Світлана Євсєєва
Редактор Life Сьогодні 
В Україні можна зробити безкоштовне щеплення від ковіду, обравши з 5 варіантів вакцин. Але народ не поспішає робити щеплення, незважаючи на те, що лікарні переповнені людьми, які важко хворіють, які відмовляються від вакцин. Поки одні бояться йти на щеплення, я, як редактор проєкту "Здорово", прищепилася, щойно з'явилася така можливість. Чи допомогло мені щеплення, чи було страшно його робити і чому я вважаю, що вакцинація потрібна – ділюся особистим досвідом.
Чому люди бояться вакцинуватися
Сьогодні зробити щеплення можна навіть на вокзалі, також у столиці є багато пунктів вакцинації, але я пішла до поліклініки. Тому що поряд з будинком і можна без метушні зробити щеплення, використовуючи своє декларацію з сімейним лікарем. Тому що поруч – команда медиків, які нададуть допомогу у разі потреби. Кажуть, що всі медики, які проводять вакцинацію, можуть допомогти, раптом щось піде не так.
Друзі, які робили щеплення у пунктах вакцинації також відзначили, що персонал уважний, відповідає на всі запитання, обов'язково вичікують паузу, щоб зрозуміти, чи немає реакції на вакцину – і лише тоді відпускають додому.
Не знаю, як в інших поліклініках, але у КНП Центру первинної медико-санітарної допомоги №2 Дніпровського району, де я обслуговуюсь, все пройшло швидко. "Моя" медсестра мене записала на певний день, я провела в черзі всього хвилин 5-10, поки заповнювала анкету і водночас поспілкувалася з такими ж, як я.
До речі, після заповнення анкети на вакцинацію – ретельне опитування, вимірювання температури тіла, сатурації, вислуховування тонів серця, повний інструктаж. Тому нічого не приховуйте від лікаря, який проводить ваш скринінг перед щепленням.
Були у черзі й ті, хто боїться робити щеплення, але потрапити до лікарні страшніше, тож прийшли. Основний страх – це побічна реакція на вакцину тому люди й не хочуть вакцинуватися. Мені, як медику та журналісту прикро, що незважаючи на доступність інформації про безпеку вакцин й навпаки – статистики смертей та ускладнень після ковіду, люди однаково вірять у страшилки.
Розговорилася з людьми з черги – жінка, яка категорично проти вакцин, привела на ревакцинацію маму. Мама щепилась вакциною AstraZeneca: саме цей препарат спочатку привезли до поліклініки. Літня жінка посміхається і каже, що не було надто страшно і першу дозу перенесла нормально.
Її дочка невдоволено резюмує, що після "ваших вакцин" однаково люди вмирають. Запитую обережно: "А скільки вмирає, з ваших знайомих хто помер?"... У відповідь – тиша.
У відповідь мене запитали, чи я не боюся сама. Не боюся, мені ще з дитинства моя мама (вона теж медик) розповіла про важливість щеплень. І коли я сама стала мамою, то вивчила цю тему вздовж і впоперек: мій висновок однозначний, вакцинація – це найнадійніша профілактика інфекційних захворювань.
А та шкода, яку завдають організму важкі інфекції та їхні ускладнення, у жодне порівняння не йде з можливими наслідками вакцинації. Після введення вакцини може бути біль у місці уколу ( так було і в мене), і трохи болить рука.
Чому щеплення потрібно робити – аргумент лікаря
Про важливість вакцинації говорить сімейний лікар, терапевт, спеціаліст УЗД-діагностики Ганна Красюк.
Єдиний цивілізований шлях боротьби та профілактики інфекційних, зокрема вірусних хвороб – це вакцинація. Причому як дорослих, так і дітей. Ситуація з захворюваністю на COVID-19 може тривати ще довго, вже схвалено вакцини проти ковіду для дорослих, підлітків та дітей. Весь світ давно знає, що щеплення не несуть такого навантаження на наш імунітет, яке їм приписують "знавці".
Адже саме завдяки вакцинам вдалося викорінити епідемії страшних недуг та знизити інвалідизацію дітей. Боятися потрібно не вакцин, а людей, які розповсюджують дезінформацію про вакцини.
Такі тенденції небезпечні, це вибір сучасної людини. Часто мами й тата відмовляються від вакцини для своїх дітей, тому що вірять в антинаукову інформацію та не мають достатніх знань про безпеку вакцин. Також люди не розуміють, що вирішити проблеми із захворюваністю вийде лише завдяки масовому імунітету, – зазначає Ганна Красюк, – А формується він якраз завдяки загальній вакцинації – тобто зробити щеплення має якнайбільша кількість людей.
Єдиним показанням для скасування вакцинації може бути анафілактичний шок на введені вакцини. Водночас важливо знати, на який саме компонент була реакція і в майбутньому за наступної імунізації відстежити, щоб у препаратах не було таких самих компонентів. У цьому питанні допоможе розібратися лікар. Також може бути рекомендований тимчасовий відвід від вакцинації при гострій запальній реакції організму на інфекційне захворювання: наприклад при зараженні грипом тощо.
У результаті мені кололи дві дози препарату CoronaVac (з інтервалом 28 днів), вакцини від китайської фармацевтичної компанії Sinovac Biotech. До речі, мій 19-річний син, (у якого ще з дитинства є всі необхідні щеплення), теж прищепився препаратом CoronaVac у цій поліклініці (у нас декларація з одним і тим самим сімейним лікарем).
Що було зі мною після вакцинації від ковіду
Хочете вірте, хочете – ні, але я більше боялася повторно заразитися ковідом. Оскільки перехворіла ще рік тому, досить легко, та постковід та реабілітація зайняли понад півроку. Прикро, виснажливо і дуже дорого: довелося пройти купу аналізів, хвороба "вдарила" по нервовій системі, я не могла спати, голова боліла нестерпно, так, що не могла працювати.
Не кажучи вже про постійну тривожність і повне безсилля, врятували мене невролог і психотерапія, що влетіло в копієчку. Тому на той момент я боялася лише одного – що вакцини може не вистачити. Але побоювання не справдилися. Як попередили медики, основною реакцією організму на вакцину можливо підвищення температури, загальна слабкість, нездужання. І майже у всіх болить у місце введення ін'єкції.
У мене теж пару днів боліла рука, але я отримала чіткі інструкції не носити в ній вантажі і не напружувати руку не менше трьох днів і прислухалася до них. Також у першу добу після щеплення порадили не мочити місце уколу – я так і зробила. Температура в мене взагалі не піднімалася. Син теж переніс обидві дози без побочок – тільки боліла рука.
Звичайно, я чула про високу температуру, блювоту і потрапляння до лікарні після щеплень. Але зі мною нічого подібного не було, серед моїх друзів та знайомих, які робили щеплення теж. Наприклад, моя подруга Аліна з Харкова навіть написала пост у фейсбуці, що вона прищепилася препаратом Pfizer і тепер "роздає вайфай".
Жодної побічної реакції у неї не було, хоча в анамнезі у дівчини навіть вказана алергія на низку медикаментів. Після щеплення я залишалася 30 хвилин під наглядом медсестри, потім, переконавшись що зі мною все гаразд, мене відпустили.
Як почуваюся після щеплення від коронавірусу
З моменту моєї вакцинації вже пішов п'ятий місяць, зараз, коли довкола всі масово хворіють, я почуваюся добре, живу повним життям, ходжу на заходи. І навіть двічі за осінь, маючи міжнародний ковід-сертифікат, побувала у Європі.
Причому, перед самим вильотом до Іспанії наприкінці жовтня відчула нездужання, почався нежить, і піднялася температура до 39. Та все минуло через три дні, ПЛР-тест виявився негативним тому не знаю, що це було. Головне – пройшло дуже швидко. Я врешті-решт без проблем злітала туди і повернулася назад, чекіни в аеропортах пройшли швидко, зокрема й після повернення в Україну.
А зараз ще зробила щеплення від грипу, оскільки ризик подвійної інфекції досить високий. Та це вже окрема історія. Незважаючи на наявні щеплення, я дотримуюся заходів безпеки, ношу маску в громадських місцях, ретельно мию руки, що і вам раджу. Не ігноруйте прості правила, які захистять ваше здоров'я та допоможуть урятувати життя!
Також читайте, "Чи можна робити вакцину не у медичних центрах".
Головні теми