Новий закон про донорство в Україні: легалізація трансплантації органів

17 травня 2018 7:18

Ірина Крикуненко

Пропонують ввести "презумпцію незгоди" і ставити позначки в паспорті або правах

Цього тижня вирішуватиметься доля одного з найрезонансніших питань в сучасній українській медицині – легалізація трансплантації органів. Друге читання законопроекту у Верховній Раді заплановано на четвер. Документ пропонує надати право українцям за життя приймати рішення про донорство своїх органів після смерті. Якщо законопроект ухвалять, він набуде чинності з 2019 року.

Реклама

Документ передбачає безкоштовну трансплантацію органів тільки за медичними показаннями. За життя органи зможуть жертвувати все повнолітні українці, крім вагітних, ув’язнених і хворих. Бажаючі стати донорами посмертно повинні будуть давати письмову згоду транспланто-координатору (ця посада з'явиться після ухвалення закону). При цьому донор може передумати в будь-який момент і відкликати згоду, а може і зовсім заявити про довічну відмову.

Позначку про донорство можуть поставити в паспорт або права водія. Також людина за життя може вибрати третю особу, яка дасть дозвіл на пересадку її органу після смерті. Якщо ж людина за життя не визначився, рішення прийматимуть родичі або ті, хто займається похоронами. В іншому випадку діятиме презумпція незгоди.

"Один донор може врятувати життя восьми осіб. У пересадці органів і стовбурових клітин в Україні щорічно мають потребу близько 5000 осіб, з них більше 3400 вмирають, не дочекавшись операції. Законопроект створює цілісну систему, ланцюг від донора до реципієнта", – говорить голова Комітету охорони здоров'я Ольга Богомолець.

Щоб донор і реципієнт знайшли один одного, розроблять і запустять Єдину систему трансплантації. Там буде відразу кілька реєстрів: посмертних донорів, розпорядників органів померлих, живих донорів, донорів стовбурових клітин, а також реципієнтів, пацієнтів, які вже пройшли трансплантацію, медустанов і транспланто-координаторів. Реєстр буде закритим: доступним буде тільки список координаторів і медустанов. Доступ до іншої інформації буде тільки у координаторів, МОЗ та судмедекспертів (для посмертного донорства).

Вилучення органів з трупа відбуватиметься тільки після того, як консиліум лікарів констатує смерть головного мозку. У разі біологічної смерті констатація не потрібна. Також органи заборонено вилучати у дітей-сиріт, недієздатних громадян, невпізнаних і загиблих на Донбасі бійців. Вилучатимуть органи спецбригади, які ще належить створити МОЗ.

Реклама

На думку деяких нардепів, документ сируватий:

"Не прописаний механізм забезпечення максимального врахування волі померлого. В законі змінено визначення терміну "смерть мозку". В ньому немає чітких медичних і юридичних критеріїв смерті мозку, що може створити передумови для вилучення органів ще у живої людини, – вважає нардеп Тетяна Бахтєєва. – В умовах військових дій дуже важко уникнути і значних ризиків "чорної трансплантації".

Лікарі парирують і розвінчують міфи про загрози масових викрадень для трансплантації за кордоном:

"Більшість органів, таких як печінка, серце або легені, більше 3-4 годин поза організмом не живуть. По-друге, наприклад, в Білорусі після прийняття "презумпції згоди" за п'ять років не було жодного кримінального провадження. Зате кількість трансплантацій збільшилася в 40 разів, закрилося більшість діалізних центрів, на які в Україні щорічно витрачають мільйони доларів", – говорить директор Інституту серця Борис Тодуров.

Зазначимо також, що, за оцінками експертів, українці за рік вивозять близько 400 млн грн за кордон, роблячи там пересадки.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти