Крістіна Зеленюк
політичний оглядач 56-та конференція з безпеки, що пройшла в Мюнхені, ще більше розділила союзників по обидва боки Атлантики. До третього дня офіційний слоган зустрічі westlessness (беззападність) плавно переріс в lose (r) ness (слабкість і нездатність що-небудь вирішити). Поки держсекретар США розповідав, що Захід перемагає, президенти Франції і Німеччини критикували Америку і закликали до нового стратегічного діалогу з Росією. Поки президент Естонії і глава польського МЗС говорили про російську загрозу, яку в Парижі або Римі просто не помічають, організатори Мюнхенської конференції публікують у себе на сайті проросійський план "12 кроків припинення війни на Донбасі" . Причому після піднятого галасу і скандалу, в який втрутилися американці, вони його видалили, але варто було української делегації покинути Мюнхен, як документ знову з'явився на сайті конференції. Однак, як то кажуть, критикуєш – пропонуй. Але офіційний Київ, на жаль, знову мовчить.
Перевірка сміхом
Для Володимира Зеленського участь у Мюнхенській конференції з безпеки, яка проходила з 14 по 16 лютого, стало першою. У баварську столицю він прилетів 14 лютого ввечері і навіть встиг сфотографуватися з засновником Facebook Марком Цукербергом. Втім, як і Віталій Кличко, який також був у числі запрошених. Виступ Зеленського в графіку поставили на полудень 15 лютого, відразу після Майка Помпео і Еммануеля Макрона, правда, не в основному залі. Чи то організатори так вирішили, чи то українська делегація. Але помилки Давосу врахували: для спічу Зеленського вибрали невеликий зал, він був заповнений весь, декому навіть не вистачило місця.
Українського президента прийшли послухати американські сенатори, колишня держсекретар США Мадлен Олбрайт, багато європейських експертів і дипломатів. Росію в своєму спічі Володимир Зеленський згадав двічі (в контексті українців-заручників у Криму і на території РФ і роздачі російських паспортів на непідконтрольних територіях Донбасу). Але ключові для європейців меседжі прозвучали.
"Я хочу звернути вашу увагу, що не зовсім коректно говорити "війна в Україні". Це – війна в Європі. І вона разом з анексією Криму вже триває стільки ж, як і Друга світова війна – уявіть собі", – сказав Зеленський.
Після офіційної заяви, яка тривала 20 хвилин, дискусія із Зеленським продовжилася в форматі Q&A (сесія запитань-відповідей) з міжнародним кореспондентом CNN. Природно, центральною темою став скандал з імпічментом, приводом для якого послужив липневий телефонний дзвінок Трампа Зеленському. Український президент пожартував, що коли був актором і продюсером, у нього була заповітна мрія стати популярним в Америці і отримати Оскар. "Тепер я популярний в Америці", – сказав Зеленський, додавши, що все, що відбувається, нагадує йому мильну оперу "Санта-Барбара".
В Україні тим часом не вщухав скандал навколо проросійського плану "Дванадцять кроків до більшої безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні". Документ, який півроку готували колишній міністр закордонних справ РФ Ігор Іванов, гендиректор Російського ради з міжнародних справ Андрій Кортунов, колишній перший заступник голови СММ ОБСЄ в Україні Олександр Хуг та інші українські, американські та європейські експерти, опублікували на офіційному сайті Мюнхенської конференції. Більш того, в день відкриття конференції в роздрукованому вигляді його роздавали в кулуарах "Баварського двору" (п'ятизіркового готелю Bayerischer Hof, де традиційно проходить конференція). Сам Зеленський згадав про нього, сказавши, що неприйнятно за спиною України писати якісь плани. Офіційно висловився і український МЗС, мовляв, це приватна ініціатива окремих експертів, яка не враховує офіційну позицію Києва.
Сказали своє слово і американські дипломати в спеціальній статті Atlantic Council. Серед підписантів – колишні посли США в Україні Марі Йованович, Вільям Тейлор, Стівен Пайфер та багато інших. Вони відзначили, що "12 кроків" місцями повторюють тези Кремля, кажучи про "конфлікт в Україні та навколо неї". Через пару годин після публікації цього плану на офіційному сайті конференції його зняли. Але варто було українській делегації увечері 15 лютого виїхати з Мюнхена, як новина з цим документом знову з'явилася. Офіційної позиції Києва на це ще не було.
Друга "зрада"
Відкриваючи український ланч, який вже четвертий рік поспіль на полях Мюнхенської конференції з безпеки організовує Фонд Віктора Пінчука, глава Мюнхенської конференції з безпеки, німецький дипломат Вольфганг Ішингер порівняв Зеленського з політичною рок-зіркою. Сам Зеленський майже точнісінько так повторив те, що сказав на майданчику Мюнхенській конференції. З тією лише різницею, що він вперше заявив про ідею спільних патрулів на Донбасі (куди увійдуть українці, ОБСЄ і представники тимчасово окупованих територій), які зможуть підготувати регіон до проведення місцевих виборів. Заява одразу ж підірвала соцмережі, мовляв, це здача українських інтересів.
Відповідаючи на питання кореспондента сайту "Сьогодні" в Мюнхені, чи увійдуть до складу спільних патрулів бойовики, глава українського МЗС Вадим Пристайко відповів, що ця ідея обговорювалася з самого початку Мінська.
"І ця тема викликала, м'яко кажучи, бурхливе обговорення, наскільки ми можемо допустити бойовиків, або як би ми їх не назвали, щоб вони брали участь в цих патрулях. Історія показує, включаючи і хорватський досвід, що рано чи пізно схожий механізм був застосований. Він не ідеальний, були і трагічні випадки під час такого патрулювання. Ми знаємо, як зробити так, враховуючи досвід Хорватії, щоб можна було вийти на рішення, яким чиномув першу чергу забезпечити безпеку на цій території до того рівня, щоб можна було провести вибори", – відповів Вадим Пристайко.
Дійсно, ідея спільних патрулів, як і створення перехідних адміністрацій, куди також можуть увійти представники тимчасово окупованих територій, українці і міжнародні спостерігачі, з'явилася кілька років тому. Сайт "Сьогодні" вже писав, що про неї знову заговорили німці і французи під час зустрічі лідерів "нормандського формату" в Парижі 9 грудня. Однак Кремль, за інформацією джерел сайту "Сьогодні", на це не погодився.
Незважаючи на офіційний відхід поки ще помічника Путіна Владислава Суркова від українського напрямку, 16 лютого його політолог Олексій Чеснаков написав статтю "Мінські угоди: підсумки п'яти років реалізації та перспективи на майбутнє", в якій слабо оцінив перспективи реалізації Мінських домовленостей. Максимум, на що розраховують в Росії, – це зрушення в гуманітарному плані.
Що думає розділений Захід?
Незважаючи на те, що в офіційному звіті Мюнхенської конференції з безпеки про Україну і російську агресіїю згадок було зовсім мало, в своїх виступах з топ-майданчика "Баварського двору" всі так чи інакше говорили про Україну та Росію. Причому, на шостий рік російської агресії Захід щодо цього став ще більш розділений.
Європа не хоче вступати у відкритий конфлікт з Росією через Україну. А США занадто зайняті внутрішніми проблемами, з головою занурившись в президентську виборчу кампанію. Німеччина, учасник "нормандського формату", також зайнята пошуком наступника Ангели Меркель. Тому прихильників ідеї Еммануеля Макрона про нову раздрядку з Росією і створення європейської архітектури безпеки, яка включатиме і Москву, все більше.
Поки деякі країни Європи борються за лідерство і біжать марафон до Москви, в опозиційному таборі – країни Балтії і Польща. Президент Естонії Керсті Кальюлайд в Мюнхені заявила, що на Донбасі "не заморожений, а забутий конфлікт, тому що багато в Європі хочуть про нього забути". А польський міністр закордонних справ Яцек Чапутович справедливо зауважив, що такі країни, як Франція та Італія, не відчувають російської загрози, тому що не мають з нею спільного кордону.
У бесіді з кореспондентом сайту "Сьогодні" в Мюнхені польський міністр закордонних справ взагалі запропонував переосмислити "нормандський формат", оскільки він не включає ЄС і США.
"Окреме питання – це "нормандський формат". До тих пір, поки він корисний, ми (Польща. – Авт.) це підтримуємо. Але ми не частина цього формату. Євросоюз не частина цього формату. США і Великобританія не частина цього формату. Може тоді настав час переосмислити "нормандський формат"? Думаю, міжнародне співтовариство розгляне українську позицію про це. Якщо це корисно, окей, це може бути імплементовано, особливо, якщо це допоможе досягти головної кінцевої мети. ЄС, як інституція, повинен бути більше втягнутий в цей процес. Франція і Німеччина важливі країни ЄС, але вони не представляють ЄС та інші країни. Подивимося, як будуть розвиватися події, але ми (Польща. – Авт.) готові підняти це питання разом з ЄС", – сказав глава польського МЗС.
Про перезавантаження переговорного формату щодо Донбасу і Мінських домовленостей говорив і сам Зеленський. Тези про це звучали в Берліні і Парижі. Однак Москва на це не погоджується. Кремль влаштовує мінський статус-кво. Київ стоїть на проукраїнських позиціях. Тому "Париж-2" в квітні в Берліні виглядає більш ніж туманно.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми