Наука після Патона: як зміниться Національна академія з новим керівником

Більша частина існування Національної академії наук України пов’язана з Борисом Патоном. Учений був президентом НАНУ 58 років за 102-річну історію самої Академії.

19 серпня 2020 року Бориса Патона не стало. Через два місяці Академія наук обирала нового президента – академіка Анатолія Загороднього.

Що новий очільник обіцяє змінити в НАН України, читайте у матеріалі "Сьогодні"

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Анатолій Загородній, Президент Національної академії наук України. Фото: НАН України

Хто такий Анатолій Загородній?

Анатолію Загородньому — 69 років.

Він родом з маленького села в Полтавській області, а вищу освіту здобув у Харкові, закінчивши в 1972 році радіофізичний факультет Харківського університету ім. В. Каразіна.

Після університету Анатолій Загородній пішов працювати дослідником у Інститут теоретичної фізики. Там захистив дисертації кандидата та доктора фізико-математичних наук. Науковий доробок Загороднього стосується теоретичної та математичної фізики, теорії плазми, статистичної фізики.

Спочатку був ученим секретарем і поступово посувався по кар'єрній драбині.

В останні роки – один з ключових заступників Бориса Патона в президії української Академії наук.

А в жовтні 2020 року його обирають президентом НАН України.

Що ж планує змінити Анатолій Загородній в Національній академії наук України?

Створення інноваційного парку "Академ.Сіті"

У Києві планують створити науковий парк "Академ.Сіті". Це буде відкрита інноваційна система на базі групи Інститутів НАН України, які розташовані у мікрорайоні Академмістечко у Києві.

Зараз іде оцінка доцільності такого проєкту. Він зацікавив Міністерство освіти і науки Німеччини і вони пішли на те, щоб провести оцінку ефективності створення такого парку. Попередні думки позитивні. Це буде інноваційне середовище. На його базі працюватимуть стартапи, підрозділи інститутів. Концепція полягає у тому, щоб розробки Інститутів не лежали у столі, а щоб вони просувалися на ринок

Академія наук більше спілкуватиметься з українцями

НАН планує створити Офіс, що займатиметься донесенням до населення просвітницької наукової інформації. Наприклад, пояснювати, як працюють вишки 5G, навколо яких багато міфів, або вакцин.

"Його завдання – доносити суспільству роль НАН України, наукові розробки, які проводяться академією, і робити просвітницькі кампанії для боротьби з лженаукою", – розповів Загородній.

Буде нова структура НАН України і приватизація

Національну академію наук оптимізують. Деякі інститути, науково-дослідницьких підприємства і організації НАН будуть закриватися, об’єднуватися чи скорочуватися.

Це все проводитиметься на основі оцінок.

Для цього створено спеціальний Офіс з оцінювання діяльності наукових установ. Роботу кожної установи і їх підрозділів оцінюють, а потім роблять висновок, чи ефективні вони і які потребують більшого фінансування, пояснює Анатолій Загородній.

Таким чином уже ліквідовано 8 наукових установ за останній рік і скорочено або реорганізовано 220 різноманітних підрозділів. Також більше немає 12 організацій, ще стільки ж готуються до закриття.

Тут варто вказати, що НАН України складається зі 170 установ – це різноманітні інститути, наукові центри, музеї, заповідники, підприємства і наукові організації. У них працює 28 тисяч людей, з них 17 тисяч – науковці.

50 підприємств НАН планує віддати для приватизації.

Це підприємства, які є малоефективними, які працюють, або вже не працюють, але там є матеріальна складова. Є багато суб'єктів господарювання, які де-факто не існують вже, а ліквідувати їх юридично ми не можемо через законодавство. Ця процедура займає від 5 до 10 років, а вже немає ні директора, ні головного бухгалтера. Наприклад, у Харкові був завод Харківського фізико-технічного інституту під містом Валки, він переданий під приватизацію. Свого часу його будували для будівництва рефрижераторів на рідкому азоті, а потім ситуація змінилася і реанімувати це підприємство стало неможливо.

Кошти підуть тій установі, яка передає майно, щоб вона змогла осучаснити свою матеріально-технічну базу.

Фінансувати науку будуть за конкурсом

Все більше досліджень фінансуватимуть за конкурсом. Наукові підрозділи, які за результатами оцінювання отримають найвищі оцінки, отримають і більшу підтримку.

Від зрівняльного розподілу коштів між установами відмовляться. Натомість будуть рейтинги установ, які залежатимуть від їх ефективності. Такий розподіл коштів почав діяти уже з цього року.

Більше молоді в науці

Одним із найголовніших завдань Загородній називає підтримку наукової молоді.

У цьому році в НАН хочуть подвоїти кількість молодіжних дослідницьких лабораторій з підвищеним фінансуванням. На колектив з 4-5 осіб потрібно від пів мільйона до мільйона гривень на рік, каже Загородній. Цього має вистачити, щоб забезпечити гідну оплату праці та брати повноцінну участь у міжнародних проєктах. У 2021 році на ці цілі планується виділити 44,5 млн грн.

Крім того, будуть гранти для молодих учених.

У цьому році НАН відкрив нову програму із забезпечення вчених службовим житлом. На ці цілі вперше виділили кошти – 60 млн грн.

Раніше "Сьогодні" писав про молодих українських учених, які просувають науку в Україні вперед.