Катерина Степаненко
редактор Велике підприємство Держагентства резерву України (Держрезерв), ГО "Комбінат "Прогрес", непомітно розташоване в одному зі спальних районів Києва, на якому побувала "Сегодня", на вигляд нагадує звичайні склади. Вони обгороджені високим парканом, через ворота в якому раз у раз заїжджають і виїжджають фури і невеликі вантажівки. Але на в'їзді і вході немає жодних табличок, крім однієї – з адресою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Як роз'яснили нам співробітники Держрезерву, жвавий рух транспорту не означає, що з держсховищ щось активно вивозять або, навпаки, завозять.
"Заробляємо гроші для держбюджету, – розповів нам заступник гендиректора "Комбінату "Прогрес" Віталій Степанов. – Частина порожніх складів тимчасово здається в оренду комерційним структурам, це їх транспорт ви бачите. Але на першу нашу вимогу, якщо знадобляться площі для складування додаткових запасів, комерсанти зобов'язані з'їхати. На даний момент в цьому місці зберігається три позиції з передбаченої законом номенклатури для держзапасів: м'ясні консерви, цукор і яловичина в напівтушах глибокої заморозки (нижче -25 градусів). Напівтуш залишилося зовсім небагато, оскільки за новими нормативами склади переходять з сирого м'яса на консерви. Холодильник відкривають тільки для завантаження-вивантаження або в разі ревізії – занадто дорого коштує підтримання низької температури. Тушонку або цукор зберігати простіше: вони не бояться морозів, а в сильну спеку охолоджуються за рахунок природної вентиляції. При підвищеній вологості (осінні дощі, зимова сльота) в цукрових складах включають калорифери для підсушування повітря, які працюють від автономних джерел живлення. Температура і вологість контролюється не на око, а приладами. Скільки тут зберігається припасів, не розголошується, але ряди стелажів, заставлених ящиками з консервами в металевих банках (в скляних, звісно, краще, але вони можуть розбитися при транспортуванні), що називається "йдуть за горизонт". Як і гори 50-кілограмових мішків з цукром: ми нарахували 30 рядів у висоту, це майже 6 метрів. Складують і знімають мішки з допомогою спеціальних навантажувачів".
Запаси періодично освіжаються. Наприклад, термін придатності тушонки 3-4 роки, але вже за 1,5-2 роки до закінчення терміну Держрезерв оголошує тендер на її продаж. Купити товар можуть як державні, так і будь-які приватні структури. За словами гендиректора ГО "Комбінат "Прогрес" Сергія Рубана, товар до держзапасів закладають якісний, зазвичай він потім продається за ціною не вище ринкової, тому користується попитом. На склад запаси можуть надійти тільки після потрійної позитивної перевірки: в лабораторії підприємства, в галузевому НДІ "Ресурс" і в незалежній лабораторії.
"Наприклад, у тушонки перевірка починається з тари та документів: оглядають ящики, зовнішній вигляд банок, сертифікати, – розповів нам Рубан. – Далі банку розкривається в присутності представника постачальника, перевіряється органолептика, смак, консистенція в холодному і підігрітому вигляді. Якщо результати задовольняють, товар надходить на зберігання. Але раз на півроку з контрольного штабеля банки беруть на перевірку".
М'ясо. При 25 градусах нижче нуля може зберігатися кілька років. Фото: А. Яремчук
Також Рубан додав, що в світі держрезерви йдуть від зберігання запасів в крупнокусковому вигляді (наприклад, напівтуші) м'яса до продукції глибокої переробки – консервів, брикетованого сирого м'яса в шматках. Так економічніше, адже напівтуші займають набагато більше місця, вимагають особливих умов зберігання: їх треба накривати брезентом, пінопластом, також замерзле м'ясо складніше обробляти. Крім того, м'ясо, збережене при -25-27 градусів, виморожується, втрачає у вазі. Це означає, що обсяги запасів треба перераховувати на усушку. Але зовсім відмовитися від них поки не можна – за документами часів СРСР і досі не скасованими, передбачений для зберігання певний обсяг м'яса в напівтушах. А ось заморожену сиру рибу в Держрезерві не тримають, тільки у вигляді консервів.
Держсклади серйозно охороняються воєнізованою охороною (ВОХР), щодня при передачі зміни відбувається відкриття звичайних і контрольних замків, огляд сховищ зовні і всередині. За словами Рубана, останніми роками розкрадань не було. А ось випадки псування казенного майна, на жаль, були. Щоправда, не в Києві, а на Львівщині, де протягом більше 8 років не могли утилізувати кілька десятків тонн прострочених м'ясних консервів, які почали псуватися. Хто винен, незрозуміло. Керівництво підприємства на Львівщині стверджує, що заявки на продаж, потім на утилізацію подавали своєчасно. У Держрезерві факти визнали, але обнадіяли: вже відбувся тендер, визначена компанія, яка зробить утилізацію, роботи розпочато, і до кінця року планується їх завершити. Втім, не утилізувати, а просто видати офіційно продукцію зі складу в разі війни або стихійного лиха теж проблема. Одержувачі повинні пред'явити наряд від Держрезерву на видачу. Але процедура тривала і забюрократизована, для видачі потрібно Держрезерву отримати постанову Кабміну. Зараз в Раді знаходиться законопроект №7543 "Про стратегічні резерви", покликаний її спростити, але до цього майже два роки документ припадав пилом в профільному міністерстві.
Консерви. Усередині скриньок – банки з м'ясною тушонкою. Фото: А. Яремчук
Найголовніший склад держави
Держрезерву України днями виповнилося 27 років – він був створений 1 листопада 1991 року постановою Кабміну на базі Українського територіального управління Держрезерву СРСР. 1993-го Кабмін затвердив номенклатуру необхідних запасів з більш ніж 200 позицій. Головні з них – це м'ясо і м'ясопродукти, зерно, борошно, цукор, соняшникова і вершкове масло, нафтопродукти. Також на підприємствах нинішнього Держагентства резерву України зберігаються метали і неметали, запчастини та інше майно, яке може знадобитися в разі війни або стихійного лиха. Все це розосереджено по всій Україні на підприємствах Держрезерву. Керівництво головного складу країни вважає, що перелік час осучаснити. Наприклад, голова держагентства Вадим Мосійчук запропонував закупити в запас дизель-генератори, мобільні системи очищення води і бутильовану питну воду. За його словами, це допоможе повністю укомплектувати наметові містечка, які знаходяться на складах і можуть бути розгорнуті при необхідності. Але наразі уряд рішення про такі закупівлі не прийняв. Для того щоб зрозуміти, як працює система зберігання стратегічних запасів в мирний час і як вона повинна діяти при надзвичайних ситуаціях, "Сегодня" побувала в підрозділах Держрезерву в Києві і Одесі і з'ясувала, що там зберігається і в яких випадках видається.
Резерви гігантів: під землею
Найзначніші запаси матеріальних цінностей на випадок важких часів, включаючи можливу ядерну війну, зосереджені у трьох найбільших країн світу – це США, Китай, РФ. Дані про те, що там знаходиться, строго засекречені, але, наприклад, з відкритих джерел відомо, що США мають 5-річний запас нафти. В Україні наразі триває підготовка до реалізації проекту з формування значніших запасів нафти і нафтопродуктів. Як нам повідомили в прес-службі Держрезерву, в рамках Асоціації з ЄС Україна взяла на себе зобов'язання до 2022 року сформувати мінімальні запаси нафти і нафтопродуктів, обсяг яких становитиме 2 млн т в еквіваленті сирої нафти. Обсяг обчислюється, виходячи з середнього споживання нафтопродуктів в Україні протягом 90 днів. Також на державних і приватних елеваторах і складах у всіх штатах США зберігаються десятки мільйонів тонн зерна, консервованого м'яса та інших продуктів, яких повинно вистачити мінімум на півроку для всього населення штату. Але вважається, що найбільші запаси – в КНР і РФ, причому останній вони дісталися як спадок СРСР. Сховища в цих країнах приховані під землею на багатометровій глибині в природних печерах і гірських виробках або штучних бункерах. Тобто повинні вціліти, навіть якщо поблизу вибухне атомна бомба.
У нас. Нафти в резервуарах запасено про запас згідно з нормами. Фото: прес-служба Держрезерву України
Запаси для війни
Крім цивільного держрезерву, на підприємствах якого зберігаються товари цивільного призначення, є ще й військовий, так званий мобілізаційний резерв. Те, що там знаходиться, призначене для організації оборони країни: ремонту військової техніки, відновлення залізниці і автодоріг, іншої інфраструктури, а також захисту населення при впливі зброї масового ураження. Це спецінструменти, техніка та обладнання, засоби захисту населення – дозиметри, протигази, хімзахист. Зараз більшість цього – перш за все хімзахист – утилізовано через закінчення термінів придатності. Наприклад, на складах мобрезерву зберігалися протигази для коней, корів, службових собак. Були й спеціальні сумки для перенесення немовлят і костюмчики для малюків, які за віком не можуть носити протигаз. Зараз подібне вільно продається, але коштує дорого: наприклад, сумка для немовляти – близько 10 тис. грн. Нині в Держрезерві готуються повністю переглянути номенклатуру запасів, що зберігаються, залишивши тільки найнеобхідніше.
Захистить немовляти
Одеса: зерно зберігають, борошно продають
За стратегічні запаси зерна в Одесі відповідає Куліндорівський комбінат хлібопродукції (КХП), розташований в промисловій зоні. У сусідньому з сховищем цеху підприємство виробляє борошно, але її як продукт для Держрезерву тут не зберігають: не передбачено чинною номенклатурою. Внести до неї зміни Держрезерв намагається кілька років. Наразі все вироблене на комбінаті борошно йде на продаж. Як нам розповіли на підприємстві, тутешній елеватор вміщує близько 94 000 тонн зерна. Держрезерв може заповнити весь цей обсяг, але поки такої необхідності немає, і у вільних і у вільних від держзапасів ємностях зберігають злаки для місцевого млина і тих компаній, які замовили послугу зберігання.
"Не ми є оператором закупівлі. Держрезерв через тендери закуповує зерно з умовою поставки на свої підприємства", – пояснює заступник гендиректора з економіки Куліндорівського КХП Ігор Грищук, уточнюючи, що всього в системі є десять подібних підприємств. Обсяг стратегічних запасів не розголошують – держтаємниця.
Як роз'яснив нам Грищук, запаси зберігають на елеваторі в силосах – величезних металевих ємностях. Насипний спосіб зберігання зерна, при якому були значні втрати, практично пішов у минуле. Перед тим, як запаси відправити на зберігання, все зерно ретельно перевіряють.
"Машини, що приїхали на підприємство, відразу надходять на контроль до лабораторії щодо якістю зерна, яка знаходиться прямо за в'їздом. Якщо відповідає якості – машина проїжджає на елеватор, якщо ні – їде додому", – пояснюють на підприємстві.
Зерно для Держрезерву в обов'язковому порядку проходить ще й додаткову перевірку, яку проводять співробітники НДІ "Ресурс". Після перевірки стратегічний продукт відправляють на конвеєр. Транспортер доставляє хліб до сепаратора – апарата, який відокремлює зерна від соломи, грудочок землі та іншого сміття. Таке очищення проводять кілька разів, і лише після цього зерно можна завантажувати до елеватора. До слова, висота споруди – 40 метрів, це вище 12-поверхового будинку! Тому очевидно, що завантаження йде не вручну.
Зерно. Накопичується в величезних вежах і може зберігатися 2 роки. Фото: П. Мординська
Зерно засипають до силосів з конвеєра на верхньому "надсилосному" поверсі, а вивантажують на першому. Процес повністю автоматизований, за апаратами стежать дев'ять техніків і операторів, а стан зерна перевіряють за допомогою спеціальних датчиків усередині силосів.
"Якщо починається самозігрівання продукту, що зберігається, йде зараження або відбувається щось таке, чого не повинно бути, лабораторія бачить підвищення температури, і тут же починається робота з цим зерном. Його пропускають через сепаратор, систему охолодження, домагаючись первинних показників якості", – розповів Грищук.
З огляду на специфіку роботи і близькість полів, співробітники, відповідно до санітарних норм, регулярно проводять дератизацію, тобто вживають заходів зі знищення гризунів: мишей, щурів. А ось так званих несунів – любителів поживитися на дурняк – не бояться.
"Скільки фізично можна віднести зерна – п'ять-десять кілограмів, це "цілих" 50 гривень. Але щоб його винести, потрібно пройти колег, змінного майстра, охорону, – каже наш співрозмовник. – До того ж тут цілодобова охорона, варта, по периметру камери в режимі запису працюють, є освітлення, обходи території, собаки – помічники наші".
А на ніч двері опечатують.
Термін придатності зерна – два роки, тож оновлювати запаси доводиться досить часто. Крім варіанту з продажем продукту на аукціоні і закупівлею нового, як це відбувається на інших складах, тут практикують оновлення силами самого КХП. Підприємство купує на ринку за свій рахунок зерно нового врожаю, кладе його до Держрезерву, а "старе" зерно продає або перемелює на борошно, яку потім фасують до 1-2-кілограмових пакетів і реалізовують торговельним мережам.
На підприємстві зазначають, що купити зерно на Одещині не так просто.
"Усі думають, що на півдні зерна багато, але його тут майже немає. Коли починаються жнива в регіоні, зерно відразу ж іде в порти, тому що за кордоном дуже вигідна ціна", – говорить Грищук.
Борошно. З конвеєра йде на прилавки торгових мереж. Фото: П. Мординська
Нагадаємо, нещодавно повідомлялося про підозру у службовій недбалості голови Державного агентства резерву України Вадима Мосійчука. За місцем проживання і роботи підозрюваного слідчі прокуратури міста Києва спільно зі співробітниками ГУ КЗЕ СБУ проводили обшуки. А Голосіївський районний суд міста Києва обрав міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми