Європорт 2019: українські студенти відвідали найбільшу морську виставку Європи

8 листопада 2019, 09:13

Проекти, які захищали українські студенти в фіналі конкурсу "Морська справа", не менше інноваційні, ніж представлені на виставці

"Європорт" – це найбільша виставка, присвячена суднобудуванню. Вона проходить в Роттердамі – одному з найбільших портових міст Європи. Тема виставки цього року "Розумні рішення".

Реклама

У цьому році на виставку зареєструвалося 27 тис. моряків і техніків морського флоту. Серед них 30 українських студентів, переможців освітнього проекту "Морська справа". Це конкурс, який Фонд Бориса Колеснікова кілька років поспіль проводить, щоб підтримати і мотивувати талановиту молодь. Поїздка на профільну виставку – це можливість познайомитися з новинками галузі та обмінятися досвідом із іноземними колегами.

Також Фонд Бориса Колеснікова організував для студентів екскурсію у порту Роттердама – найбільшому в Європі.

"Переможці "Морської справи" – професіонали нового покоління"

Морська навігація та суднобудування рухається до автономних систем. Не дарма темою виставки цього року стали "Розумні рішення". Наприклад, на виставці представили береговий центр підтримки, що дозволяє дистанційно керувати вітрильним судном або використання автопілотів на базі штучного інтелекту на суднах.

"Дуже вражає, наскільки далеко крокує морська сфера. Багато речей, які тут представлені, я не бачив і не знав. Ми можемо підходити до стендів і нам все розповідають простою мовою. Ми підходили до морських тренажерів і мені показали, як буксир управляється і що його можна поставити на автопілот, і він сам може розраховувати відстань до перешкоди і сам її обходити. Також показали, як перемикатися на ручне управління", – розповідає Микита Глинєв, студент Азовського морського інституту Одеської національної морської академії (Маріуполь).

Реклама

Проекти, які захищали українські студенти в фіналі конкурсу "Морська справа", не менш інноваційні, ніж представлені на виставці. Умніков Микита з Одеської морської академії представив проект із автоматизації судів. Він пропонує використовувати технології блокчейна і розумних речей. Судна обладнуються датчиками і для управління потрібно кілька людей, які можуть працювати з берега. Система може аналізувати стан судна і прораховувати курс судів.

Павло Карпенко з Київського інституту водного транспорту ім. Гетьмана Петра Сагайдачного (Київ) пропонує переробляти мул після днопоглиблення річок. Сьогодні мул просто викидається на берег після днопоглиблювальних робіт, розповідає Павло Карпенко. Його можна робити паливні брикети, косметичні засоби, використовують в сільському господарстві як добриво. Якщо побудувати цех із переробки мулу, можна буде залучати інвесторів.

На самій виставці студенти змогли побачити, які технології впроваджуються сьогодні у світі, і як можна реалізувати свої проекти.

"Виставка дуже велика, тут багато всього і іноді губишся – куди спочатку піти, що побачити. Я в захваті від усього, що тут знаходиться. Оскільки я судноводій, мене найбільше вразили об'єкти, пов'язані з навігацією. Це був повністю інтегрований місток в ЖК -монітори – тобто, були зібрані основні елементи управління на одну конструкцію, що набагато спрощує роботу навігатора. Також мене здивували батареї, які можуть використовуватися на судах. При відсутності джерел живлення великі набори батарей забезпечують судно електроенергією", – поділився Ілля Капацина, студент Дунайського інституту Одеської морської академії (Ізмаїл).

Реклама

На виставці до студентів приєднався президент Фонду Борис Колесніков.

"Переможці "Морської справи" – професіонали нового покоління, які мають перетворити морську і річкову галузь в Україні. У Роттердамі вони побачили, до чого потрібно прагнути, визначили цілі та завдання. Інвестувати в молодих фахівців не просто важливо, а надважливо. Над цим зараз працює весь світ. Всі б'ються за молодь, крім нашої країни, на жаль. Я вважаю, що наш проект – дещиця того, що можна зробити для нашої молоді. Навіть за підсумками цього конкурсу у них є маса пропозицій від експедиторських компаній, судоремонтних заводів. В Нідерландах наші студенти стали частиною платформи для обміну знаннями і отримали доступ до розвитку морської кар'єри. Упевнений, переможці "Морської справи" з легкістю знайдуть собі роботу, будемо вболівати за те, щоб вони залишилися в нашій країні", – підкреслює Борис Колесніков.

"Я хотів би повернутися туди ще"

Українські студенти також побували в порту Роттердама – найбільшому в світі вузлі судноплавних ліній. Переможці конкурсу "Морська справа 2019" відвідали термінали і промислову зону, райони Еемхавен, Ботлек, Європорт і насипні території Maasvlakte і Maasvlakte-2. Студенти побачили навантаження і розвантаження контейнерів із вантажами, роботу автоматичної техніки, оглядову панораму всього порту, прибуття судів у реальному часі, а також зустрілися з співробітниками компанії EMO – найбільшого суховантажного терміналу в Європі.

"Це неймовірно великий порт. Його площа 105 кв. км. Тут величезна кількість інфраструктурних об'єктів, промислових виробництв та масштаби просто нереальні. Вантажообіг порту в рік становить близько 600 млн тонн. Це справило на мене велике враження, і я б хотів повернутися туди ще. Порти України набагато мінімалістично складені за рахунок того, що площ не так багато. Але робота налаштована на непоганому рівні навіть за європейськими мірками", – зазначає Шаміль Мустафін з Одеського національного морського університету.

Карпенко Павло має досвід ходіння в порти Новий Орлеан, Х'юстон – стратегічні порти США. І порт Роттердама його вразив.

"Порт Роттердама дійсно великий і всебічно розвинений. Я отримав масу вражень. Роттердам дійсно морське вікно в Європу. Більшість судів із Північної та Південної Америки, Азії спочатку йдуть в Роттердам – це перевалочний пункт всіх контейнерів, які потім йдуть далі в Європу", – ділиться студент.

Реклама

Порівнюючи порт Роттердама з українськими портами, можна зрозуміти, як далеко ми відстали, каже студент із Ізмаїла Ілля Капацина. Але разом із тим це дає розуміння, що треба міняти і куди рухатися.

"Найбільше мене здивувало те, наскільки організовано роботу – вона не зупиняється ні на хвилину – немає простоїв, постійно є рух, а це значить, що порт працює правильно", – зазначає студент.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти