"Ручна робота" в Чорнобильській зоні: як просувається будівництво ЦСВЯП

У Чорнобильській зоні триває будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), куди вже наступного року поїдуть уранові збірки з українських АЕС. Проект рухається як у фізичному – вже стоять перші будівлі, так і в суспільному сенсі – "Енергоатом" підписав тристоронній договір про будівництво соцоб'єктів з дирекцією Зони і Київської ОДА. Кореспондент "Сегодня" побував на майданчику і дізнався, як "плели арматуру" для бетонних плит і що тут місяць досліджували фахівці ДСНС.

Бомб немає

Ще в листопаді минулого року поряд з об'єктом "Вектор" було лише розчищене піщане поле і кілька вагончиків. Тепер тут вимальовуються контури майбутнього стратегічного об'єкта. Коли периметр закрили, всередину зайшли представники ДСНС, які ретельно перевірили всю площадку на вибухові пристрої. Бомб не знайшли, зате витягли старі геодезичні мітки і будівельні піддони. Провозилися більше місяця.

Для всього обладнання, що заїжджає сюди, ЦСВЯП починається з "зони митного контролю". Поруч з нею – три склади. Відразу за ними побудують бетонний завод.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Якщо ввімкнути уяву, можна уявити, що все вже готово. Ось каркас будівлі електротехнічних пристроїв, центр павутини з 75 км кабельних колодязів. Зліва – адміністративна будівля. Крім традиційних кабінетів, там буде їдальня і кімнати відпочинку. ЦСВЯП обслуговуватимуть близько 250 осіб.

"Плетуть" майданчик. Армована "подушка" для контейнерів складається з 28 тонн заліза. Фото: Д. Бунецький

"Кольчуга"

Порослий травою пагорб приховує в собі протипожежні резервуари. Відразу за ним – насосна станція. І, нарешті, величезне чисте поле, на якому прокреслені армовані бетонні лінії самого майданчика зберігання контейнерів. Зараз вони нагадують короткі злітні смуги, за технологіями ще складніше: сховище повинне опрацювати сотню років, незважаючи на сейсмічну активність, дощі і перепади температур. Воду відводять дренажними каналами, сейсміку і температуру повинні витримати самі плити.

"В одній плиті – близько 27,8 тонни арматурних виробів. Це близько 470 елементів, які плетуться вручну і заливаються 80 кубометрами бетону. Праця настільки кропітка, що за місяць максимум можна зробити 20 таких плит", – розповідає гендиректор "Укрбудмонтажу" Микола Єманов.

З огляду на, що вага одного прута – понад 100 кг, а класти їх треба в 72 мм один від одного, в це легко віриться. Але по-іншому не можна: розрахунки Holtec допускають підвищення температури контейнера до 250 градусів в нижній частині 4-метрового циліндра. Взимку, при великому перепаді, армована "кольчуга" повинна витримати і не піти тріщинами.

Свіжозбудованою залізницею сюди заходитимуть вагони з контейнерами і згортатимуть до будівлі перевантаження. Там спецмашини перенавантажуватимуть упаковані збірки до контейнерів довгострокового зберігання, після чого їх заллють бетоном і встановлять на майданчику в ряд, як кеглі в боулінгу. Раніше голова Holtec Кріс Сінгх запевняв: технологія витримає навіть падіння літака – циліндри з паливом може розкидати, але самі вони не ушкодяться.

Паралельно ведуться і інші роботи. Так, на Хмельницькій, Рівненській та Южно-Українській АЕС модифікують ядерні установки, щоб вони могли застосовувати американську технологію. У США виготовляють і випробовують обладнання. Все це для того, щоб не везти відпрацьоване паливо до Росії і зберегти ресурс: при нинішніх технологіях використовується 5-10% уранового потенціалу, а в природі його все менше.

"Природного урану для реакторів на теплових нейтронах вистачить на 40 років, – зазначив голова "Енергоатому" Юрій Недашковський, – тому ресурс потрібно зберегти".

Перед адмінбудівлею. Тут буде їдальня і кімнати відпочинку. Фото: Д. Бунецький