Втратили рідних і дім – жителі Донбасу діляться спогадами про початок війни

Музей "Голоса мирных" собирает воспоминания о войне / Фото: Колаж: Сьогодні

Перший день війни на Донбасі українці не забудуть ніколи. Фонд Ріната Ахметова закликає людей приєднатися до онлайн-проекту #Одиндень2014. У соцмережі опублікуйте текст, фото або відео з спогадом про день, коли ви зрозуміли, що на Донбасі почалася війна.

"Сьогодні" збирає історії тих, для кого один день в 2014-му змінив життя.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Історія футболіста "Шахтаря" – дорога додому зруйнована

Де не грав би футболіст ФК "Шахтар" Андрій Пятов, для нього будь-яке футбольне поле – нерідне. Адже в Донецьку воно було більш теплим і затишним. Один день змінив його життя, як і тисяч жителів Донбасу.

"Дружина у мене була за містом – у Щурово. У неї день народження 3 травня було. Я пам'ятаю, я тренувався і їздив до них. І проїжджав ці блок-пости", – сказав Пятов.

Дорога додому тепер зруйнована. Тоді в Слов'янську було справжнє пекло.

"Заправка, що вибухнула. Ми їхали і у мене діти були в машині. Таксист зупинив. 200 метрів – чулися постріли. Я переживав за дітей", – додав він.

У той день вони поїхали іншою дорогою і не постраждали. Тоді було все незрозуміло. А ось вже після повернення з відпустки пройти через термінал Донецького аеропорту не вийшло.

"Повернулися в Запоріжжя. Потрапили на перемир'я, останні дзвінки. Дітей відправили до батьків у Полтаву. Самі сіли в машину, поїхали в Донецьк. Зібрали речі, виїхали", – згадує футболіст.

А потім – життя надією, як і у тисяч мирних жителів Донбасу, на те, що все скоро скінчиться.

Переселенка з Широкино – вийшла на вулицю, а там війна

З таким же почуттям восьмий рік живе і переселенка з Широкино Любов Петченко. Навіть якщо війна закінчиться, їй нікуди повертатися.

"Ми не можемо повернутися, нас відкинули взагалі від будинку. Ми позбавлені доступу, проїзду. Чоловік помер, стрес переніс, це все на нервовому грунті", – сказала вона.

Перший день війни жінка не забуде ніколи. Тоді вони були вдома, а коли вийшли на вулицю, побачили військову техніку, були гул і обстріли.

"У нас загинуло 15 людей за час обстрілів. У нас не проходить цей біль. Залишається з нами. Тому що ми втратили все", – додала жінка.

Зараз Любов знімає кімнату з сусідкою. За станом здоров'я вона не може працювати. Свою історію вирішила розповісти всій Україні та стала учасницею проекту "Один день" Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мета проекту – зберегти спогади очевидців про день, коли для них почалася війна. Все це для того, щоб переосмислити важливість світу заради мирного майбутнього країни. Для цього можете залишити свою історію в соцмережах з хештегом ОДИНДЕНЬ2014.