Кінець бойкоту: чому українська делегація повертається в ПАРЄ

18 січня 2020, 07:23

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

У ПАРЄ та інших міжнародних організаціях Україна має постійно і наполегливо ставити питання про виключення Росії

/ Фото: Getty Images

Українська делегація повертається в ПАРЄ. У четвер ввечері 16 січня Верховна Рада проголосувала постанову про участь нашої постійної делегації в роботі щорічної сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи 2020 року. На знак протесту проти повернення російської делегації, вперше з 1996 року українські парламентарі бойкотували осінню сесію ПАРЄ (з 30 вересня по 4 жовтня 2019 року). Проте вже 27 січня ми підтверджуємо нашу участь в роботі зимової сесії. Одне з головних питань, яке українська делегація порушуватиме, – заперечення повноважень російської делегації.

Реклама

Українська делегація їде на зимову сесію ПАРЄ, яка проходитиме з 27 по 31 січня в Страсбурзі. Рішення підтримала Верховна Рада. Таким чином, бойкот України сесій ПА проти повернення російської делегаціїзакінчено.

"Будемо об'єднуватися з партнерами, друзями і переконувати опонентів, щоб допомогти Раді Європи вийти з кризи і повернутися на шлях дотримання власних цінностей. Наша делегація повинна їхати до Страсбурга, щоб боротися там за Україну і європейські цінності для самої Ради Європи. Ми усвідомлюємо, що там буде нелегко. Але у нової делегації є нова стратегія і конструктивна програма дій на зимову сесію ПАРЄ", – написала у своєму Facebook голова постійної делегації ВРУ в ПАРЄ Єлизавета Ясько.

Вперше за 24 роки членства в Раді Європи українська делегація вирішила не їхати на осінню сесію ПА. Київ пішов на демарш на знак протесту проти безумовного повернення російської делегації до роботи в ПАРЄ, без виконання Москвою резолюцій Організації по Криму і Донбасу. До бойкоту частково приєдналися делегації Грузії, Литви, Латвії, Естонії та Польщі.

Реклама

Після анексії Криму та подальшої інтервенції на Донбас Росію позбавили права голосу, участі в спостережних місіях і керівних структурах ПАРЄ. Епопея з поверненням російської делегації до роботи в ПА, про яку докладно писав сайт "Сьогодні", тривала два роки. Москва постійно шантажувала Раду Європи несплатою своїх членських внесків. До літа 2019 року борг Росії перед РЄ досяг 88 млн євро. Сплату членських внесків Кремль зупинив в 2017 році. Якщо впродовж двох років країна-член РЄ не виконує свої фінансові зобов'язання, її можуть виключити з Організації. І в червні минулого року Росії загрожував дедлайн.

Різко проти такого сценарію виступила низка європейських країн через те, що наче виключення Росії з РЄ відріже росіянам шлях захисту своїх прав в ЄСПЛ. У червні ПАРЄ проголосувала резолюцію, якою внесла поправки до регламенту щодо обмеження санкцій механізму, виключивши можливість позбавляти будь-яку делегацію права голосу. Таким чином російську делегацію повернули в ПАРЄ, закривши очі на порушення Москвою основоположних принципів РЄ. Все це проходило під час головування Франції в Раді Європи.

В інтерв'ю сайту "Сьогодні" віцепрем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба(під час повернення Росії в ПАРЄ був постпредом при РЄ) і колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін говорили, що українська делегація і дипломатія зробили все, щоб унеможливити повернення Росії в ПАРЄ. Однак для більшості європейських країн присутність там Росії, щоб показати видимість діалогу, виявилася вищою за наріжні засади і цінності, на яких була заснована Рада Європи.

Участю у зимовій сесії, яка стартує 27 січня в Страсбурзі, ми відновлюємо свою роботу в ПА. До того ж, за словами членів української делегації в ПАРЄ, якщо ми не подамо на затвердження склад своєї делегації в січні, то наступна така можливість у нас з'явиться тільки через рік. У "Слузі народу" таке рішення схвалили. За словами Ірини Верещук, потрібно повертатися в ПАРЄ, бо надто велика честь Росії самій там ходити і пояснювати ситуацію без української позиції. До того ж, нещодавно Володимир Зеленський призначив нового постійного представника України при Раді Європи – двічі міністра закордонних справ Бориса Тарасюка.

Щоправда, опозиції не сподобалося рішення більшості повернутися до роботи в ПАРЄ. За словами колишнього керівника української делегації, нардепа від "ЄС" (половина фракції утрималася під час голосування за рішення про повернення української делегації в ПАРЄ) Володимира Ар'єва, якщо і їхати в ПАРЄ, то тільки щоб поставити під сумнів повноваження російської делегації, депутати якої були обрані голосами жителів окупованих територій (зокрема, анексованого Криму).

Реклама

Члени української делегації в ПАРЄ підтверджують, що порушуватимуть це питання. Особливо з огляду на рішення Венеціанської комісії від 6 грудня, яким за ПАРЄ визнається право в окремих випадках застосовувати санкції проти російських депутатів, обраних за партійними списками, тільки через факт голосування за них у Криму.

На думку експертів, рішення Ради повернути українську делегацію в ПАРЄ цілком очікуване. За словами виконавчого директора Центру глобалістики "Стратегія XXI" Віталія Мартинюка, на кінець вересня 2019-го після позачергових парламентських виборів повноваження попереднього складу української делегації в ПАРЄ були припинені, а новообрана делегація чи то не зорієнтувалася, то чи не встигла подати на затвердження новий склад , який не був включений до складу ПАРЄ.

"Цей час було використано для консультацій, які, як зараз видно, підтвердили необхідність відновлення роботи української делегації в ПАРЄ, що є правильним рішенням. По-перше, відсутність делегації не дозволяє впливати на процеси в ПАРЄ і говорити про окупацію Росією українських територій, порушення там прав людини і активно протидіяти російській делегації, а також домагатися покарання Росії з боку ПАРЄ. Голос України повинен звучати в усіх міжнародних організаціях, на всіх міжнародних майданчиках. По-друге, метою роботи української делегації має бути виключення Росії, якщо не з ПАРЄ, то з процесів ухвалення рішень там, наскільки це можливо. По-третє, українська делегація повинна активно працювати зі своїми партнерами в ПАРЄ і все більше переконувати інші країни у свій бік", – сказав сайту "Сьогодні" Віталій Мартинюк.

У той же час, за словами експерта, діяльність української делегації повинна бути гнучкою і активною, влаштовувати демарші на засіданнях, де порушуються принципи міжнародного права і принципи ПАРЄ, де російська делегація намагається "легалізувати" свої злочинні агресивні дії (окупацію українських територій), де присутні представники окупованих територій в статусі іншому, ніж громадяни України і т.ін.

"У ПАРЄ, як і в інших міжнародних організаціях, Україна повинна постійно і наполегливо ставити питання про виключення Росії, як держави, яка порушила і продовжує порушувати міжнародне право, права людини, і ігнорує його, позбавивши його пріоритетності над національним правом. Це не Україна не повинна бути в ПАРЄ, а Росія повинна залишитися за її межами, як міжнародний злочинець", – підсумував Віталій Мартинюк.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, як в ПАРЄ в жовтні 2019 року зірвали виступ російської делегації.

Реклама

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти