Доступна трансплантація в Україні: про що мріють українські пацієнти

4 листопада 2018, 00:03

Сьогодні для того, щоб домогтися оплати лікування в закордонних клініках, українським пацієнтам нерідко доводиться пікетувати будівлі міністерств

Владислав Гутник ще не знімає захисну маску – побоюється вірусів. Сьогодні в його грудях четвертий місяць б'ється донорське серце. На пересадку їздив до далекої Індії. Зараз у нього все добре, але рік тому хлопець майже не виходив з палати Інституту серцево-судинної хірургії.

Він жив під крапельницями, оскільки його власне серце ледь билося. Важко давався кожен крок. Він терпів і мріяв про звичайні хлоп'ячі радощі – грі в футбол і бігу, їзді на велосипеді. Тепер все це йому підвладне.

"Все добре, навіть на велосипеді їздив – задишки немає ніякої, а раніше й уявити такого не міг ніколи! Було дуже важко, а зараз все нормально", - розповів він.

Сьогодні, 3 листопада, врятовані за кордоном українські пацієнти висадили "Алею життя" в пам'ять про своїх донорів. Разом з усіма, хто отримав другий шанс на життя, посадив яблуню і Ігор Остапчук, який зміг побороти рак крові. Кістковий мозок Ігорю пересадили в минулому році – рятували в Туреччині, оскільки в Україні таку пересадку не роблять.

Його шлях до одужання був тернистим – численні курси хіміотерапії, місяці в лікарні і відчай через брак грошей на трансплантацію. Щоб пересадити кістковий мозок в чужій країні, потрібно було 120 тисяч доларів. Для того, щоб отримати ці кошти від Міністерства охорони здоров'я дружина Ігоря з родичами інших тяжкохворих, які потребують лікування за кордоном, пікетувала будівлю уряду. Після декількох пікетів під різними відомствами гроші на лікування все таки виділили.

"Життя після пересадки існує. Ми дуже хочемо, щоб в Україні це впровадили, щоб була база, щоб, нарешті, МОЗ почуло людей. Вдома було б на багато легше і хотілося б, щоб це робили в Україні", - мріє дружина пацієнта Жанна Остапчук.

Сьогодні вони висадили дерева в пам'ять про своїх донорів, дякують долі за те, що вижили і вилікувалися, і мріють, що пересадка органів незабаром стане такою ж доступною і в Україні.

"Не побудована система трансплантології – є закон, але немає підзаконних актів. Немає системи інформаційної, куди б вносились дані про реципієнтів, про донорів. У нас немає реєстру реципієнтів. Ми навіть не знаємо, скільки точно людей, які потребують операцій. Сьогодні їх, за різними підрахунками, від трьох до п'яти тисяч але точної цифри їх ніхто не знає", – пояснив глава громадської пацієнтська організації "Рух за трансплантацію" Юрій Андрєєв.

Індія, Німеччина, Італія, Білорусь – ці країни найчастіше приймають українців на пересадку. Пацієнти сподіваються, що
закон про трансплантацію в Українівсе-такизапрацює,іможливістьодужатиотримаютьвсі,хтоочікуєпересадки.

Реклама

"На даний момент в Індії 17 українських пацієнтів, в тому числі дітей, чекають більше півроку донорські серця – це колосальна цифра. Цих хворих можна було б врятувати у нас, якби було оптимальне законодавство", – підсумувала кардіолог Валентина Шаповал.

Раніше ми розбирались, що заважає законно проводити трансплантацію і чому складно стати донором в Україні. РічнапотребапотрансплантаційвУкраїністановитьмайже 2000пересадокнирок,1000 -серця,1500 -печінки,600-кістковогомозку.За рівнемрозвиненостісферитрансплантологіїУкраїнапосідає останнємісцевЄвропі.

В тренді
Скільки хворих на COVID-19 буде на Великдень. Прогноз

Як повідомлялося, в Україні трансплантація органів коштує в 20 разів дешевше, ніж за кордоном

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти