Мобільний зв'язок під прицілом Ради: що буде з законом, згідно з яким телефони без IMEI будуть заблоковані

Новий український парламент пропрацював лише тиждень, але народні депутати вже зареєстрували законопроект, який викликав бурю обурення у громадськості. "Сьогодні" з'ясували, які норми на цей раз викликали скандал.

Цифрові "новинки"

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, у співавторстві з нардепами від "Слуги народу", подав проект "Про електронні комунікації". Серед іншого, в документі йдеться – щоб користуватися мобільним зв'язком, українці повинні будуть "в письмовій або будь-який інший формі" укласти договір з оператором. Тобто для використання sim-карти її потрібно буде прив'язати до паспорта. Якщо норму не змінять – з 1 січня 2024 року незареєстровані українці можуть залишитися без зв'язку: оператор призупинить обслуговування їх "сімок". На реєстрацію виділять 2 місяці, а потім оператор може взагалі відмовитися обслуговувати абонента. Якщо ж в Україну приїде іноземець, він не зможе користуватися послугами роумінгу, поки не підключиться до національної мобільної мережі і не зареєструється в національному реєстрі засобів зв'язку.

Інша норма передбачає блокування "сірих" телефонів. У кожного телефону є унікальний номер з 15 цифр, який називається IMEI. В ініціативі йдеться, що мобільні оператори отримають можливість відключити телефон від мережі, якщо його IMEI не зареєстрований в базі Українського держцентру радіочастот. При цьому той же Федоров подав інший проект, в якому хоче прирівняти відсутність IMEI в базі до браку продукту і дати можливість покупцеві повернути гаджет продавцю.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Також хочуть зобов'язати операторів зберігати інформацію про дзвінки і листування абонента, поки не пройде термін позовної давності (3 роки). Нарешті, вони планують встановити "порядок маршрутизації трафіку". За словами експертів, мова може йти про потенційну заборону таких сервісів, як анонімайзери і VPN.

"Поки не дуже зрозуміло, що це буде за порядок, але будь-яка спроба контролювати маршрутизацію трафіку (на які сайти ходить користувач) потенційно несе загрозу цим сервісам", – говорить експерт з мережевого забезпечення Павло Косяков.

Невдоволення і не тільки

Ініціатива викликала хвилю обурення в українців. Розкритикував її і глава фракції "СН" Давид Арахамія:

"Не бачив цього проекту. Він буде відкликаний. Такого у вільній країні не треба. Законопроект ще не надходив до комітету, але там його і поховаємо".

У свою чергу, один з авторів нардеп Олександр Федієнко підкреслив, що норму довелося відкликати:

"Незважаючи на те, що над розробкою проекту працювали представники всіх ключових галузевих організацій і близько 30 запрошених експертів, він був підданий критиці. Нами було вирішено провести додатковий "краш-тест" документа".

Федоров, в свою чергу, додав, що проект "повністю перероблять" під європейські норми.

При цьому директор департаменту корпоративних комунікацій "Укртелекому" Михайло Шуранов в цілому схвалює ініціативу:

"Законопроект №1083 адресує важливі і болючі теми Телеком галузі. Незважаючи на стислі терміни підготовки законопроекту, пропозиції операторів, які оперативно подали обгрунтовані коментарі, було почуто авторами, серед яких ключовим є Олександр Федієнко – виходець з телекомсередовища. Наприклад, були враховані наші коментарі щодо усунення застарілого регулювання фіксованої телефонії, введено поняття конвергенції мереж. Все це сприяє ринковому майбутньому голосової телефонії. Разом з цим в проекті закону є стаття про можливе регулювання SMP операторів (з істотною ринковою перевагою), що викликає побоювання про можливе ручне цінове управління. Ми сподіваємося, що це питання буде розглянуто депутатами уважніше при доопрацюванні законопроекту. Також вимагає додаткової уваги питання визначення послуги національного роумінгу, яке поки стосується лише мобільного зв'язку і не враховує можливу конвергенцію.

Про реєстрацію sim-карт за паспортом – це цілком "європейська практика", яка вже тривалий час застосовується в різних країнах ЄС. Наприклад, в Польщі придбати стартовий пакет без паспорта неможливо з червня 2016 року. Шахрайство з банківськими картками, часті неправдиві мінування різних об'єктів і держустанов – все це наслідки знеособлення абонентів і їх кінцевого обладнання. У той же час питання ідентифікації абонентів не повинно жодним чином обмежувати принципи їх волі. І очевидно, що необхідно подальше обговорення цієї теми. Зараз законопроект відкликаний, але питання, які він адресує залишаються. Ми будемо надалі давати наші пропозиції щодо шляхів їх вирішення".

"Проект може повернутися"

Політолог Руслан Бортник нагадує, що це не перший раз, коли влада виступає з подібними ініціативами.

"І незважаючи на те, що цей проект відкликали, він дуже навіть може повернутися в сесійну залу, після деякого доопрацювання. Звичайно, це була реакція на суспільну критику, яку підтримали в тому числі і гравці на цьому ринку, мобільні оператори. І це добре – було закладено багато ризиків, починаючи від загрози безпеці, закінчуючи проблемами з обмеженням прав і свобод українців".

Нагадаємо, в серпні-2019 в Україні розпочала роботу оціночна місія ЄС з інтеграції з єдиним цифровим ринком. Метою місії є оцінка готовності телекомунікаційної сфери України до інтеграції з єдиним цифровим ринком ЄС (EU Digital Single Market – DSM).

Також новини "Сьогодні" розповідали, що злодії в Україні відкрили полювання на мобільні телефони. Про найнебезпечніші для власників гаджетів місця дізнавайтеся з відео: