

Як затверджують санкції в ЄС

У інших наших стратегічних партнерів – Євросоюзу – ситуація з прийняттям рішень, можна сказати, прямо протилежна. Для прийняття рішення про введення санкцій необхідно консенсусне рішення всіх країн-членів ЄС.

"У кожному конкретному випадку своя конфігурація прийняття рішень. Основний принцип такий: повинні дати згоду всі країни. Причому, якщо, припустимо, в якійсь країні ЄС парламент цієї країни вирішить, що рішення не відповідає національним інтересам, він дасть вказівку своєму уряду, і уряд виступить проти. І тоді відповідного рішення Євросоюзу не буде", – розповів Олексій Куропятник.

І якраз з консенсусом проблеми. Ще минулого тижня стало відомо, що ключові європейські країни – Німеччина і Франція - не підтримують введення нових санкцій проти Росії. У середу, виступаючи на круглому столі в Києві, посол Німеччини в Україні Ернст Райхель підтвердив цю інформацію.

"Низка країн-членів ЄС, включаючи Німеччину, вважають, що було б контрпродуктивним зараз додавати напруги шляхом накладення нових санкцій, коли напруга і так досягла значного рівня", – зазначив посол.

Коли чекати

На думку експертів, ймовірність того, що США швидше введуть санкції, набагато більше.

"Терміни введення немає сенсу прогнозувати. Це залежить від української дипломатії, як вони проводитимуть переговори, і від доброї волі західних лідерів. Але, наскільки мені відомо, в США вже готовий пакет санкцій, які Трамп може підписати, стосовно нафтогазової сфери. Я не виключаю, що наразі, поки ми з вами розмовляємо, Трамп може підписувати указ. Стосовно Євросоюзу, то я б не робив тут прогнозів. Європейці самі страждають від уже введених ними санкцій, вони зазнають мільярдних збитків. Тому ситуація складна", – зазначив політолог Віталій Бала.

Такої ж думки дотримується і Володимир Фесенко.

"Думаю, Євросоюз, найімовірніше, обмежиться продовженням санкцій, які були введені ще 2014 року. Плюс ще можуть бути персональні санкції проти людей, які причетні до цього інциденту. І все. Більше ніяких практичних заходів або дій вжито не буде", – вважає політолог.

Також, на його думку, триватимуть переговори в рамках нормандського формату, однією з цілей яких буде звільнення захоплених українських моряків.

"Але, на мій погляд, якесь рішення питання звільнення, а скоріше, обміну моряків відбудеться вже після президентських виборів в Україні. Як зрозуміло з риторики Путіна, на жодні "подарунки" для Порошенка він не піде. І якщо вирішить питання з моряками – а я думаю, що вирішить – то після виборів", – сказав політолог.

Читайте також:

Реклама на segodnya.ua Реклама
Всі новини
Останні новини
Показати ще
Реклама на segodnya.ua Реклама
Говорить президент України
Більше заяв Зеленського
ЗСУ: головне
Докладніше
Війна в Україні з космосу
Більше новин
🙏 Keep Calm
Допомога під час війни
Більше новин
Хроніка обстрілів
Більше про це
У пошуках роботи
Знайти своє місце!
🏠 Квартирне питання
Новини нерухомості
🚘 Актуалка для автовласників
Що ще нового?
"Разом нас багато"
Нас не подолати
⚽ Фан-сектор
Вболівай за футбол!
Be in Techno Trends
Слідкуй за новинами
⭐ Срачi прибули
Більше скандалів
🔮 Прогнози та гороскопи
Що ще кажуть зірки?
Герої не вмирають!

Позивний “Депутат”... Сергій Компанієць - старшина роти 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. Воював на передовій з 2014 року. Хлопці називали 47-річного старшину батьком, бо він допомагав і вчив кожного. Загинув у бою під Ізюмом, прикриваючи побратимів. Його 16-річний син пішов вчитись у військовий коледж…

Історія героя
статистика
Курс криптовалюти сьогодні

Валюта

Ціна, usd

Bitcoin (BTC)

61946.79

Bitcoin Cash (BCH)

313.22

Binance Coin (BNB)

406.51

Ethereum (ETH)

3415.57

Litecoin (LTC)

84.7

ЗАПРАВКИ
Паливо сьогодні
95+
95
ДП
ГАЗ
51,50
49,52
50,69
27,61
51,90
49,90
50,90
27,89
53,05
51,38
51,63
27,56
53,50
51,50
51,50
28,21
53,99
52,49
53,99
28,48
56,99
54,99
54,99
28,97
56,99
54,99
54,99
28,98
57,88
54,39
54,49
28,65
58,99
56,99
55,99
28,98
-
48,90
49,01
27,00
Наша економіка
5 головних цифр
1
Споживча інфляція Споживча інфляція
18%
2
Облікова ставка Облікова ставка
25%
3
Офіційний курс євро Офіційний курс євро
29,7 грн
4
Офіційний курс долара Офіційний курс долара
29,25 грн
5
Міжнародні резерви Міжнародні резерви
$22,8 млрд
Знати більше💡
Валюта
Курс гривні сьогодні

Валюта

Ціна (грн)

Долар США ($)

38.05

Євро (€)

41.2

"Ми з України"
Наш плейлист

PROBASS ∆ HARDI

"Доброго вечора"

PROBASS ∆ HARDI

Макс Барських

"Буде весна"

Макс Барських

Олександр Пономарьов

"Україна переможе"

Олександр Пономарьов

Антитіла

"Топити за своє"

Антитіла

ТНМК и Kozak System

"Мамо"

ТНМК и Kozak System
Співаймо разом!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти