Навіщо Кабмін будує фортифікації на Донбасі і що буде зі "Стіною"

Сьогодні перед початком засідання уряду прем'єр-міністр Арсеній Яценюк в черговий раз нагадав про необхідність реалізації проекту "Стіна" на кордоні з Росією. Крім того, прем'єр доручив у рамках завдань, напрацьованих президентом, Кабміном і РНБО, терміново приступити до будівництва лінії безпеки на Донбасі, для чого виділяють з резервного фонду 865 млн. гривень.

Незважаючи на те, що це два різних проекти, по суті, вони є логічним продовженням один одного. Прем'єр навіть заявив, що після відновлення контролю української влади над усією територією Донбасу фортифікаційні споруди перенесуть на кордон з Росією. Сам проект "Стіна" (Яценюк вважає за кращу назву "Європейський вал") на кордоні почали у вересні 2014 року, і вже витратили на нього 235 млн. За рахунок цих коштів, за словами Яценюка, звели лінію безпеки, а також побудували інженерні споруди та протитанкові рови.

Тепер же, слідом за визнанням Верховною Радою частині Донбасу окупованою територією, фортифікаційні споруди будуватимуть далеко від держкордону. На думку екс-заступника глави Генерального штабу Ігоря Романенка, виділення коштів для будівництва фортифікаційних споруд у зоні бойових дій – логічна відповідь на дії бойовиків, а й про зміцнення кордону з Росією ніхто не забуває.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Є два напрямки. В першу чергу, гроші з резерву виділяють на обладнання фортифікаційних споруд по лінії розмежування, де бойовики створюють довготривалі опорні пункти. Розмова йде і якраз про відповідні інженерних обладнаних точках з нашого боку. А ось зміцнення кордону з Росією – це у другу чергу", – пояснив Романенко у коментарі "Сегодня.ua".

Експерт вважає, що і на кордоні з таким агресивним сусідом, як Росія, подібні фортифікаційні споруди зайвими не будуть, хоча і визнає, що про їх максимальної ефективності можна говорити тільки в мирний час.

У свою чергу спікер АТО Анатолій Стельмах підтвердив, що бойовики зміцнюються на завойованих позиціях, але про фортифікаційні споруди він не чув і команди від Генштабу на їх будівництво поки не було.

"Якщо буде вказівки – будемо будувати подібні споруди. Що стосується бойовиків, то вони дійсно зводять певні фортифікаційні споруди, тільки їх навряд чи можна назвати укріпленнями, це окопи, бліндажі, блокпости, але це не якісь капітальні споруди, на зразок проекту "Стіна", – сказав Стельмах "Сегодня.ua".

Втім, на місцевому рівні військові та самі будують укріплення. Наприклад, згідно з повідомленням сайту голови Луганської ОДА Геннадія Москаля, коли у Станиці Луганській бойовики пройшли по напівзруйнованому мосту через Сіверський Донець і почали будувати опорний пункт, у відповідь українські військові просунулися вперед і стали зводити укріплення перед мостом.

Політолог-міжнародник Олександр Палій також вважає, що фортифікації зводити потрібно.

"Як показує практика, ті позиції, які добре укріплені, бойовикам взяти важче, для них це дійсно перепона. Причому, я вважаю, грошей на це потрібно виділяти більше, адже за нинішнім курсом це менше 40 млн. дол. У кращому випадку цього має вистачити для базових оборонних укріплень", – підкреслив Палій.

А ось проект "Європейський вал" з вересня вже зазнав змін після передачі від Міністерства інфраструктури до Державній прикордонній службі. За словами нового глави ГПС Віктора Назаренко, вартість проекту повинні знизити майже втричі, виходячи з оновленого кошторису в 1 млн грн на облаштування 1 км кордону, а не 3,7 млн, як раніше.

Змінили і концепцію "Стіни". Згідно з новим планом, озвученому Назаренко, облаштування українсько-російського кордону пройде в три етапи. В першу чергу, цього року планується створити систему суцільних земляних споруд (протитанкових ровів і бліндажів) і облаштувати опорні пункти для прикордонників. На другому етапі – в 2016 році – будуть розгорнуті нові прикордонні підрозділи, буде створюватися прикордонна інфраструктура. А вже в 2017-2018 роках (на третьому етапі) кордон планують оснастити сучасними засобами спостереження, сигналізації і поразки.

При цьому експерти, опитані "Сегодня.ua", в цілому скептично оцінюють перспективи реалізації "Стіни" на кордоні.

"Якщо говорити в цілому, будівництво подібної "Стіни" можна навіть назвати таким собі трендом: подібним зміцненням кордону зайнялася не тільки України, яка вже пережила агресію Росії, але і країни, яким РФ загрожує. (Протягом чотирьох років на східному кордоні Латвії планують облаштувати прикордонну смугу шириною 12 м, оснащену за останнім словом техніки – Авт.) Але, як показала практика, на сьогодні відсутні адекватні способи протидії "зеленим человечкам", і заблукалим "туристам", – вважає директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Міселюк.

У свою чергу директор Центру прикладних і політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко вважає, що "Стіну" Яценюка варто сприймати більше як брендовий проект.

"Зараз на нього немає серйозних коштів, і, я думаю, ті кошти, які виділяються для нього, підуть на будівництво фортифікаційних споруд у зоні конфлікту, а не на кордоні з Росією", – сказав Фесенко.

Політтехнолог Дмитро Раїм також вважає, що "Стіна" – брендовий проект, подібний боротьбі зі свинячим грипом часів прем'єрства Тимошенко.

"Це дуже поганий піар-проект, у нього занадто багато ризиків", – вважає він.

Тим часом, за словами глави ДПС, в минулому році проект "Стіна" почали реалізовувати в Чернігівській, Сумській та Харківській областях. Зокрема, вирили 144 кілометри протитанкових ровів, створили 90 км інженерних споруд, 37 блокпостів і 200 бліндажів, 60 км траншей і ходів, а також систему спостереження.