Інтерв'ю з Сергієм Льовочкіним: "Миру на Донбасі можна досягти за лічені місяці"

29 січня 2018, 07:42

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

Не продовжити особливий статус Донбасу було б помилкою, оскільки на основі цього закону здійснюється життєдіяльність прилеглих до зони конфлікту територій

У п'ятницю 26 січня в Дубаї (ОАЕ) спецпредставник Держдепу Курт Волкер і помічник президента РФ Владислав Сурков в черговий раз зустрілися звірити годинники. Це вже четвертий за рахунком раунд переговорів з моменту призначення Волкера відповідальним в США за українське питання. Але зрушень поки ніяких.

Реклама

Росія не погоджується на український варіант миротворчої місії ООН, яка може, нарешті, принести на Донбас довгоочікуваний мир. Сподіватися, що до президентських виборів в Росії, які пройдуть 18 березня, Москва піде на поступки не приходиться. А ось після виборів Курт Волкер бачить невелике вікно можливостей.

Цілих три дні перед переговорами з Сурковим Волкер провів в Києві, зустрічаючись з президентом, парламентаріями і українськими військовими. Зустрівся і з представниками опозиції, які поставили перед ним своє бачення врегулювання війни на Донбасі.

За словами одного з лідерів "Опозиційного блоку", заступник голови однойменної фракції в парламенті Сергія Льовочкіна, який свого часу зустрічався з фактично спадкоємицею Волкера Вікторією Нуланд (помічниця держсекретаря Джона Керрі), зараз Волкер і Сурков домовляються про наповнення Дорожньої карти – покрокової імплементації Мінських угод . Її, нагадаємо, лідери Нормандського формату домовилися написати і втілити в життя ще півтора роки тому. В інтерв'ю "Сегодня" Сергій Льовочкін розповів, як зміниться політика Росії після 18 березня, чим Волкер кращий за Нуланд і навіщо насправді приймався закон про реінтеграцію.

Про Донбас: "Я б не покладався на думки експертів, які не зустрічалися з Сурковим"

- Учора ввечері (24 січня – Авт.) в своєму Twitter Курт Волкер несподівано запостив фото з Вами і Юрієм Бойком. Про що розмовляли?

Реклама

- Місія Волкера – велика надія України на швидке досягнення миру. Від успіхів його переговорів з Сурковим залежить прогрес виконання Мінських угод, створення нової Дорожньої карти щодо мирного врегулювання і її реалізація. Волкер дуже глибоко розуміє проблеми, які стоять перед Україною, і дуже мотивований для реалізації своєї місії. Зі свого боку ми намагалися надати якомога більше ідей і деталей, які могли б допомогти досягти результату.

- Тобто, Ви йому представили свій план мирного врегулювання ...

- Це були скоріше фрагменти і доповнення до його плану – можливої Дорожній карті.

- Волкер розповів, про що збирається говорити з Сурковим?

- Упевнений, що зараз головне не детальне висвітлення ходу переговорів, а досягнення реального прогресу, побудова компромісу. Це складна тривала робота.

Реклама

- Але тільки в перший місяць після призначення Волкер дав з десяток інтерв'ю ...

- Курт Волкер – досвідчений дипломат, він підходить до справи виважено.

- А хто кращий, Нуланд чи Волкер?

- І Нуланд, і Волкер – досвідчені та ефективні дипломати. Кожен з них успішний у відстоюванні інтересів США.

- Але Нуланд, все-таки, була скута своєю офіційною посадою і обов'язками перед Держдепом.

Реклама

- У Торі з Куртом є спільна риса: вони професіонали, які вміють домагатися поставлених цілей.

- Українські експерти, які спілкувалися з Волкером, кажуть, що Москва готова піти на прийнятний для України мандат миротворчої місії ООН, якщо Київ виконає політичну частину Мінська в чітко обумовлені терміни.

- Це деталі можливої Дорожньої карти, які обговорюються на переговорах Волкер-Сурков, а також в Нормандському форматі.

- Тобто, Сурков щось вирішує?

- Волкер представляє Америку, Сурков – Росію. Вони представники двох держав, які допомагають вирішити кризу на Донбасі.

- Чому я так питаю, ті ж українські експерти, які зустрічалися з Волкером в Україні, кажуть, що у спецпредставника Держдепу більше поля для маневру, ніж у Суркова. Українське питання Путін взяв під особистий контроль.

- У цьому питанні я б не покладався на думку експертів, які не зустрічалися з Сурковим.

- А він збереже своє крісло після  президентських виборів Путіна 18 березня?

- Це питання внутрішньої політики Російської Федерації.

- Волкер говорив, що бачить невелике вікно можливостей для мирного врегулювання ситуації на Донбасі після 18 березня ...

- Ми сподіваємося на якнайшвидше мирне врегулювання. Переговори дуже складні, оскільки ситуація на Донбасі дуже складна. Але поза сумнівом конструкція Волкер-Сурков – найперспективніший переговорний механізм. І якщо їм вдасться швидко узгодити Дорожню карту щодо реалізації Мінських угод, миру на Донбасі можна домогтися в лічені місяці.

- Як тоді може змінитися політика Росії стосовно України після виборів Путіна?

- Результати президентських виборів в Росії в значній мірі передбачувані. Отже, якихось суттєвих змін очікувати не варто.

- Тобто, тліючий військовий конфлікт на Донбасі зі спробами щось мирно врегулювати продовжиться?

- Я не думаю, що Росія буде реалізовувати таку політику. Я вірю, що політикою Росії будуть мир з Україною, добросусідські, братерські і дружні відносини.

- Не всі в Україні поділяють Вашу думку ...

- Сотні років братерські народи жили в мирі, раптом почалася війна. Це не по Божому, це потрібно негайно припинити.

- Єдина людина, яка може зупинити війну – Путін. Але судячи з усього у нього немає такого бажання.

- Важливо, щоб українська влада прагнула досягти миру. Інакше не буде міжнародної підтримки, прогресу і руху назустріч. Бажання знайти мир, взаєморозуміння і шляхи виходу з конфлікту мають бути обопільними, потрібен ефективний міждержавний діалог на вищому рівні.

- Тобто, після 2019-го і з української сторони може щось змінитися?

- Може і раніше, будемо сподіватися.

- Давайте, напевно, повернемося до більш приземлених дат. Що буде після 29 січня, коли США оприлюднять Kremlin list – список найближчого оточення Путіна, проти яких можуть ввести санкції?

- Політика санкцій себе не виправдала. Так вважає значна кількість європейських і американських експертів і політиків. Сучасний глобальний світ влаштований так, що всі залежать один від одного не тільки політично, а й економічно, і гуманітарно. Виходячи з цього, розв'язання криз потрібно будувати на основі логіки глобального прогресу. Я, в принципі, філософськи, противник політики міжнародної конфронтації, оскільки будь-який конфлікт – це регрес. У сучасному світі всі залежать один від одного, потрібно знаходити компроміси ...

- США готуються оприлюднити Kremlin list, а в України з Росією зростає товарооборот. Тобто, ми від США і Європи вимагаємо посилення санкцій, а самі торгуємо з агресором ...

В тренді
Град, шквали, зливи і магнітні бурі: погода приготувала українцям "сюрпризи"
В тренді
Коронавірус "дав задню"? В Україні все менше нових випадків за добу (статистика)
В тренді
Карантин в Україні: до помаранчевої зони потрапила одна область

- Україні треба дружити з сусідами, потрібно торгувати з сусідами, і потрібно створювати робочі місця, заробляти податки завдяки цій торгівлі. Тоді Україна буде конкурентоспроможною і буде показувати економічне зростання, а не падіння. Ми втратили величезний ринок, майже третину вітчизняного експорту.

- Ну і підсумуємо тему Донбасу: з подивом прочитала  заяву президента Казахстану Назарбаєва, що Трамп раптом підтримав його пропозицію про перенесення переговорного майданчика по Донбасу з Мінська в Астану …

- Як ви пам'ятаєте, переговорних майданчиків було кілька: Цюріх, Відень, Женева, Мінськ, Астана (на експертному рівні), Белград, Дубаї ... Місце переговорів особливої ролі не грає, важливий результат. Будемо сподіватися, що результат буде швидким, позитивний результат.

