Крістіна Зеленюк
політичний оглядач В Києві 29-30 липня відбувся перший раунд консультацій з Іраном щодо збитого в січні в небі над Тегераном літака МАУ рейсу PS752. Довгий час офіційний Тегеран затягував старт перемовин з Києвом і іншими країнами, громадяни яких загинули в цій жахливій авіакатастрофі. Не хотів Іран передавати на розшифровку і бортові самописці, поки в липні, нарешті, їх не відправили до Парижа на незалежну експертизу.
Нагадаємо, що в авіакатастрофі українського Boeing рейсу PS572 загинули 167 пасажирів і дев'ять членів екіпажу: 11 громадян України (серед них 9 членів екіпажу), 82 громадяни Ірану, 63 – Канади, 10 – Швеції, 4 – Афганістану, по 3 – Німеччини і Великої Британії. На четвертий день після трагедії, 11 січня, Тегеран (Корпус вартових ісламської революції) офіційно визнав, що випадково збив український Boeing. До цього Іран заперечував свою причетність, хоча Канада, Велика Британія і Австралія давали чіткі меседжі, що літак був збитий іранською ракетою "земля-повітря".
За словами заступника міністра закордонних справ України Євгена Єніна, який безпосередньо бере участь у перемовинах з іранською стороною, до січня 2021 року Іран має надати проміжний звіт результатів технічного розслідування. Проте в МЗС не приховують, що готові йти і до Міжнародного суду. В інтерв’ю сайту "Сьогодні" Євген Єнін розповів, коли може відбутися наступний раунд перемовин з Іраном, про які компенсації йдеться і чого Україна вимагає від Тегерану.
- Розкажіть, будь ласка, чим завершився перший раунд перемовин з Іраном щодо компенсацій за збитий пасажирський літак МАУ рейсу PS752 над Тегераном?
- Насамперед цей раунд нарешті відбувся. Хотів би нагадати, що ми закликали іранську сторону до переговорів із самих перших днів після того, як сталася катастрофа. Це був початок січня цього року. Ми чотири рази направляли дипломатичними нотами пропозиції розпочати переговори. І лише зараз іранська сторона на них погодилася. Само по собі це вже є дуже добрим знаком.
Ми розпочали переговори на базі двох міжнародних конвенцій, членами яких є, як іранська сторона, так і Україна. Зокрема йдеться про Чиказьку і Монреальську конвенцію. Крім того, частиною наших переговорів було також застосування Угоди про міжнародно-правову допомогу в кримінальних справах між двома державами. Ми дуже довго говорили і ставили наші запитання. Нас дуже хвилює, що насправді сталося тієї жахливої ночі над Тегераном. До того моменту, поки ми не будемо мати всю правду, всю об’єктивну картину, поки ми не побачимо, що іранська сторона провела об’єктивне, неупереджене технічне розслідування, що дозволить виробити заходи для посилення безпеки польотів цивільної авіації у всьому світі, а не лише в Ірані, з тим, щоб в жодній іншій точці світу будь-яка людина не змогла так само збити літак за допомогою систем протиповітряної оборони. Іранська сторона обіцяла забезпечити його проведення.
Крім того, ми говорили про притягнення винних до відповідальності, від першої людини, яка натиснула на кнопку, до тих людей, які були відповідальні за організацію системи безпеки, тих людей, які відповідали за координацію взаємодії цивільного і військового секторів. Нагадаю, що іранська сторона буквально за декілька годин до вильоту нашого літака ввела підвищений стан протиповітряної безпеки. Це означає, що всі заходи безпеки стають набагато жорсткішими і місця для помилок стає все менше і менше.
- Вже сам факт проведення таких перемовин у Києві можна вважати великим проривом. Чому до цього Іран тягнув з перемовинами?
- Ми б не хотіли заглиблюватися в причини того, що було. Я налаштований дивитися в майбутнє. У мене немає жодних ілюзій чи завищених оцінок від результатів вчорашніх (30 липня. – Авт.) переговорів. Ми почали говорити – це вже добре. Ми чітко позначили іранській стороні свої вимоги. Нагадаю, це: а) забезпечення об’єктивного і прозорого розслідування; б) прийняття міжнародно-правової відповідальності іранською стороною за збиття українського літака; в) надання гарантій неповторення аналогічних інцидентів в майбутньому; г) забезпечення гідного рівня компенсацій, як родичам загиблих, так і авіакомпанії МАУ, і державі Україна. Ми все це вчора дуже детально довели до іранської сторони. Мушу визнати, що іранська сторона гідно поводила себе і підтвердила свою готовність чітко дотримуватися всіх зобов’язань, взятих нею в рамках відповідних міжнародних конвенцій. Ми запланували продовження нашого переговорного процесу там, де ми будемо говорити про всі ці речі, які я щойно згадав, більш глибоко. Ще раз наголошую, що до того моменту, поки ми не знатимемо всієї правди, всієї об’єктивної картини, яка сталася тієї жахливої ночі, вести мову про конкретний розмір компенсацій наразі виглядає дещо зарано.
- На консультаціях Україна представляла інтереси всіх країн, громадяни яких загинули в катастрофі. Чому не було представників інших країн?
- Хотів би сказати, що вчора відбулися двосторонні переговори з іранською стороною. Нам є про що поговорити з ними. Крім того, згідно з тими домовленостями, які ми маємо з іншими потерпілими державами, ми представляли цю групу як спікер. Представники всіх цих держав вчора приєдналися до нас у форматі телеконференції і окрему сесію ми присвятили саме узгодженню нашого діалогу в багатосторонньому форматі.
- Коли відбудуться наступні раунди перемовин з Іраном і де? Знову в Києві? Чи братимуть участь представники інших країн, громадяни яких загинули у катастрофі?
- По-перше, ми активно працюємо і координуємо нашу позицію з іншими потерпілими державами. Ми поставили іранській стороні цілу низку запитань. Як тільки іранська сторона буде готова надати нам зазначену інформацію, вона просигналізує і ми, я сподіваюся, досить швидко і оперативно узгодимо наступну дату і місце перемовин.
- Ви вже сказали, але я ще раз уточню. Йдеться про компенсації не тільки родинам загиблих, а й авіакомпанії?
- Як експертів до складу української делегації ми долучили представників МАУ, які теж мали змогу заявити про свою позицію. Іранська сторона підтвердила свою готовність компенсувати шкоду, в тому числі і авіакомпанії.
- Чи вказала іранська сторона часові проміжки, протягом яких має завершитися розслідування? Чи встановлює такий дедлайн міжнародне право?
- Міжнародне право містить вимогу про те, що якщо та чи інша держава, яка проводить технічне розслідування, не встигла завершити його протягом календарного року, вона зобов’язана зробити проміжний звіт. Хотів би нагадати, що у випадку з катастрофою рейсу MH17 технічне розслідування тривало майже півтора роки.
- Тобто в січні наступного року має бути проміжний звіт?
- Так, безумовно.
- В якому разі ми звертатимемося до Міжнародного суду? Йдеться про один позов від України чи про колективний від всіх країн, громадяни яких загинули у катастрофі?
- На сьогодні ми повністю зорієнтовані на проведення двосторонніх переговорів. До того моменту, поки ми відчуватимемо, що можемо досягнути врегулювання за допомогою двосторонніх механізмів, ми це робитимемо. А час покаже. Саме таку послідовність встановлює міжнародне право.
Нагадаємо, довгий час Іран не передавав "чорні скриньки" на розшифровку та тягнув з початком перемовин з країнами, громадяни яких загинули в авіакатастрофі:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми