Новий закон про донорство в Україні: легалізація трансплантації органів

Цього тижня вирішуватиметься доля одного з найрезонансніших питань в сучасній українській медицині – легалізація трансплантації органів. Друге читання законопроекту у Верховній Раді заплановано на четвер. Документ пропонує надати право українцям за життя приймати рішення про донорство своїх органів після смерті. Якщо законопроект ухвалять, він набуде чинності з 2019 року.

Документ передбачає безкоштовну трансплантацію органів тільки за медичними показаннями. За життя органи зможуть жертвувати все повнолітні українці, крім вагітних, ув’язнених і хворих. Бажаючі стати донорами посмертно повинні будуть давати письмову згоду транспланто-координатору (ця посада з'явиться після ухвалення закону). При цьому донор може передумати в будь-який момент і відкликати згоду, а може і зовсім заявити про довічну відмову.

Позначку про донорство можуть поставити в паспорт або права водія. Також людина за життя може вибрати третю особу, яка дасть дозвіл на пересадку її органу після смерті. Якщо ж людина за життя не визначився, рішення прийматимуть родичі або ті, хто займається похоронами. В іншому випадку діятиме презумпція незгоди.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Один донор може врятувати життя восьми осіб. У пересадці органів і стовбурових клітин в Україні щорічно мають потребу близько 5000 осіб, з них більше 3400 вмирають, не дочекавшись операції. Законопроект створює цілісну систему, ланцюг від донора до реципієнта", – говорить голова Комітету охорони здоров'я Ольга Богомолець.

Щоб донор і реципієнт знайшли один одного, розроблять і запустять Єдину систему трансплантації. Там буде відразу кілька реєстрів: посмертних донорів, розпорядників органів померлих, живих донорів, донорів стовбурових клітин, а також реципієнтів, пацієнтів, які вже пройшли трансплантацію, медустанов і транспланто-координаторів. Реєстр буде закритим: доступним буде тільки список координаторів і медустанов. Доступ до іншої інформації буде тільки у координаторів, МОЗ та судмедекспертів (для посмертного донорства).

Вилучення органів з трупа відбуватиметься тільки після того, як консиліум лікарів констатує смерть головного мозку. У разі біологічної смерті констатація не потрібна. Також органи заборонено вилучати у дітей-сиріт, недієздатних громадян, невпізнаних і загиблих на Донбасі бійців. Вилучатимуть органи спецбригади, які ще належить створити МОЗ.

На думку деяких нардепів, документ сируватий:

"Не прописаний механізм забезпечення максимального врахування волі померлого. В законі змінено визначення терміну "смерть мозку". В ньому немає чітких медичних і юридичних критеріїв смерті мозку, що може створити передумови для вилучення органів ще у живої людини, – вважає нардеп Тетяна Бахтєєва. – В умовах військових дій дуже важко уникнути і значних ризиків "чорної трансплантації".

Лікарі парирують і розвінчують міфи про загрози масових викрадень для трансплантації за кордоном:

"Більшість органів, таких як печінка, серце або легені, більше 3-4 годин поза організмом не живуть. По-друге, наприклад, в Білорусі після прийняття "презумпції згоди" за п'ять років не було жодного кримінального провадження. Зате кількість трансплантацій збільшилася в 40 разів, закрилося більшість діалізних центрів, на які в Україні щорічно витрачають мільйони доларів", – говорить директор Інституту серця Борис Тодуров.

Зазначимо також, що, за оцінками експертів, українці за рік вивозять близько 400 млн грн за кордон, роблячи там пересадки.