Олександр Панченко
Редактор Сьогодні Не секрет, що жителів України з кожним роком стає все менше – смертність у нас майже всі роки незалежності перевищує народжуваність. Цього року до причин смертності, що враховуються статистикою, додалася ще одна – смертність від коронавірусу. Згідно з останніми даними Держслужби статистики (за квітень 2020), від COVID-19 в Україні померли 252 особи, з них в квітні 243, в березні – 9. Вірус продовжує забирати життя наших співгромадян: за даними Міністерства охорони здоров'я, за травень, червень і 10 днів липня від COVID-19 померли ще 1093 особи. Але набагато більше людей помирають від "традиційних" хвороб: серцево-судинних, онкологічних та інших. Сайт "Сьогодні" розібрався, від чого найчастіше українці йдуть на той світ і до чого готуватися в майбутньому.
Найслабша ланка – серце
Найпоширенішою причиною смерті залишаються хвороби системи кровообігу. Держстатистики підрахувала: за перші чотири місяці цього року з померлих 195 287 осіб переважна більшість (133 560, або 68,3%) померла від серцево-судинних захворювань, в тому числі 92 141 (47% від загальної кількості) – від ішемічної хвороби серця. Тобто кожен другий українець помирає від інфаркту або стенокардії.
На другому місці йдуть онкологічні захворювання – 26 136 осіб (13,4%, або кожен сьомий померлий), на третьому – хвороба органів травлення – 7840 (4%, або кожен 25-й), на четвертому – хвороба органів дихання – 4345 (2,2%, або кожен 50-й). Замикають сумну п'ятірку інфекційні та паразитарні хвороби – 2659 випадків (1,3%, або кожен 77-й). У тому числі з початку року 1168 осіб померли від туберкульозу (кожен 167-й) і 1124 від ВІЛ-інфекції (кожен 173-й).
Ще 6,1% смертей припадають на інші захворювання – ендокринологічні, психічні, сечостатевої системи, шкірні, при вагітності і пологах тощо. Їх від декількох десятків до кількасот випадків. Найменше смертей через ускладнення вагітності та пологів – 13 за 4 місяці з початку року.
Решта 4,7% випадків припадають на померлих не своєю смертю – таких 9252 особи. Серед них найбільше самогубців – 1860, або кожен п'ятий, тих, що випадково отруїлися, – 1510 осіб, або кожен шостий, в тому числі алкоголем – 872 особи. Загиблих в ДТП за третину року – 1116 осіб, або кожен восьмий. Ще 485 осіб було вбито, 472 загинули під час пожеж, 297 потонули.
Якщо порівняти дані з березнем, то виявиться, що за квітень смертність зросла. З причин смертей динаміка у відсотках приблизно однакова по всьому з них (+30-31%), крім смертей від хвороб органів дихання (+22%). Медики кажуть, що останнє викликане теплою погодою – померло набагато менше людей від ускладнень після грипу і запалення легень, ніж взимку і ранньою весною.
Зараз середній вік, до якого доживають українці, – 71 рік 4 місяці. Це більше, ніж було 5 років тому (тоді в середньому було 69 років 3 місяці). Але все одно на 8-10 років нижче, ніж у країнах Європи. Але у наших чоловіків і жінок тривалість життя набагато відрізняється: відповідно, 66 років 3 місяці і 76 років 2 місяці, тобто жінки живуть довше майже на 10 років. В Європі ця різниця не перевищує 5 років на користь жінок. П'ять років тому тривалість життя чоловіка була 63 роки 8 місяців, жінок – 74 роки 9 місяців.
За словами наукового співробітника Інституту соціології НАН України Ольги Іващенко, наші чоловіки живуть менше тому, що в молодому віці вони схильніші до травматизму, в тому числі зі смертельними наслідками, а в похилому віці вони менш відповідально, ніж жінки, ставляться до свого здоров'я, вчасно не звертаються до лікаря.
Як в світі: багатих забирає рак, бідних – інфекції
Статистика причин смертності Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) відрізняється від української. ВООЗ враховує 10 основних причин смертності на 100 тис. населення. Головні чотири хвороби людства – це серцево-судинні захворювання, діабет і хронічні захворювання легенів, діабет, рак. Тобто наші співгромадяни найчастіше хворіють і вмирають від тих же хвороб, що і жителі інших країн Європи.
На першому місці в світі теж смертність від серцево-судинних захворювань та інсультів – щорічно від них помирають 20% людей від загальної кількості тих, що пішли на той світ. На другому місці йде смертність від захворювання органів дихання – 10,4%. На третьому – цукровий діабет – 2,2% (у нас він всього 0,4%), але багато хто вмирає від викликаних ним супутніх захворювань і облік йде з інших причин смертності. Від онкологічних захворювань в світі вмирають 2%.
Три чверті померлих припадають на країни із середнім і низьким рівнем доходу. У багатих країнах люди найчастіше вмирають від хвороб серця, легенів і онкології, причому 70% – це люди старше 70 років, лише 1% припадає на дітей віком до 15 років. У бідних країнах помирають від інфекцій: малярія, туберкульоз, СНІД. 40% з них – діти до 15 років і 20% – люди старше 70 років. Приблизно 1% людей у світі помирають через куріння, що є прихованою причиною ішемії і раку легенів.
Експерти кажуть, що низька смертність в світі від раку викликана тим, що в розвинених країнах він діагностується на ранній стадії, тому в більшості випадків від нього виліковуються. Але захворюваність на нього прогресує: за останніми даними ВООЗ, з 2007 по 2017 рік кількість онкологічних випадків в світі збільшилася на 33%. Щорічно виявляють близько 25 млн нових хворих, вмирає близько 10 млн хворих.
"Зростання онкологічних захворювань – закономірний результат прогресу в медицині. Ми навчилися лікувати або попереджати безліч інфекційних захворювань. Очікувана тривалість життя істотно зросла, як і взаємний вплив людини і довкілля. Але люди залишаються смертними, і на провідне місце серед причин смерті виходять онкологічні захворювання", – говорить експерт ВООЗ Станіслав Отставнов.
Що буде далі: "омолодження" хвороб
На думку українських медиків, якщо українці не стануть дбайливіше ставитися до свого здоров'я, їх найближчими роками чекає подальше зростання і "омолодження" хвороб серця. Решта недуг залишаться приблизно на тому ж рівні, оскільки вони менш пов'язані з ритмом життя.
Відповідно, зросте і смертність від серцево-судинних захворювань.
"Причин цьому дві – старіння населення і темп життя молодих працездатних людей, що все прискорюється і загрожує стресами, – каже завідувач відділення однієї з київських лікарень Володимир Кондрашов. – Найбільше на стан здоров'я людей впливають куріння, за ним йдуть надмірна вага, малорухливий спосіб життя і неправильне харчування. Це призводить до хронічних захворювань. Звичайно, сучасний рівень медицини дозволяє їх лікувати, але це тягне за собою довгі роки життя зі слабким здоров'ям. Тепер люди приблизно п'яту частину життя – це 15-20 років – проводять в боротьбі з хворобами. Ця тенденція, на жаль, наростатиме".
Терапевт вищої категорії з 40-річним стажем Едуард Михайлов стверджує, що застуди долатимуть людей так само, як і зараз, і як 25 років тому.
"Але зараз багато хто не беруть лікарняний, що нерідко дає ускладнення на серце, це показує і статистика. Почастішала кількість смертей від інфарктів та інсультів у 40-45-річних, передусім чоловіків, топменеджерів. Вони ведуть здоровий спосіб життя, але багато працюють і мало відпочивають, це нерідко призводить до летальних випадків", – стверджує Михайлов.
А що з коронавірусом?
І не останнє запитання – смертність від коронавірусу. Поки в відсотках від загальної кількості померлих вона незначна, за квітень це 0,1%. Але за червень вона може становити оціночно понад 0,5%, а це вже серйозно.
Поки медики не можуть прогнозувати, куди піде до кінця року тренд зростання кількості хворих в Україні – вгору чи вниз. Але вчені-математики вже розробили математичні моделі сценаріїв захворювання на COVID-19.
Так, фахівці Київської школи економіки стверджують, що зараз розвиток епідемії відповідає "жовтому" сценарію, за яким можна прогнозувати близько 4000 померлих до кінця 2020 року. При такому сценарії адаптивний карантин триватиме весь рік.
При цьому залишаються ймовірними ще два сценарії, йдеться в презентації досліджень КШЕ.
- "Чорний", відповідає 7000 померлим станом на кінець 2020 року. При цьому карантин триватиме і наступного року.
- "Жовто-зелений сценарій" – 2500 смертей на кінець року. При такому сценарії ймовірно повне скасування карантинних обмежень з 1 серпня. Але "жовто-зелений" сценарій можливий за умов посиленого дотримання вимог індивідуального захисту – масковий режим, мийка та дезінфекція рук, соціальне дистанціювання.
Тим часом Україна продовжує перебувати в "червоному" списку країн щодо захворюваності на коронавірус. Незважаючи на це, тисячі українців рятуються від спеки на пляжі, порушуючи правила карантину:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми