В Україні чиняться циганські погроми

В Україні – циганські погроми.

Ще один табір ромів спалили, тепер в околицях Львова. Сталося це ввечері 9 травня. Ніхто з поселенців не постраждав. За неофіційною інформацією, наліт на табір здійснили близько 30 осіб в масках. Цей інцидент – вже другий за останні три тижні. В кінці квітня представники націоналістичної організації спалили табір ромів на Лисій горі, в Києві. В офісі омбудсмена заговорили про ксенофобію і закликали поліцію розслідувати випадки нетерпимості і вжити превентивних заходів.

З іншого боку, не всі поділяють думку правозахисників. Багато українців, як і раніше вважають циган джерелом антисанітарії, криміналу і не раді подібному сусідству. Отже – скористатися стереотипами і розпалити багаття ворожнечі залишається для деяких справою техніки. Але ж вклад цього народу в світову культуру викликає захоплення – чого вартий геній кінематографа Чарлі Чапліна? Успішні ремісники і талановиті артисти, вони ж теж живуть з нами поруч.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Три тижні тому наметовий табір на Лисій Горі в Києві, де стояли роми, був спалений. 

Людей перед цим звідти вигнали силою. Відповідальність за насильство на себе не взяв ніхто. У націоналістичному праворадикальному угрупованні "С-14" заявили про проведення толоки на місці стоянки табору. Але між заявами "С-14" і дійсністю можна помітити деякі невідповідності.

Цікаво і те, як активіст організації Сергій Мазур пише слово "циган". Він пропускає букву, як при написанні нецензурних слів. А в українській мові хоч і прийнято з недавніх пір говорити замість цигани – роми, слово цигани не заборонене. Люди, що представляють, власне, ромську культуру над усім цим сміються.

Та й що робити з назвами "циганський романс", "циганська голка" і як в такому випадку анонсувати танець "циганочка з виходом"?

У відповідальних за інтеграцію циган у громадськість, стоїть завдання перейменувати народ. Як свого часу чорношкіре населення Америки перейменували з негрів на афроамериканців.

"Ввести слово, яке, ну, скажімо так, було б ... мінімізувало той негативний, ті негативні відтінки, які вкладали в слово "цигани" носії нацистської ідеології", – говорить Ольга Жмурко. Директор ромської програми міжнародного фонду "Відродження".

Так що ж змушує вкрай правого Мазура писати слово "цигани" з пропуском букв, як не упереджене ставлення до кочового народу? І що сформувало в Сергія таке ставлення до ромів? Повернемося на місце опорної події – Лису гору. Це місце дуже цінне для киян і з історичної точки зору, і з військової. Воно оповите легендами та міфами. Вважається, що саме сюди на шабаш злітаються відьми. Але ніяк це не місце для сміття.

Звалище, що залишилося тут після так званої толоки, організованої і проведеної радикалами "С-14". Тобто, суботник не припускав традиційного прибирання території. Зник табір. Можемо припустити, що мета була саме вигнати. У засобах не соромилися.

Від такого обороту справ, як показове в центрі Києва спалення табору циган з красивими фото на тлі полум'я, стривожилися правозахисники і прихильники відкритого ліберального розвитку суспільства.

Ромам, які ведуть не дуже прийнятний для нас спосіб життя, Ольга допомагає інтегруватися в сучасне суспільство – займається освітою і соціалізацією ромів в місцях їх компактного проживання.

У пошуках людей, які постраждали від дій "С-14" журналісти відправляються в один з таборів, яких безліч як в самому Києві, так і в його околицях. У таборі – сміття і замурзані діти. Зустрічають журналістів роми досить прохолодно.

Одне з правил для тих журналістів, хто приходять у табір – говорити тільки з головними. Щоб не заблукати у брехні. Говорити від імені табору, до якого прийшли журналісти, уповноважений Іван з Мукачева.

Іван живе вільним життям. Каже, збирає металобрухт. Повертатися нікуди. Свого будинку немає. Немає навіть паспорта.

У таборі безліч дітей шкільного віку. І ніхто з них не отримує належної освіти.

Освіта – це інвестиція, це дисципліна, це досить жорсткий контроль. Чого в ряді випадків цигани забезпечити не можуть. І не хочуть. У їх розумінні, часто, життя – це тут і зараз. Знайшов акумулятор – здав, виручку прогуляв. А освіта – це гра в довгу. Але міняти підходи потрібно не тільки самим ромам.

Мальовничий берег Дніпра – одне з улюблених місць пляжного відпочинку киян. Сьогодні тут став табір донбаських циган.

Русанівські сади. Ще один зелений оазис Києва. І ще одне новоявлене звалище. Тут садові будиночки місто викупило у городян з метою будівництва моста через Дніпро. Поки міст не дотягли, будинки зайняли закарпатські цигани. Їх тут вже підпалювали. Але вони, як і роми з Лисої гори, ніяких скарг до поліції не надавали.

Українській державі і суспільству доведеться вирішувати проблему з соціалізацією як кочових ромів, так і тих, що живуть в компактних поселеннях, на зразок того, як на околиці закарпатського Берегова. І боротися з упередженістю щодо них – теж. На щастя у нас слово "циган" має і великий позитивний заряд. Це чуттєвий і запальний циганський фольклор. Це майстерність циганських ковалів – вони здавна володіють секретами кування. Це тепле почуття до товариша-рома, з яким разом воював в АТО. Тобто жити за законами і звичаями сучасного суспільства роми здатні. І домагатися в ньому успіху – теж. Елвіс Преслі – король рок-н-ролу теж мав циганську кров.

Раніше ми повідомляли про те, що в Києві на Березняках кияни помітили намети, в яких живуть роми.

Нагадаємо, на початку червня 2017 року правоохоронці виселили з Києва черговий табір ромів. Він знаходився за Лісовим кладовищем прямо на кладовищі домашніх тварин. В операції брали участь представники Управління з протидії наркозлочинів Національної поліції України, Громадське об'єднання "Майдан" і Громадське формування "Лівий Берег", а також ряд інших громадських організацій столиці.