Про політику: "Рішення про участь у виборах я для себе ще не прийняв"

 img_8483

- Ви завжди і системно виступали за дострокові парламентські вибори. Чергові повинні пройти в жовтні 2019-го і за законом за рік до них президент не може розпускати парламент. Значить, дострокових виборів вже не буде.

- Я б розглядав це питання ширше. Політика в Україні в принципі деградувала. Замість боротьби ідеологій – боротьба гасел, замість сенсу – популізм, замість знань і досвіду – горлопанство і мордобій, які ні країні, ні людям нічого не дали і не дадуть. Українці це розуміють, тому ні в кого з політиків на сьогодні немає довіри вище 10-12%. Саме тому перезавантаження влади неминуче.

- Ви будете балотуватися в наступне скликання парламенту?

- Це рішення для себе я ще не прийняв, але точно знаю, що наша політсила братиме участь у всіх виборах, які будуть проводитися – і президентських, і парламентських, і місцевих, в тому числі і на Донбасі.

- Все-таки, раніше пройдуть президентські вибори. Може, спробуєте на президента?

- Як я вже сказав, наша політсила точно візьме участь в президентських виборах. Кандидат "Опозиційного блоку", я б навіть умовно назвав його кандидатом Південного Сходу, навіть без виборців Криму та Донбасу, які традиційно нас підтримують, має шанси на перемогу. Тому ми зробимо все можливе для успіху нашого кандидата на майбутніх виборах. Відповідаючи на Ваше питання, від нашої політсили на вибори піде той, у кого будуть найвищі шанси на перемогу.

- Така вже стара політична традиція називати українські партії "проектами Льовочкіна". Вже визначилися, з ким будете об'єднуватися, і йти однією колоною на вибори? Адже якщо так подивитися, у нас розвелося багато опозиційних партій, які топчуться на одному електоральному полі .

- Я підтримаю ті політичні сили, які будуть виступати за мир і розвиток. Головне, що потрібно країні – це мир. Тому всі повинні об'єднатися навколо цієї ідеї не тільки в процесі виборчої кампанії, але що найголовніше – після закінчення. Як президентської, так і парламентської.

Що стосується передвиборчих конфігурацій, то для "Опозиційного блоку" головне – не назва, а цінності: мир, розвиток, єдність, свобода, демократія і толерантність. Це наші базові цінності, з цим ми йшли на вибори 2014 року, і люди нас підтримали. Наша виборча кампанія тоді тривала 28 днів, час показав, що ми мали рацію. За нашими опитуваннями за принципи і цілі "Опозиційного блоку" готові проголосувати третина українців і наше завдання на наступних виборах домогтися їхньої довіри. Важливо об'єднати всі здорові сили, які зможуть захистити інтереси виборців Центру і Південного Сходу. Зараз і в парламенті, і у владі в цілому, помітний перекіс, виборці Центру і Південного Сходу не представлені в достатній мірі, що не йде на користь ні країні, ні людям.

- Як на Ваш погляд може змінитися наступне скликання парламенту?

- Я переконаний, що майбутнє української політики в широкій консолідації на основі загальних цінностей. Істерія і трагедії на ґрунті політики має піти в минуле, в цьому місія нинішнього покоління політиків. Тому сподіваюся, що в новому парламенті ми побачимо нову коаліцію, яка буде виступатиме з мирним порядком розвитку країни.

- За словами соціологів, в суспільстві є запит на "українського Макрона". Ви його бачите?

- Експлуатація гострих тем, конфліктів і навіть інстинктів – основа політтехнологій, але це повинно піти, це не працює в тому, що я називаю політикою дій, коли за політиків говорять справи. Я скептично ставлюся до ідеї "макронства" в сучасній Україні. Адже будь-який "Макрон", який може з'явитися, це людина, яка ще нічого не зробила, і ми будемо сподіватися на його обіцянки щось зробити. У сучасному світі людей цінують за їхніми справами, а не обіцянками. Український виборець зараз в такому стані, коли буде оцінювати політиків за їхніми справами, а не обіцянками.

- Вже впродовж року український політикум повниться чутками про конституційну реформу, мовляв, збираються урізати повноваження президента. Чи потрібна Україні конституційна реформа і в якому вигляді?

- "Опозиційний блок" послідовно виступає за реформу Конституції. Ми вважаємо, що найефективнішою для України буде парламентська модель управління. Історично в більш ніж в 250 українських містах існувало Магдебурзьке право, як і інші форми колегіального самоврядування, починаючи від Запорізької Січі, закінчуючи міськими думами. Історично, і філософськи українцям ближче парламентська модель, адже тут ніколи не було монархії. У нинішніх реаліях в рамках парламенту досягнення ефективного компромісу виглядає для мене краще, ніж йти на поводу поглядів і амбіцій наступного президента.

Про роботу Ради: "Парламент втягнувся в виборчу кампанію і приймає передвиборчі мілітарні закони"

 pavl5578

- Напевно головною подією останніх тижнів 7-ї сесії Верховної Ради стало прийняття так званого закону про деокупацію або реінтеграцію Донбасу. Але ні деокупацією, ні реінтеграцією там і не пахне. Навіщо тоді все це? Піар заради піару?

- Цей закон ознаменував початок президентської кампанії. Влада сказала країні про те, що знову піде на вибори під мілітарними гаслами, з мілітарною ідеологією. Те, що в законі немає згадки про Мінський процес, на мій погляд, помилка. Це може спровокувати новий виток протистояння, відсуває на другий план питання миру і війни, які, на мій погляд, є абсолютним пріоритетом для української держави і суспільства. Влада заводить країну в президентську кампанію замість того, щоб займатися питаннями війни і миру. При цьому для мене очевидно, що головна парадигма влади останніх років – мілітарний псевдопатріотизм, замішаний на націоналістичних гаслах – себе зжив. Україна країна мультинаціональна, монокультурна, а найголовніше – мирна. Тому прийнятий закон і дії влади мілітарного характеру – помилка.

- Але в жовтні президент вносив закон №7163 про реінтеграцію разом із законом №7164 про продовження особливого статусу Донбасу ...

- Не продовжити особливий статус Донбасу було б помилкою, оскільки на основі цього закону здійснюється життєдіяльність прилеглих до зони конфлікту територій. Тому те, що його продовжили, ми оцінюємо позитивно. Більш того, наша фракція віддала за це голоси. Що стосується реінтеграції, наша позиція проста: будь-який законопроект, який створюється в українському парламенті, повинен наближати мир, а не віддаляти його, повинен підтримувати роботу переговірників, зокрема, Волкера і Суркова. Будь-який прийнятий закон має бути продовженням досягнутих дипломатичних компромісів. Тоді це наближає вихід з конфлікту і прокладає шлях до миру, а це головне завдання на сьогодні.

- Більшість Ваших колег по парламенту говорять, що закон №7163 був лише ширмою для продовження особливого статусу Донбасу.

- Закон про "реінтеграціїю", який прийняли в січні, потрібен був лише для одного: розставити політичні акценти для майбутньої президентської кампанії. Сумно, але парламент втягнувся у виборчу кампанію і приймає передвиборні мілітарні закони.

- А рупори Кремля кажуть, що прийнявши закон про реінтеграцію, Київ вийшов з Мінського процесу.

- Це погано і створює передумови для інших учасників Мінського процесу не виконувати Мінські угоди. Резолюція ПАРЄ, прийнята в Страсбурзі, вимагає, щоб закон про реінтеграцію був змінений і туди були включені Мінські угоди і соціальні гарантії для людей, які постраждали від війни. Всім учасникам процесу потрібно повернутися до виконання Мінська. Це не ідеальний механізм, але зараз йому немає альтернативи.

- Ще однією подією, що минаючої сесії стало внесення президентом подання на призначення нового голови НБУ. Підтримаєте?

- Ми в опозиції з 2014 року. Більше того, вперше в історії України опозиція не отримала ніяких контрольних функцій в стінах парламенту. Це дискредитація України, дискредитація української демократії і парламентаризму. Що стосується нашої позиції щодо кадрових призначень, з 2014 року ми не підтримуємо кадрові рішення влади. Для цього в Раді є коаліція. Вона повинна нести відповідальність за те, що відбувається в країні, в тому числі і за прийняті кадрові рішення. З огляду на неефективну політику НБУ за останні роки з точки зору таргетування інфляції, підтримки стабільності гривні, підходів до пруденційного нагляду ми не бачимо можливості підтримувати кандидатів від влади на посаду голови НБУ.

- Може Ваша позиція щодо антикорупційного суду відрізняється? Все-таки це вимога наших донорів і міжнародних партнерів ...

- "Опозиційний блок" послідовно підтримує необхідність проведення судової реформи. Правосуддя має стати доступним для українців. Суди в Україні мають допомагати боротися з корупцією, а не покривати її. Ми принципово підтримуємо ідею Антикорупційного суду. Більш того нами підготовлений законопроект Опозиційного блоку про Антикорупційний суд. При цьому ми пам'ятаємо, що створення Антикорупційного суду – зобов'язання коаліції, нинішньої влади перед міжнародними партнерами і донорами, відповідальність за прийняття цього закону лежить на владі.

Про тарифи: "Система не модернізувалася довгі роки, а носити газ у відрах ще ніхто не навчився"

- В першу чергу перед МВФ, який припиняє співпрацю з країнами за 8-9 місяців до проведення там виборів.

- За зовнішніми боргами України потрібно виплатити: в 2018-му році – $ 3,42 млрд, в 2019-м – $ 6 млрд, в 2020-м – $ 6 млрд, в 2021-м – $ 5,7 млрд. У цілому це $ 21 млрд. Україна не має достатніх резервів і позитивного сальдо платіжного балансу, щоб покрити такі зовнішні виплати. Не кажучи про тенденції зниження експорту. Платіжний баланс за 2017 рік був негативним, і якщо Україна залишиться без зовнішнього фінансування, то може наступити банкрутство. Тому влада змушена позичати гроші у МВФ, знаходити їх на міжнародних ринках. З цієї причини вона сильно залежить від зовнішніх кредиторів. Який вихід? Покращувати зовнішню кон'юнктуру, тобто, повернути традиційні для нас ринки країн СНД, збільшувати кількість робочих місць та економічне зростання, покращувати платіжний баланс. Якщо все це не буде виконано найближчим часом, в України не буде ніякої іншої альтернативи, крім зовнішнього фінансування, що веде до глобальної зовнішньої залежності наступних урядів.

Тому людям треба розуміти, що коли влада радісно рапортує про новий кредит, то це не історія з космосу, це стосується кожного українця через збільшення тарифів, пенсійного віку, платні медицину і освіту (в перспективі), збільшення податків. В кінцевому рахунку, через ці механізми кожен українець буде платити державні борги з власної кишені.

- Для отримання чергового траншу МВФ нам потрібно чергове підвищення цін на газ та внесення змін до вже прийнятої пенсійної реформи. Але навряд чи напередодні виборів влада піде на непопулярні рішення.

- Це не останні вимоги. Ціни на газ будуть переглядатися постійно, поки не дійдуть до рівня покриття реальних витрат, а вони великі. В першу чергу на транспортування, оскільки система не модернізувалася довгі роки, а носити газ в відрах ще ніхто не навчився. Те ж стосується і електрики. Щоб зменшити витрати і, відповідно, щоб люди менше платили, потрібні інвестиції в модернізацію. Це штука дорога і інвестиції приходять лише в стабільну економіку. Для того, щоб в українській сім'ї зменшився рахунок за оплату комуналки, потрібна модернізована інфраструктура, ефективне енергозбереження. А для цього потрібен мир, без миру не буде інвестицій. Наріжний камінь приходу інвестицій – мир, поки йде війна не буде ні розвитку, ні поліпшення життя.

- Ну і закінчимо наше інтерв'ю питанням про "Північний потік-2". Разом з "Турецьким потоком" вони поставлять нашу ГТС на межу виживання. Та, що вже там, з їх запуском нашу трубу можна буде розібрати на металобрухт .

- Росія обійшла Україну з обох боків. По-перше, двома "Північними потоками": перша нитка вже побудована, по другій нитці найближчим часом можуть бути отримані відповідні дозволи Німеччини. Але більшу проблему зараз становить "Турецький потік", який пройдено більш ніж на 700 км, і швидше за все, теж буде запущений. "Турецький потік" і два "Північних" можуть знизити обсяг прокачування через українську ГТС нижче рівня собівартості утримання труби. Україна втратить мільярди доларів на транзиті. Все це результат війни і невірної стратегії керівництва "Нафтогазу".

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти