"Чекати від Росії поступок після 18 березня – видавати бажане за дійсне": інтерв'ю з Дмитром Треніним

В 2017-му виповнилося рівно 30 роківз тих пір , як 8 грудня 1987 – го Горбачов і Рейган домовилися не проводити , не випробовувати та не розгортати балістичні та крилаті ракети наземного базування середньої ( від 1000 до 5500 км ) і малої ( від 500 до 1000 км ) дальності . У підсумку , до 1991 року Росія і США ліквідували близько 2700 ракет.

- Нинішня конфронтація схожа на "холодну війну" СРСР і США, але вона інша. Чому схожа? Російські претензії на статус великої держави не сумісні з американськими уявленнями про лідируючу роль США і дуже невелику, з американської точки зору, ролі РФ. Це серйозно. Для Москви незалежний статус Росії у світовій системі має найвищу цінність. Американці прагнуть змусити Росію грати за своїми правилами, а це суперечить уявленню РФ про її інтереси. У такій ситуації не тільки домовлятися, а й просто розмовляти дуже важко. Цим нинішня конфронтація відрізняється від "холодної війни": тоді США визнавали Радянський Союз як рівного противника.

Але нинішня ситуація відрізняється від тодішньої перш за все тому , що сьогоднішній світ інтегрований , на відміну від світу часів " холодної війни " . Символ " холодної війни " – Берлінська стіна , " Залізна завіса " . Символ сьогоднішнього світу – соцмережі , які не знають ні меж , ні будь-яких інших обмежень і т.д.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Дмитро Тренін. Фото: facebook.com/dubowy.alexander

- На Росію " Кремлівська доповідь " справила очікувано негативне враження . У мене таке відчуття , що американська санкційнаполітика буде продовжуватися нескінченно . Політика США , якщо відкинути всі слова , полягає в тому , щоб санкції постійно нарощувалися до того моменту , коли Росія зламається . Дуже важливий момент – під прицілом виявляються не тільки особи , які брали участь в прийнятті або реалізації політичних рішень останнього часу , не тільки наближені до Кремля персони , але практично вся російська еліта .

- Я думаю, що ця теза архаїчна. Західні лідери дійсно виходили з приблизно такого бачення в момент розпаду СРСР. Зараз вони, на мій погляд, особливо не турбуються про цілісність Росії. Не те щоб вони хочуть її роздрібнити, просто для них це перестало бути серйозним фактором. Вони вважають, що зможуть "нагнути" Росію, що зможуть змусити Кремль змінити свою політику, а якщо це буде пов'язане з якимись потрясіннями всередині Росії, ну, це ваша (Росії – Авт.) справа. Це ваша криза, ви самі винні, ви самі будете розсьорбувати наслідки. Ну, може бути, Європа буде розсьорбувати, ще хтось. Але до США це не докотиться.

- Ну, по-перше, в цій доповіді є відкрита і закрита частини. Відкрита – зрозуміла, закрита може містити якісь сюрпризи. Але якщо говорити в загальному, ці речі особливого значення не мають. Для США і їх найближчих союзників не настільки важливо, чи є ви членом путінської команди, або ви просто російський підприємець, або російський громадянин. По суті справи, будь-які російські капітали і активи, які знаходяться на Заході, підозрілі за фактом. І тут комусь може бути щось буде запропоновано, але в принципі кожна фігура знаходиться під шахом. Комусь поставлять мат, в кінці кінців, а хтось буде залишатися в підвішеному стані. Що стосується візиту керівників спецслужб, подробиць я, природно, не знаю, про нього практично нічого не просочилося поза колом людей (які брали участь в переговорах – Авт.). але, на мій погляд (я б хотів так думати, але зовсім не обстоюю, що це так) великі начальники в Росії і Америці, напевно, розуміють, наскільки крихкими стали відносини, що ми пробили всі бар'єри на шляху до прірви - крім одного, лобового зіткнення. І в принципі ми можемо запросто пробити і останній.

Поскольку бросаться в пропасть ни у кого большого желания нет, и нет такой идеи, за которую должно было, как во времена "холодной войны", бросаться в пропасть, то неплохо было бы навести какие-то мосты между теми людьми, от которых, в конце концов, зависит информирование высшего руководства. Чтобы эти люди, в крайнем случае, когда речь идет об уничтожении человечества или значительной его части, могли бы поднять трубку и друг с другом "как мужик с мужиком" о чем-то если не договориться, то, по крайней мере, прояснить ситуацию. Потому что вроде бы ясно, что никто не собирается другого убивать. Это не времена "холодной войны". Но в то же время степень взаимного доверия ниже, чем во времена "холодной войны".

- "To the Brink – and Back?"  – "На краю прірви і назад " – так звучить назва доповіді Мюнхенської конференції з безпеки . Її голова Вольфганг Ішингер говорив , що ми підійшли до прірви . На кону Договір про РСМД .

- Думаю , що американці вийдуть з Договору . Більш того. Договір по стратегічних ракетах теж , можливо , не буде продовжений ( СНО – договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь між США і РФ від 2010 року, закінчується в лютому 2021 року, але може бути продовжений ще на 5 років – Авт . ) . Тобто ми , я думаю , перебуваємо на межі , за яким вперше за 40 років стратегічні відносини між Росією і США не будуть жодним чином регулюватися .

- На носі президентські вибори в Росії. Зрозуміло, що це будуть вибори без вибору і не варто очікувати якихось істотних змін. Але Волкер, наприклад, сподівається, що після 18 березня відкриється вікно можливостей.

- На мій погляд, очікувати від Москви швидкої здачі позицій – видавати бажане за дійсне. Якщо говорити про зовнішню політику РФ, вона залишиться такою ж, як і до виборів. Тому чекати, як деякі думають, що ось Путін проведе вибори і потім почне здавати позиції ... Думаю, цього не буде – це все надовго.

- У своїй листопадовій статті "Зрозуміти Україну" ви писали, що за допомогою миротворців Москва пропонує "Кіпрську" модель розділу Донбасу, яка є неприйнятною для Києва і Вашингтона.

- Що значить "Кіпрська" модель? "Кіпрська" модель означає, що за допомогою пропозицій Путіна (у вересні Росія зареєструвала в ООН свою резолюцію по миротворцям, хоча Петро Порошенко про миротворчу місію говорив ще в 2015 році – Авт.) ми можемо припинити обстріли уздовж лінії зіткнення в Донбасі. Як на Кіпрі обстріли припинилися. Але з тих пір Кіпр залишається розділеним.

- Тобто, пропозиція Путіна в тому, щоб заморозити війну на Донбасі?

- Так, мова йде про те, щоб заморозити конфлікт. З одного боку, стійке припинення вогню дає можливість стверджувати, що ми зменшили небезпеку конфлікту, там вже не стріляють, ніхто не гине. Але з іншого боку ситуація виявляється замороженою.

- А Росії це навіщо? По-моєму, Москву і так все влаштовує.

- Для Росії конфлікт на Донбасі є постійною проблемою. Якщо для України смерті людей на Донбасі є черговим доказом того, що Росія щодня вбиває, ллється українська кров, і що ми (Україна – Авт.) стоїмо, як каже ваш президент, на сторожі інтересів взагалі всього західного цивілізованого світу проти цих варварів і світового зла, яке зосереджено в Кремлі, то для Росії обстріли – це постійні удари по її політичним позиціям. Москві зовсім не потрібні ці перестрілки, але вона не може здати Донбас Києву, тому що це означає політичну поразку – після того, як була заплачена певна військова і інша ціна за те, щоб зберегти Донецьк і Луганськ поза контролем Києва. Після цього здавати все?

Для Путіна це неприйнятно в принципі. І навіть якщо допустити зворотне, така здача позицій може стати потужним дестабілізуючим фактором для російської внутрішньополітичної ситуації. Ніхто в Кремлі, тому не думає про те, як би скоріше піти з Донбасу і залишити його Києву – через "тимчасову прокладку" у вигляді адміністрації ООН. Тому тут чекати абсолютно нічого. Якщо, в кінці кінців, всі сторони домовляться про те, що миротворча місія буде налаштована таким чином, щоб привести до реалізації Мінських угод, тоді рух можливий. Але я думаю, що тут вже Київ не піде на реалізацію Мінська. Так що ми поки перебуваємо в скрутному становищі.