Олександра Романюк
Провідна оглядачка У нещодавньому матеріалі "Хто більше допомагає Україні: Америка чи Європа" ми розповідали про різні види прямої і непрямої допомоги, яку надають Україні наші зарубіжні партнери, і про те, що точну суму такої допомоги підрахувати неможливо. Тоді ми не згадали ще про один, дуже важливий для України, вид підтримки: про санкції. Хоча в розшифровці липневої розмови президента України Володимира Зеленського і президента США Дональда Трампа, яка наробила багато шуму, йшлося саме про таку допомогу Україні. Принаймні саме про санкції говорив глава Української держави, порівнюючи внесок Європи і США.
Нагадаємо, у відповідь на фразу Трампа про те, що США допомагають Україні "набагато більше, ніж європейські країни", Володимир Зеленський відповів так: "Я розмовляв із Ангелою Меркель і зустрічався з нею. Я також зустрічався і розмовляв з Макроном. І я сказав їм, що вони роблять не так багато, як потрібно з питань, пов'язаних із санкціями. Вони не дотримуються санкцій. Вони не працюють так, як повинні працювати на Україну. Виявляється, що, хоча, за логікою, Європейський Союз повинен бути нашим найбільшим партнером, але технічно Сполучені Штати є набагато більшим партнером, ніж Європейський Союз. І я дуже вдячний вам за це, тому що США роблять дуже багато для України. Набагато більше, ніж ЄС, особливо коли мова йде про санкції проти Російської Федерації".
Наскільки справедливе це порівняння? І чим європейські санкції відрізняються від американських? Ми розпитали про це в експертів.
Різні санкції
Сполучені Штати ввели перші санкції проти Російської федерації за анексію Криму і війну на Донбасі вже 6 березня 2014 року. А потім протягом півроку ще тричі їх розширювали і конкретизували. Санкції США включають в себе заборону на в'їзд для росіян, причетних до захоплення Криму і війні на Донбасі, заморожування активів низки громадян і підприємств та грошей на рахунках, заборона торгівлі з Росією в оборонній та енергетичній сфері, заборона кредитування російського бізнесу і багато іншого. Востаннє США розширювали антиросійські санкції щодо українського питання в 2018 році, після цього вони лише продовжувалися. Зокрема, 6 березня 2019 року раніше введені санкції були продовжені ще на рік.
Треба зазначити, що для Сполучених Штатів введення санкцій проти недружніх (в економічному чи політичному плані) держав – явище звичне. Крім Росії, різні санкції США діють проти Китаю, Ірану, Венесуели, в окремих сегментах – проти інших країн. До речі, перші санкції проти Росії були введені Штатами ще до Майдану (т. зв. "Акт Магнітського", 2012 рік). А на сьогодні санкції проти Росії США мотивують не тільки захопленням Криму і Донбасу, а й втручанням росіян у вибори в США, кібератаками і використанням хімічної зброї ("справа Скрипаля").
При цьому США не соромляться у висловах, звинувачуючи Росію в "кричущому ігноруванні міжнародних норм", "підривній діяльності і дестабілізації", "безвідповідальних і зловмисних діях" тощо.
Антиросійські санкції Євросоюзу також діють із 2014 року. Тоді Європа заборонила в'їзд росіянам, причетним до захоплень українських територій, ввела для ряду осіб (в тому числі, російських олігархів, наближених до президента РФ Володимира Путіна) і підприємств фінансові обмеження, а також оголосила ембарго на зброю і товари подвійного призначення, заборону на інвестиції в Криму тощо. Але в цілому, можна сказати, Європа більш обережно і вибірково підходила до введення санкцій. Зокрема, в Європі не вводили обмежувальних заходів проти російської енергетики в цілому.
Також, на відміну від США, в ЄС завжди формулювали набагато м'якше. Так, ще в 2014 році в ЄС заявляли, що готові скасувати рішення про санкції і відновити відносини з Росією, як тільки вона "почне вносити активний правильний внесок у пошук вирішення української кризи". І, хоча санкції проти Росії діють досі, це питання в ЄС є дискусійним. Ряд країн – членів ЄС регулярно і досить активно виступають проти продовження санкцій.
Для кого санкції болючіші
Такі різні підходи до антиросійським санкцій мають свої пояснення.
"Для Європи торгівля з Росією дуже важлива. Європа поки не може обходитися без російського газу, без російської нафти. Німецькі компанії, наприклад, мають у Росії велику кількість автомобільних заводів. Америка ж від Росії взагалі ніяк не залежить економічно. Тому Європа намагається лавірувати, щоб серйозно не нашкодити своїм підприємствам. Тому санкції вони дуже обережно вводять, щоб серйозно не нашкодити своїм підприємствам. А Америка може "махати шашкою" значно серйозніше, ніж Європа", – говорить економічний експерт, президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.
Завдання антиросійських санкцій – послабити Росію, її економіку. І з цим завданням вони успішно справляються. За різними підрахунками, втрати російської економіки від введення санкцій за минулі 5 із гаком років склали від 15 до 150 млрд доларів. Зокрема, в МВФ кажуть, що щорічний негативний ефект санкцій на зростання російського ВВП становить в середньому 0,2%, або близько 3 млрд доларів на рік. Але навіть у Росії називають більш серйозні цифри. Офіційно – понад 6 млрд доларів на рік. А за даними дослідницьких організацій – понад 20 млрд на рік (1-1,5% ВВП на рік). Хоча і ці цифри ряд експертів називають заниженими. Скажімо, в російській Вищій школі економіки прийшли до висновку, що тільки через американські санкції відтік капіталу з Росії за один 2018 рік склав близько 20 млрд доларів – це без урахування санкцій ЄС і інших держав (до речі, в Росії підрахували, що санкції проти неї ввели 62 країни світу).
Але проблема в тому, що від введення антиросійських санкцій страждає і Європа. Причому набагато більше, ніж США. А якщо говорити точніше, то Америка негативного впливу антиросійських санкцій практично не відчуває. Ніяких розрахунків на цю тему ми не виявили. Мало того, в європейській пресі денеде, та й миготять матеріали про те, що США залишаються навіть у виграші: санкції де-факто працюють на благо американських компаній, а страждає від них не тільки Росія, а й Європа.
У той же час збитки Євросоюзу від антиросійських санкцій, за даними ООН, вже перевищили 100 млрд доларів. У тому числі в перший рік дії санкцій втрати європейської економіки становили понад 23 млрд доларів (втрати російської економіки при цьому оцінювали в 40 млрд доларів). Зокрема, в Німеччині оцінюють щорічну шкоду від санкцій в 3-4 млрд євро, у Франції – не набагато менше.
"Американські санкції жодним чином не впливають на самі США. Тому що торговий оборот між Росією і США дуже незначний. А ось санкції і контр-санкції між Росією і Євросоюзом в грошовому вираженні набагато істотніше вплинули на європейські країни. Тобто самому Євросоюзу санкції обходяться дорого", – говорить економічний експерт Борис Кушнірук.
Чи довго будуть продовжувати санкції
Як вже говорилося, в Європі зріє невдоволення антиросійськими санкціями. Точніше, їх негативним впливом на економіку різних країн. І, хоча офіційний Брюссель продовжує дотримуватися колишньої позиції, виступаючи за збереження санкцій, проте потихеньку їх починають пом'якшувати. Наприклад, днями Великобританія послабила санкції проти Росії. Можна згадати і літнє рішення суду ЄС про скасування санкцій проти Януковича і його соратників.
Звичайно, говорити про те, що санкції скоро будуть зняті, поки рано. Європа намагається "тримати марку". Так, наприклад, кандидат на пост Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель буквально днями заявив, що обмежувальні заходи відносно Росії повинні бути збережені доти, "поки її поведінка не зміниться". Таку ж позицію озвучила Німеччина.
У той же час Борис Кушнірук висловлює думку, що все йде до зняття санкцій.
"Потрібно виходити із того, що санкції будуть зніматися. Це фактично неминуче. Європа в цьому плані ніколи не відрізнялася благородством, вона завжди була досить цинічна. І вона буде робити все, щоб знайти привід, яким чином можна санкції зняти", – каже він.
Чи не стане таким приводом неприємне висловлювання на адресу ЄС українського президента в бесіді з Трампом?
"Європейські політики відрізняються від східних і від пострадянських політиків тим, що вони ніколи не переносять персональні образи на політику країни. Та ж Німеччина може образитися на Зеленського, але вона не буде ставити знак рівності між ставленням до нього і майбутнім 40-мільйонної країни. З іншого боку, в глобальній політиці багато питань вирішуються на особистому контакті. І якщо у Зеленського не буде хорошого контакту з главою Німеччини або з президентом Франції, з лідерами інших європейських країн, то можливості України в плані захисту своїх економічних і політичних інтересів опустяться на щабель нижче. Додам, що вся ця історія сталася на тлі втоми Європи від України. Якби така ситуація виникла, коли Європа була позитивно налаштована відносно України, негативний ефект був би набагато меншим", – каже економічний експерт, аналітик Олексій Кущ.
"Звісно, нікому не подобається, коли про нього говорять, що він допомагає занадто мало. Але ми повинні розуміти, що президент критикував Францію і Німеччину. А є інша Європа: Польща, Прибалтика. Які розуміють, яку загрозу являє собою Росія, і голосують за санкції в європейських структурах. І без їхньої підтримки санкцій вже не було б. А що стосується Німеччини і Франції, потрібно дивитися, чи не зміниться їхня риторика на засіданні нормандського формату. Подивимося, яку позицію займуть ці країни. Якщо вона стане трохи більше проросійською – значить, це така "звісточка", – вважає Тарас Козак.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми